Рішення

від 17.04.2019 по справі 540/368/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/368/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Морської Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІ" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАВІ" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000987/2 від 06.11.2018 р.

Ухвалою від 27.02.2019 р. у справі відкрите спрощене провадження, судове засідання призначене на 25.03.2019 р.

У зв'язку із перебуванням головуючої-судді у відрядженні - 25.03.2019 р., судове засідання призначене на 22.03.2019 р.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначив, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому, контролюючи правильність визначення декларантом митної вартості товарів, орган доходів і зборів зобов'язаний здійснити всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган повинен витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. ТОВ "КАВІ" стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, а саме ті, які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 57Митного кодексу України, а тому відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Посилаючись на наведене вище, позивач стверджує про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22.03.2019 р. представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

21.03.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 КАС України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Перевіркою поданих позивачем документів відповідачем виявлені розбіжності, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив проводити розгляд справи без участі його представника, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

25.03.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ТОВ "КАВІ" вважає доводи відповідача викладені у відзиві необгрунтованими та безпідставними.

05.04.2019 року від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого Харківська митниця ДФС не погоджується із аргументами позивача зазначеними у відповіді на відзив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

22.05.2017 р. між продавцем ТОВ "Посуда" (Росія) та покупцем ТОВ "КАВІ" укладено договір поставки №403, згідно якого постачальник зобов'язується поставити товар на умовах EXW (м. Бор, РФ) або FCA (м. Бор) (Інкотермс 2010) та передати у власність покупцю посуд зі скла, а також картонну упаковку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах вказаного договору та додатків до нього.

На умовах визначених договором ТОВ КАВІ здійснило поставку товару торгівельної марки PASABANCE , а саме: товар № 1: ваза 255ММ НК.ДК.(флора) - код 1053322; товар № 1: ваза 265 ММ НК.ДК. (флора) - код 1013290; товар №3: ваза НК.ДК.(флора) - код 640252.

05.11.2018 р. декларантом позивача ОСОБА_1 до сектору митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці ДФС України подана митна декларація №UA807170/2018/054345, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів становить 1253684,88 RUB (539084,50 грн.), за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з митною декларацією ТОВ "КАВІ" для оформлення товару надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 403 від 22.05.2017 р. та доповнення до нього, інвойс № 96022695 від 02.11.2018 р., пакувальний лист № 96022695 від 02.11.2018 р., міжнародна товарно-транспортна накладна № 0081626 від 02.11.2018 р.; сертифікат походження товарів № НОМЕР_1 від 02.11.2018 р.; висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.08.2017 р. № 602-123-20-3/26302; рахунок перевізника № 257 від 01.11.2018 р.; платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику № 932 від 01.11.2018 р.; договір на перевезення № 16/05 від 16.05.2017 р.; експортна декларація країни - відправника № 10103080/021118/0058789 від 02.11.2018 р.

За результатами перевірки декларації №UA807170/2018/054345 та поданих до неї документів, за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками ( АСАУР), митним органом виявлені ризики та сформоване повідомлення від 26.11.2018 р., відповідно до якого, на підставі ч. 3 ст. 53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "КАВІ" надати додаткові документи, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертива) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної варшсті товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.201Б № 689.

Додатково повідомлено позивача, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково надіслані наступні документи: проформа №90253079 від 25.10.2018 р.; свіфт № 5680/231018 від 23.10.2018 р. до ВМД UA508030/2018/005900 від 25.09.2018 р.; лист ТОВ Епіцентр К № 987/2018 від 26.10.2018 р.; лист ТОВ КАВІ №76 від 25.10.2018 р.; лист ТОВ Посуда від 25.10.2018 р.;

акт експертизи № 0050105742с від 02.11.2018 р.; акт звірки між ТОВ КАВІ та ТОВ Посуда станом на 30.09.2018 р.; витяги з каталогу; прайс-лист заводу-виробника товару ТМ PASABANCE , що діє з 01.07.2018 р. по 31.12.2019 р.; бухгалтерська прибуткова накладна №ПН- 0000060 від 11.09.2018 р. до ВМД UA508030/2018/005619 від 11.09.2018 р.; інвойс № 96021911 від 04.09.2018 р.; експортна декларація № 1013080/040918/0045860 від 04.09.2018 р. Також, декларантом повідомлено, що страхування товару не здійснювалося.

06.11.2018 р. Харківська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000987/2.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави.

…Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також, у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, Наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству, відсутні відомості щодо експедиційних витрат тощо), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАЮ про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: UА508030 /2018/6662 від 01.11.2018, рішення про коригування митної вартості від 01.11.2018 № UА508030/2018/000010/2. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом V відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 75,740 руб/шт. вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту .

Відповідно до рішення №UA807000/2018/000987/2 розрахована декларантом митна вартість товару складає 1328278,00 RUB, натомість скоригована митним органом вартість - 1788675,84 RUB, тобто на 460397,84 RUB більше, ніж задекларовано позивачем, що у гривневому еквіваленті на день коригування складало 197971,07 грн. Внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивач додатково сплатив до бюджету платежі на загальну суму 62893,69 грн. ( ПДВ - 43239,41 грн., Мито - 19654,28 грн.).

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено у частині 6 статті 54 цього Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

При цьому, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

З огляду на вказані норми, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15, а також висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2018 р. справа №816/921/17, адміністративне провадження №К/9901/709/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4,5 статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, позивач при декларуванні товару визначив митну вартість товару, виходячи з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов договору, інвойсу та інших документів постачальника, зокрема, митна вартість товару склала - 1253684,88 руб., вартість витрат на доставку товару до митного кордону України - 74593,82 руб. (32 000 грн.).

У рішенні про коригування митної вартості №UA807000/2018/000987/2 від 06.11.2018 р., митним органом визначено митну вартість товару за другорядним методом V (резервним) згідно статті 64 Митного кодексу України, а саме, товар №1 - 75,740 руб. з розрахунку за 1 штуку товару.

Із оспорюваного рішення слідує, що відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини 2 статті 58 МК України не може бути прийнятий, у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, Наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству, відсутні відомості щодо експедиційних витрат тощо), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів.

За змістом частини 9 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Як встановлено судом, відповідно до розділу 3 "Порядок та строки поставки" договору поставки № 403 від 22.05.2017 р., зокрема, поставка товару здійснюється партіями. Перевізник, реквізити, вид транспортного засобу, дата відвантаження вказуються покупцем в заявці на поставку товару (далі - "Заявка"). Заявка направляється покупцем і погоджується постачальником згідно п. 3.2. даного договору ( п. 3.1. договору). Найменування, кількість, ціна, загальна вартість згідно інвойсу. Копії заявок, направлених та погоджених засобами електронної пошти, можуть бути використані в якості письмових доказів погодження суттєвих умов договору в суді ( п. 3.2. договору).

Відповідно до вказаних умов договору, між ТОВ " Посуд" та ТОВ " КАВІ" були погоджені умови поставки спірної партії товару та підписана заявка № 31 від 22.10.2018 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом міжнародного сполучення, згідно якої вантажовідправником є ТОВ "Посуд", дата завантаження 01 листопада 2018 р., вантажоотримувачем є ТОВ " КАВІ", перевізник - ПП " Марс".

Згідно інвойсу № 96022695 від 02.11.2018 р. загальна вартість товару становить 1253684,88 руб., при цьому, вказано, умови поставки - FCA - Бор; без страхування; вид транспорту - автомобільний, умови оплати - відстрочка 45 днів тощо.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків за період з 01.10.2018 р. по 25.12.2018 р. між ТОВ "Посуд" та ТОВ "КАВІ" розрахунок за вказану партію товару здійснено в повному обсязі у сумі 1253684,88 руб..

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Отже, за умовами договору №403, заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом міжнародного сполучення №31, інвойсу № 96022695, позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від м. Бор, Російська Федерація.

Суд відмічає, що до митної декларації декларантом долучено рахунок перевізника №257 від 01.11.2018 р. та копію договору на виконання міжнародних автоперевезень №16/05 від 16.05.2017 р. та платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику №932 від 01.11.2018 р.

Щодо зазначення митницею наявного іншого рішення про коригування митної вартості ідентичних товарів, задекларованих позивачем, суд відмічає, що воно було оскаржено ТОВ КАВІ у судовому порядку та скасоване рішенням ХОАС у справі № 540/2319/18.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Так як, при митному оформлені позивачем були надані всі наявні у нього документи, то посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подані витребувані митницею документи є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод № 2 ґ).

Таким чином, суд вважає необґрунтованими наведені відповідачем підстави для коригування митної вартості товару.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення №UA807000/2018/000987/2 від 16.11.2018 року про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування, відтак задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.11.2018 р. №UA807000/2018/000987/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІ" (код ЄДРПОУ 41281404, 73026, АДРЕСА_1 А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 (тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39534151, 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання

апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 108020200