Рішення

від 16.04.2019 по справі 1440/2498/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 р. № 1440/2498/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніка Трейд " в особі директора Марголіна Тетяна Юхимівна, АДРЕСА_1

до відповідача:Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2018р № 03/10/2018,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд" в особі директора Марголіної Тетяни Юхимівни (надалі - позивач, ТОВ "Ніка Трейд") звернулось до адміністративного суду з позовними вимогами до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2018р № 03/10/2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність припису відповідача від 03.10.2018 року № 03/10/2018 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами у частині демонтажу рекламного засобу розташованого без діючого дозволу за адресою: м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34/2, оскільки інформаційний щит за адресою: за адресою: м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34/2 не є рекламою, на яку необхідно отримувати дозвіл. Вказує, що така вивіска не вважається рекламою, оскільки становить інформацію про найменування та ціну товару у місцях реалізації даного товару. Отримання будь-яких дозволів для розміщення інформаційного листа чинним законодавством не передбачено.

Ухвалою від 05.11.2018 р. суд відкрив провадження у справі № 1440/2498/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Управлінням проведено перевірку дотримання Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, за результатом якої виявлено порушення ТОВ "Ніка Трейд" вимог Закону України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Миколаєві (рішення Виконкому від 04.10.2011 року № 1015) розміщення рекламного засобу без дозвільних документів на розміщення зовнішньої реклами, у зв'язку з чим складено припис № 03/10/2018 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Миколаєві від 03.10.2018 року, яким зобов'язано в термін 10 днів усунути зазначені порушення шляхом демонтажу рекламного засобу.

У приписі також зазначено, що в разі невиконання вимог цього припису у визначений строк, вказаний рекламний засіб буде демонтований службами міста відповідно до Рішення міськвиконкому № 464 від 27.04.2018 року.

Не погоджуючись з вказаним приписом позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України Про рекламу .

У відповідності до положень статті 1 Закону України Про рекламу , зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 Закону України Про рекламу визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3 та 5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві затверджені рішенням Виконкому від 04.10.2011 року № 1015.

Згідно п. 5.32 Правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламної конструкції.

Саме дозвіл (документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради) дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Так, відповідно до частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Таким чином, інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу , оскільки підпадає під визначення вивіска чи табличка .

Відповідно до п. 2 Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затвердженого рішенням Виконкому від 27.04.2012 року № 464 (далі - Порядок), рекламний засіб, встановлений без наявності виданого у встановленому законом порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами є самовільно встановленим рекламним засобом.

Згідно з п. 3.4 Порядку, у випадках, встановлених підпунктами б), в), г), ґ), д) п. 3.3 даного Порядку, демонтаж рекламних засобів повинен бути проведений розповсюджувачем зовнішньої реклами самостійно за власний рахунок та власними силами у термін, вказаний у приписі Робочого органу згідно з додатком 1.

Приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами направляються Робочим органом розповсюджувачам зовнішньої реклами в письмовій формі поштою або вручаються уповноваженим представникам розповсюджувачів зовнішньої реклами особисто, під підпис. Копії приписів надсилаються в адміністрації районів Миколаївської міської ради для здійснення контролю за їх виконанням.

Для правильного вирішення цієї справи підлягають з'ясуванню наступні питання: є розміщений позивачем інформаційний щит рекламою в розумінні Закону України Про рекламу , та якщо є - чи є позивач розповсюджувачем реклами.

Визначення реклами надано статтею 1 Закону №270/96-ВР, зміст якої було наведено вище:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до абзацу 8 пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Тобто, суд приходить до висновку, що ця інформація не відповідає визначенню реклами. З огляду на зміст розміщеної інформації суд прийшов до висновку, що ця інформація своїм призначенням має інформування осіб про те, що у приміщенні, біля входу до якого розміщена інформація, яка вказує лише на вид торгівельної діяльності об'єкту, на якому вони розміщені і, на думку суду, це єдине їх призначення. Ці написи та зображення не є такими, які б підвищували у будь-який спосіб обізнаність споживачів про товар, якими торгує магазин, чи підвищували б їхній інтерес до такого товару.

З огляду на викладені вище норми чинного законодавства та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний носій інформації є інформаційною вивіскою, оскільки містить інформацію про вид діяльності позивача, і відповідно не є рекламою та не потребує отримання відповідного дозволу.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень покладено на контролюючий орган.

Відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані матеріалів перевірки та не довів суду правомірність винесеного припису.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд" в особі директора Марголіної Тетяни Юхимівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 03.10.2018р № 03/10/2018.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд" (вул. Комінтерна, 34/2, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 37585251) судові витрати в розмірі 1762, 00 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник