Рішення

від 17.04.2019 по справі 420/995/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/995/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження(без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці у визначений законом строк та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області Висновку про повернення надміру сплачених ТОВ Дунайська імпортна компанія до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.);

зобов'язати Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме: повернути ТОВ Дунайська імпортна компанія надмірно сплачені до державного бюджету України платежі у сумі 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.) шляхом підготування Висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія надмірно сплачених до бюджету платежів у сумі 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

21.06.2017р. Рішенням Відділу Митного Оформлення №6 митного поста Одеса- Центральний Одеської митниці ДФС №UA500060/2017/000053/2 про коригування митної вартості Товару, ТОВ Дунайська імпортна компанія відмовлено у оформлені товару за основним методом - за ціною договору.

Не погодившись із визначеною відповідачем митною вартістю товару, ТОВ Дунайська імпортна компанія скористався наданим ч.7 ст.55 МК України правом на звернення до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларується у вільний обіг на умовах фінансової гарантії та сплатив при митному оформленні в якості гарантії у формі грошової застави 12709,47 грн., з яких ввізне мито 2 329,74 грн. та ПДВ 10 379, 73 грн. та звернувся до суду про скасування вищевказаного рішення про корегування митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року по справі № 815/5825/17, залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 р. адміністративний позов ТОВ Д.І.К. до Одеської митниці ДФС задоволено, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Верховного суду від 30.10.2018 року відмовлено в задоволенні касаційної скарги Одеської митниці ДФС.

Після вступу в законну силу рішення суду щодо визнання неправомірним та скасування Рішення про корегування митної вартості, ТОВ Дунайська імпортна компанія звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою №12/09-18 від 05.09.2018 р. про повернення платнику податків надміру сплачених сум грошових зобов'язань. Після вирішення цього питання у Верховному суду позивач повторно звернувся з відповідною заявою№ 01/11-18. від 12.11.2018 та від 10.12.2018 № 10/12-2018.

Одеська митниця ДФС у своєї відповіді повідомила про неможливість повернення грошей у зв'язку з тим, що у митниці відсутня інформація щодо наявності рішення суду про повернення надміру сплачених сум митних платежів ТОВ Д.І.К. (лист від 28.09.2018, 11.12.2018 та 29.12.2018).

Вважаємо таку позицію неправомірною, так:

По перше :

ТОВ Д.І.К. не має податкової заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що підтверджується відповідної довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами доходів і зборів.

По друге:

Обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів подання платником податків заяви у довільній Формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

По третє:

передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

По четверте:

питання про повернення коштів не може бути предметом позову про скасування рішення про корегування митної вартості та відповідно, це не може бути відображено у резолютивної частині рішення, бо це питання, при наявності рішення суду про визнання такого рішення митниці неправомірним та скасованим, повинно бути безперешкодно вирішено митницею відповідно до Порядку повернення коштів.

По п'яте:

встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, факту неправильного визначення митної вартості, є достатньою та самостійною підставою для повернення надміру сплачених коштів платником.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 21.02.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами).

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача 01.03.2019 р. (ОСОБА_1С.), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 65078 06525498.

13.03.2019 року через канцелярію суду за вхід. № 9082/19 надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтованим наступним.

Пунктами 43.1, 43.2 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язанню підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті Митного кодексу України крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для надання контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів є відсутність у платника податків податкового боргу.

05.09.2018 ТОВ Дунайська імпортна компанія подало до Одеської митниці заяву №12/09-18, до якої не було додано доказів відсутності у позивача податкового боргу, тобто вказана заява ТОВ Дунайська імпортна компанія не відповідала вимогам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 № 1146.

Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи. підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

До заяви TОB Дунайська імпортна компанія від 05.09.2018 № 12/09-18, також не було додано документів, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені (зокрема, платіжних документів про сплату податків та зборів); а також копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі №815/5825/17, які відповідають вимогам пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174.

У разі, якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу, готується та надсилається заявнику письмова обґрунтовані відмова.

