Ухвала

від 17.04.2019 по справі 823/1055/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2019 року

Київ

справа №823/1055/18

адміністративне провадження №К/9901/9556/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В. , перевіривши касаційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року

за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради

до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченка І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуване рішення Черкаського окружного адміністративного суду прийнято 11 квітня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 11 грудня 2018 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся 02 квітня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Скаржником до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року.

Вказану заяву скаржник обґрунтовує тим, що вже звертався з касаційною скаргою. Однак, ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року касаційну скаргу було повернуто на підставі частини другої статті 332 КАС України.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а повернення касаційної скарги дає право на повторне звернення до суду з касаційною скаргою, а не на безумовне право на поновлення строку на касаційне оскарження.

Також слід зазначити, що ухвала Верховного Суду від 18 лютого 2019 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 лютого 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документів про сплату судового збору у кількості, яка відповідає кількості скаржників.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

На підтвердження сплати судового збору до касаційної скарги скаржниками додано платіжне доручення від 13 березня 2019 року № 768, згідно якої судовий збір сплачено Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у справі № 823/1055/18 у розмірі 3524,00 грн., яка з урахуванням вищенаведених положень законодавства не може бути визнана належним документом про сплату судового збору.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті кожним із скаржників за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3524,00 грн. (1762,00х200%).

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення згаданих вище недоліків шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, підтверджених належними доказами; направлення на адресу суду документа про сплату судового збору кожним з скаржників окремими платіжними документами в розмірі 3524,00 грн., який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.

У випадку неусунення недоліків в частині сплати судового збору, касаційна скарга буде повернута скаржникам відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.

Неусунення недоліків касаційної скарги в частині подачі заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).

Керуючись статтями 121, 169, 248, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, викладені у заяві Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Залишити касаційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченка І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Надіслати Головному інспектору будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченко І.С., Державній архітектурно-будівельній інспекції України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко