Постанова

від 20.06.2019 по справі 540/368/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/368/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КАВІ до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

25 лютого 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "КАВІ" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Харкіської митниці ДФС № UA807000/2018/000987/2 від 06.11.2018 року. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "КАВІ" зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст.53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Крім того позивач зазначив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи що під час перевірки поданих позивачем документів виявлені розбіжності, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував додатково наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару, а тому коригування митної вартості товару позивача є обґрунтованим.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.11.2018 №UA807000/2018/000987/2.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не наведено мотивів неврахування доказів відповідача щодо наявності у митного органу цінової інформації, де рівень митної вартості на такий товар вищий, ніж заявлений декларантом рівень митної вартості оцінюваних товарів.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

22.05.2017 року між продавцем ТОВ "Посуда" (Росія) та покупцем ТОВ "КАВІ" укладено договір поставки №403, згідно якого постачальник зобов`язується поставити товар на умовах EXW (м. Бор, РФ) або FCA (м. Бор) (Інкотермс 2010) та передати у власність покупцю посуд зі скла, а також картонну упаковку, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах вказаного договору та додатків до нього.

ТОВ КАВІ здійснило поставку придбаного товару торгівельної марки PASABAНCE , а саме: товар № 1: ваза 255ММ НК.ДК.(флора) - код 1053322; товар № 1: ваза 265 ММ НК.ДК. (флора) - код 1013290; товар №3: ваза НК.ДК.(флора) - код 640252.

05.11.2018 року для здійснення митного оформлення товару, поставленого за даним контрактом, позивачем подано до митного посту "Харків-Центральний" митну декларацію № UA807170/2018/054345. Митна вартість товару у митній декларації визначена за ціною контракту - 1 253 684,88 RUB (539 084,50 грн).

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 403 від 22.05.2017 р. та доповнення до нього, інвойс № 96022695 від 02.11.2018 р., пакувальний лист № 96022695 від 02.11.2018 р., міжнародна товарно-транспортна накладна № 0081626 від 02.11.2018 р.; сертифікат походження товарів № 8005002474 від 02.11.2018 р.; висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.08.2017 р. № 602-123-20-3/26302; рахунок перевізника № 257 від 01.11.2018 р.; платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику № 932 від 01.11.2018 р.; договір на перевезення № 16/05 від 16.05.2017 р.; експортна декларація країни - відправника № 10103080/021118/0058789 від 02.11.2018 р.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, наявні ризики про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ТОВ "КАВІ" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості та містять розбіжності, внаслідок чого відповідачем на підставі ст. 53 МК України запропоновано ТОВ "КАВІ" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертива) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної варшсті товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.201Б № 689.

У відповідь на повідомлення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково надіслані наступні документи: проформа №90253079 від 25.10.2018 р.; свіфт № 5680/231018 від 23.10.2018 р. до ВМД UA508030/2018/005900 від 25.09.2018 р.; лист ТОВ «Епіцентр К» № 987/2018 від 26.10.2018 р.; лист ТОВ «КАВІ» №76 від 25.10.2018 р.; лист ТОВ «Посуда» від 25.10.2018 р.; акт експертизи № 0050105742с від 02.11.2018 р.; акт звірки між ТОВ»КАВІ» та ТОВ «Посуда» станом на 30.09.2018 р.; витяги з каталогу; прайс-лист заводу-виробника товару ТМ PASABANCE , що діє з 01.07.2018 р. по 31.12.2019 р.; бухгалтерська прибуткова накладна №ПН- 0000060 від 11.09.2018 р. до ВМД UA508030/2018/005619 від 11.09.2018 р.; інвойс № 96021911 від 04.09.2018 р.; експортна декларація № 1013080/040918/0045860 від 04.09.2018 р. Також, декларантом повідомлено, що страхування товару не здійснювалося.

06.11.2018 р. Харківська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000987/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "КАВІ" надано до розмитнення товару повний пакет документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

При цьому, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

З огляду на вказані норми, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 805/2713/16-а від 19 лютого 2019 року та по справі № 809/784/16 від 02 квітня 2019 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Позивач при декларуванні визначив митну вартість товару, виходячи з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов договору, інвойсу та інших документів постачальника, зокрема, митна вартість товару склала 1253684,88 RUB (539084,50 грн.).

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно статті 64 Митного кодексу України, що склало 1 788 675,84 RUB.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини 2 статті 58 МК України не може бути прийнятий, у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству, відсутні відомості щодо експедиційних витрат тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів.

Розділом 3 договору поставки № 403 від 22.05.2017 року визначено, що поставка товару здійснюється партіями. Перевізник, реквізити, вид транспортного засобу, дата відвантаження вказуються покупцем в заявці на поставку товару. Заявка направляється покупцем і погоджується постачальником згідно п. 3.2. даного договору ( п. 3.1. договору). Найменування, кількість, ціна, загальна вартість згідно інвойсу. Копії заявок, направлених та погоджених засобами електронної пошти, можуть бути використані в якості письмових доказів погодження суттєвих умов договору в суді ( п. 3.2. договору).

Так згідно заявки на поставку товару від 22.10.2018 року № 31, вантажовідправником є ТОВ "Посуд", дата завантаження 01 листопада 2018 р., вантажоотримувачем є ТОВ "КАВІ", перевізник - ПП " Марс".

Інвойсом № 96022695 від 02.11.2018 р. визначено, що загальна вартість товару становить 1253684,88 руб., при цьому, вказано, умови поставки - FCA - Бор; без страхування; вид транспорту - автомобільний, умови оплати - відстрочка 45 днів тощо.

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Отже, за умовами договору поставки №403, заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом міжнародного сполучення №31, інвойсу № 96022695, позивач (покупець) зобов`язаний був нести витрати із перевезення товару від м. Бор, Російська Федерація.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до митної декларації декларантом долучено рахунок перевізника №257 від 01.11.2018 р. та копію договору на виконання міжнародних автоперевезень №16/05 від 16.05.2017 та платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику №932 від 01.11.2018.

В матеріалах справи також наявний акт звіряння розрахунків за період з 01.10.2018 р. по 25.12.2018 р. між ТОВ "Посуд" та ТОВ "КАВІ", яким підтверджено, що розрахунок за вказану партію товару здійснено в повному обсязі у сумі 1253684,88 руб.

Щодо доводів апелянта, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/2319/18 за аналогічним позовом ТОВ "КАВІ" про скасування іншого рішення про коригування митної вартості не набрало законної сили, а тому суд першої інстанції помилково послався на нього, обґрунтовуючи безпідставність рішення митниці у даній справі, судова колегія вважає хибними та такими, що не мають правового значення. Так суд послався на рішення в іншій адміністративній справі лише з підстав відхилення доводів митниці, яка обґрунтовувала свою позицію системністю порушень з боку позивача при розмитненні аналогічних товарів.

Стосовно доводів апелянта про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, колегія суддів зазначає наступне.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Аналізуючи викладені обставини в сукупності, судова колегія приходить до висновку, що позивач надав усі передбачені Митним кодексом України документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 27 лютого 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В.Вербицька

Суддя О.В.Джабурія

Суддя К.В.Кравченко