Отже, обставини справи свідчать про те, що на заяву ТОВ Дунайська імпортна компанія від 05.09.2018 № 12/09-18 про повернення надміру сплачених митних платежів Одеською митницею ДФС підготовлена та направлено лист від 28.09.2018 №4816/10/15-70- 19-02, у якому позивачеві надані вмотивовані відповіді, чому вказану заяву митницею залишено без задоволення та роз'яснено, за яких обставин повернення з Держбюджету cyм надмірно сплачених митних платежів стане можливим, а саме - з дотриманням вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Порядку № 643 та Порядку №1146.

Зокрема, вказаним листом позивача повідомлено, що на виконання постанов та рішень судів, які набрали законної сили, зокрема, йдеться і про справу № 815/5825/17, митницею в АСМО (автоматична система митного оформлення) "Інспектор" проставлені відповідні відмітки про скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості товарів.

Крім того, митницею зазначено, що згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №643, пунктом 5 Порядку № 1146 для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів платником податків подається до митниці заява довільної форми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Пунктом 3 розділу III Порядку № 643 визначені вимоги до заяви та яким передбачено, що до заяви додаються, у тому числі виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів.

Рішеннями судів у справах, зокрема, йдеться і про справу №815/5825/17, не передбачено повернення відповідних сум митних платежів ТОВ Дунайська імпортна компанія .

12.11.2018 ТОВ Дунайська імпортна компанія вдруге звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою №01/11-2018 про повернення платежів, надмірно сплачених під час здійснення митного оформлення товарів протягом червня-липня 2017 року, в тому числі і за рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000053/2, скасованого під час розгляду справи №815/5825/17.

Опрацюванням вказаної заяви позивача було встановлено, що заяву вдруге подано з порушеннями, вказаними у Порядку № 643, а саме:

до заяви від 12.11.2018 №01/11-2018 не було додано доказів відсутності у позивача податкового боргу, а отже, вказана заява ТОВ Дунайська імпортна компанія не відповідала вимогам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146;

також до заяви від 12.11.2018 №01/11-2018 ТОВ Дунайська імпортна компанія не було додано документів, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені (зокрема, платіжних документів про сплату податків та зборів); а також копії судових рішень у справі № 815/5825/17, які відповідають вимогам пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174.

У разі, якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу, готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

11.12.2018 №6613/10/15-70-19-02-08 Одеська митниці ДФС повідомила ТОВ Дунайська імпортна компанія про те, що враховуючи викладене вище, підстав для задоволення заяви ТОВ Дунайська імпортна компанія про повернення надмірно сплачених митних платежів не було.

Через канцелярію суду 08.04.2019 р. за вхід. №12603/19 ТОВ Дунайська імпортна компанія надані додаткові пояснення (обґрунтування) до адміністративного позову.

Щодо змісту Заяв про повернення сум надмірно сплачених митних платежів.

В Заяві №12/09-18 від 05.09.2018р. зазначені усі необхідні данні, які стосуються повернення платежів, а саме:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені: вказано у тексті Заяви. Крім того, на підтвердження суми коштів надані документи: митна декларація за якою було відмовлено у сплаті митних платежів за ціною Контракту та ухвалено рішення про корегування митної вартості товару та митна декларація, за якою спірний товар був випущений у вільний обіг після сплати усіх платежів в порядку ст. 55 МКУ з правом подальшого оскарження такого рішення митниці. Надання цих декларацій підтверджується переліком документів до Заяви.

Після винесення митницею Рішення про корегування митної вартості ТОВ Дунайська імпортна компанія сплатила фінансової гарантії у формі грошової застави після чого подало нову електронну митну декларацію (другу) від 21.06.2017р. №UA 500060/2017/009118, де зазначені суми митних платежів, які ТОВ Дунайська імпортна компанія сплатила для випуску товару у вільний обіг.

Так, в графі 47В МД від 21.06.2017р. № UA 500060/2017/009118, зазначені суми, які були сплачені Позивачем для випущення товару у вільний обіг, а саме:

- 020 - 16240,97 - сума мита, визначена позивачем при подачі першої МД для розмитнення товару, 020 - 2329, 74 - це сума, визначена митницею (донарахування).

- 028 - 73358,68 - сума ПДВ, визначена позивачем, 028 - 10379,73 - сумі ПДВ, визначені митницею після винесення рішення про корегування митної вартості товару (донарахування).

2) Причини виникнення такої суми коштів вказані у тексті заяви: винесення Одеської митницею ДФС Рішення про корегування митної вартості Товару та Картки відмови в прийнятті митної декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та їх скасування в подальшому судом. Крім того, відповідні рішення суду надані митниці разом з Заявою, (див. Додатки до Заяви)

3) Найменування юридичної особи: ТОВ Дунайська імпортна компанія , код за ЄДРПОУ: 40017905. Ці данні вказані у тексті Заяви.

4) Напрям перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів: вказаний у Заяві - код за ЄДРПОУ 40017905, п/р 26004016020401 в ПАТ АЛЬФА-БАНК МФО 300346 . Ці данні вказані у тексті Заяви.

5) Реквізити митної декларації за якою помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів: вказані у тексті Заяви та МД надана разом з Заявою (див. Додатки до Заяви).

У повторній Заяві №01/11-18 від 12.11.2018р. також вказані усі необхідні данні для повернення коштів, які є у п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643, а саме:

1) Сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені: вказана в Таблиці 1 до Заяви.

2) Причини виникнення такої суми коштів вказані у тексті Заяви: винесення Одеською митницею ДФС Рішення про корегування митної вартості Товару та Картки відмови в прийнятті митної декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та їх скасування у подальшому судом: номера рішень митниці та рішень суду вказані в Таблиці 1 до Заяви.

3) Найменування юридичної особи: ТОВ Дунайська імпортна компанія , код за ЄДРПОУ: 40017905. Ці данні зазначені у тексті Заяви.

4) Напрям перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів: вказаний у Заяві - код за ЄДРПОУ 40017905, п/р 26004016020401 в ПАТ АЛЬФА-БАНК МФО 300346 . Ці данні зазначені у тексті Заяви.

5) Реквізити митної декларації за якою помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів: вказані в Таблиці 1 до Заяви.

Щодо подання документів до Заяви про повернення сум надмірно сплачених митних платежів.

Згідно з п. 3 розділу III вищезазначеного Порядку до заяви повинні бути надані певні документи, а саме:

Документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені

Виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів.

Документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

1. Документом, що підтверджує суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені Електронна митна декларація, за якою спірний товар був випущений у вільний обіг після сплати усіх платежів в порядку ст. 55 МКУ з правом подальшого оскарження такого рішення митниці. В графе 47 МД від 21.06.2017 № UА 500060/2017/009118 вказані суми оплати.

Крім того, зазначаємо, що листування з митницею, подання документів для розмитнення товару здійснюється за допомогою електронної системи обміну даними. Тобто, документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені - Електронні митні декларації є в наявності у митниці у електронному вигляді та також надані судом разом з позовом про скасування Рішення про корегування митної вартості Товару (справа № 815/5825/17).

Щодо підтвердження надмірної сплати митних платежів зазначаємо наступне:

Звертаємо увагу суду, що законодавець не вимагає від платника при подачі заяви надавати платіжні документи щодо перерахування коштів.

Так, по-перше, у вищевказаному Порядку № 643 зазначено, що платник надає до Заяви документ, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних платежів, але не документ, якій підтверджує сплату.

По-друге, відповідно до ст. 55 МКУ, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умов сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються.

Як вказано вище, сума помилково та/або надміру сплачених митних платежів вказується у Електронних митних деклараціях, а саме: різниця сум між МД, яка подана для розмитнення товару за ціною контракту та МД за якою товар був випущений у вільний обіг після сплати платежів у порядку ст. 55 МКУ (див. графи 47 МД від 21.06.2017р. № UА 500060/2017/009118 ).

Всі розрахунки щодо сплати митних платежів при розмитненні товарів здійснюється ТОВ Дунайська імпортна компанія шляхом перерахування авансу на єдиний рахунок ДФС України з якого митниця самостійно списує митні платежі у процесі розмитнення товарів, що надходять у режимі імпорт до компанії від різних постачальників без визначення конкретних МД що оформлюються на кожну партію товару.

Отже, платіжні документі, що підтверджують зарахування Одеською митницею ДФС митних платежів ТОВ Дунайська імпортна компанія за розмитнення товару знаходяться у розпорядженні самої митниці.

Більш того, випустив товар у вільних обіг, Одеська митниця ДФС підтвердила тим самим отримання сплати митних платежів від ТОВ Дунайська Імпортна компанія .

Щодо надання виконавчого листу суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів.

Законодавець вимагає від платника надання виконавчого листу суду та/або рішення суду, що набрало законної сили щодо повернення сум відповідних митних платежів лише за умови їх наявності.

ОБСТВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

21.06.2017р. Рішенням Відділу Митного Оформлення №6 митного поста Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС №UA500060/2017/000053/2 про коригування митної вартості Товару, ТОВ Дунайська імпортна компанія відмовлено у оформлені товару за основним методом - за ціною договору.

Не погодившись із визначеною відповідачем митною вартістю товару, ТОВ Дунайська імпортна компанія скористався наданим ч.7 ст.55 МК України правом на звернення до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларується у вільний обіг на умовах фінансової гарантії та сплатив при митному оформленні в якості гарантії у формі грошової застави 12709,47 грн., ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн . та звернувся до суду про скасування вищевказаного рішення про корегування митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року по справі №815/5825/17, залишеної без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 р, адміністративний позов ТОВ Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці ДФС задоволено, зокрема визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Верховного суду від 30 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги Одеської митниці ДФС.

Розмір митних платежів, який ТОВ Дунайська імпортна компанія фактично сплатило при митному оформлені товару за резервним методом, що був визначений митним органом, зазначений в графі 47 (Подробиці розрахунків) МД від 21.06.2017 року №UA500060/2017/009118, де перша сума - це сума нарахованих платежів на митну вартість визначена за 1-им методом (визначену декларантом), а друга сума - це сума доплати, платежів нарахованих на митну вартість визначена за резервним методом (визначена митним органом і зазначена в рішенні про коригування митної вартості). Таким чином, сума надмірно сплачених ТОВ Дунайська імпортна компанія платежів складає 12709,47 грн.

05.09.2018 року ТОВ Дунайська імпортна компанія звернулося до Одеської митниці ДФС із заявою № 1/08-18, в якій просило повернути надмірно сплачені кошти у сумі 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.) та перерахувати на банківський рахунок.

Одеська митниця ДФС у відповідь на заяву листом від 28.09.2018 року повідомила ТОВ Дунайська імпортна компанія , що рішенням суду по справі №815/5825/17 не передбачено повернення відповідних сум митних платежів ТОВ Дунайська імпортна компанія .

12.11.2018 року ТОВ Дунайська імпортна компанія повторно звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою №01/11-18 про повернення надмірно сплачених коштів та їх перерахування на поточний рахунок.

Одеська митниця ДФС у відповідь на заяву листом від 11.12.2018 року повторно відмовила ТОВ Дунайська імпортна компанія .

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.5 ст.301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом а пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п.43.3 та п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з п.п.1-3 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до п.п.4-6 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Згідно з п.8 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124.

Відповідно до п.п.5-6 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Згідно з абз.2 п.7 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124, заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до положень п.п.8-9 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

З сукупного аналізу вказаних норм суд прийшов до висновку, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Такий же правовий висновок міститься і у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №804/2048/15.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАСУ).

За таких обставин, на думку суду, позивач виконав всі передбачені законом вимоги з метою повернення надміру сплачених до бюджету митних платежів у сумі 12 709,47 грн. (ввізне мито 2329, 74 грн. та ПДВ 10 379, 73 грн.).

При цьому, суд встановив, що відповідач наділений відповідними повноваженнями та у нього були всі передбачені законом підстави для складення висновку про повернення коштів позивачу.

З урахуванням зазначеного, відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці у визначений законом строк та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення надміру сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 12 709,47 грн. (ввізне мито 2329, 74 грн. та ПДВ 10 379, 73 грн.) є протиправною.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер'їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови і Москаль проти Польщі ). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що: принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд зазначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі). У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення Спорронг та Льоннрот проти Швеції).

