Ухвала

від 12.04.2019 по справі 766/7456/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/7456/19

н/п 2-з/766/86/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Красновському В.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНАВТОКОМ про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення переданої на виконання правочину грошової суми,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНАВТОКОМ про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення переданої на виконання правочину грошової суми.

11.04.2019 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все належне Товариству з обмеженою відповідальністю ВІНАВТОКОМ майно та грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку №26008561903 в Акціонерному товаристві Райффайзен банк Аваль , код ЄДРПОУ: 14305909, код банку 380805 (юридична адреса: вул.Лескова, 9, м.Київ, 01011) до ухвалення рішення у справі за даним позовом.

Заяву передано судді Майдан С.І. 12.04.2019 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанова № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті.

Разом з тим, зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНАВТОКОМ про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення переданої на виконання правочину грошової суми залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п.15.5. ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: С.І.Майдан