Крім того, у найбільш загальному вигляді позитивні зобов'язання (англ. - positive obligations , duties ) передбачають активні дії держави, спрямовані на забезпечення, захист та сприяння реалізації прав людини. Загальною юридичною підставою позитивних зобов'язань у межах конвенційної системи правозахисну виступає ст.1 Зобов'язання поважати права людини Конвенції, в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією.

Зокрема, ОСОБА_2 (Starmer) виокремлює п'ять категорій обов'язків, що покладаються на держави позитивними зобов'язаннями за Конвенцією: обов'язки запобігати порушенням прав, гарантованих Конвенцією (обов'язок превентивних дій з боку держави, коли є розумні підстави очікувати його виконання) (справи Осман проти Сполученого Королівства , Маркс проти Бельгії , Платформа Дrtze fir das Leben проти Австрії ); обов'язок держави забезпечувати інформування та консультування осіб стосовно порушень прав і свобод, що гарантуються Конвенцією (справа Гуерра проти Італії ); обов'язок реагувати на порушення прав людини, проводити ефективне розслідування гідних довір'я (тобто обґрунтованих) скарг щодо серйозних порушень прав, гарантованих Конвенцією (справи Айдін проти Туреччини , ОСОБА_2 проти Туреччини , Пол і ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства ); обов'язки забезпечувати індивідів ресурсами, щоб запобігати порушенню їх прав, гарантованих Конвенцією (справа Ейрі проти Ірландії ). При цьому, головний позитивний обов'язок держави, як зазначає ОСОБА_2, полягає у створенні національної правової рамки (англ. - national legal framework ), передусім національного законодавства, яке забезпечує ефективний захист прав людини (див. докладне аргументування у справі Х та Y проти Нідерландів ).

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під законом Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути доступним (accessible) та передбачуваним (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. Доступність закону означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. Передбачуваність означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також, буде мати місце порушення ст.1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі Маркс проти Бельгії , п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже - майно (рішення від 23.02.1995 року у справі ОСОБА_4 унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів , п.53).

Під дію статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має легітимне сподівання ( Федоренко проти України , ОСОБА_5 проти України ) на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ( Бурдов проти Росії , ОСОБА_6 проти України , Агрокомплекс проти України ); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ( Брезовец проти Хорватії , Рисовський проти України , Кечко проти України , Стреч проти Великобританії , Москаль проти Польщі , Сук проти України , Федоренко проти України , Україна-Тюмень проти України ).

Відповідно до п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Щокін проти України (CASE OF SHCHOKIN v. UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, позовна вимога про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме повернути ТОВ Дунайська імпортна компанія надмірно сплачені до Державного бюджету України платежі у сумі 12 709,47 грн. (ввізне мито 2329, 74 грн. та ПДВ 10 379, 73 грн.), шляхом підготування висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія надмірно сплачених до бюджету платежів у сумі 12 709,47 грн. (ввізне мито 2329, 74 грн. та ПДВ 10 379, 73 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів підлягає задоволенню, шляхом зобов'язання Одеської митниці ДФС підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія надмірно сплачених до Державного бюджету України платежів у сумі 12 709,47 грн. (ввізне мито 2329, 74 грн. та ПДВ 10 379, 73 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача за боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку .

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці ДФС, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління ДКС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці у визначений законом строк та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області Висновку про повернення надміру сплачених ТОВ Дунайська імпортна компанія до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.).

Зобов'язати Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме: повернути ТОВ Дунайська імпортна компанія надмірно сплачені до державного бюджету України платежів у сумі 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.) шляхом підготування Висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія надмірно сплачених до бюджету платежів у сумі 12709,47 грн. (ввізне мито 2329,74 грн. та ПДВ 10379,73 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 200 від 13.02.2019 року у сумі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.);

платіжним дорученням № 325 від 20.02.2019 року у сумі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе 31/1, ЄДРПОУ 40017905

Одеська митниця ДФС - адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара 21-а, код ЄДРПОУ 39441717

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області - адреса: 65023, м. Одеса, вул. Садова 1-а, код ЄДРПОУ 37607526

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.