Рішення

від 13.08.2020 по справі 766/7456/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/7456/19

н/п 2/766/5306/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНАВТОКОМ про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення переданої на виконання правочину грошової суми,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що на початку 2019 року позивач виявив бажання придбати у власність новий автомобіль. З метою реалізації вказаного бажання здійснював пошук автомобілів на різних Інтернет сайтах. Так, позивач виявив повідомлення на сайті OIx.ua про продаж транспортного засобу марки Lada Largus 2014 року випуску за ціною, що є нижчою за ринкову ціну, що привернуло його увагу. Зв`язавшись із абонентом вказаного у об`яві номеру телефону ОСОБА_1 було запропоновано приїхати до компанії у м.Запоріжжя для оформлення договору купівлі-продажу. У зв`язку з цим, 04.02.2019 року позивач прибув до приміщення по вулиці Рекордна, 6 у м.Запоріжжя для укладення купівлі-продажу транспортного засобу. У приміщенні позивача зустрів представник ТОВ Вінавтоком та запевнив в тому, що між ними буде укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу із розстроченням платежу та після сплати авансу в сумі 30 000 грн., автомобіль мені буде передано протягом кількох днів. При укладенні договору директор ТОВ Вінавтоком ОСОБА_2 не був присутнім. Зі змістом договору позивач не ознайомився, у зв`язку з відсутністю юридичної освіти, довірився професіоналам та підписав його. 04.02.2019 між ОСОБА_1 (замовником) та ТОВ ВІНАВТОКОМ (виконавцем) було укладено договір №300093 з додатками №1, №2. Згідно п.п.1.1, 1.1.1, 1.2, 2.1,2.1.1,6.1,6.2, 6.3, 9.1,9.2, 9.3 договору за №300093 від 04.02.2019 року замовник з метою отримання транспортного засобу доручає виконавцю, а виконавець зобов`язується за завданням замовника здійснити наступні дії: пошук належного транспортного засобу і інформування замовника про продавців такого транспортного засобу, про ринок продажу транспортного засобу в Україні, який задовольняє потреби замовника, про умови і види правочинів, згідно з якими можливе отримання ним транспортного засобу, надання пропозицій замовнику щодо отримання транспортного засобу (інформаційно-консультаційна послуга). На виконання договірних зобов`язань за договором за №300093 від 04.02.2019 року згідно квитанції №38708688 від 04.02.2019 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошовий платіж в сумі 30 000 грн. Однак, на протязі кількох днів після сплати автомобіль позивачу не передавався. Після цього, 13.02.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у зв`язку з невиконанням умов договору, однак поштове відправлення відповідачем отримано не було. Під час укладення та підпису спірного договору волевиявлення позивача відповідало його внутрішній волі на укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу для набуття права власності на рухоме майно, а не на укладення договору пошуку транспортного засобу. При укладенні договору ТОВ Вінавтоком ввело позивача в оману щодо обставин та умов договору, які мають істотне значення. Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. У зв`язку з викладеним, позивач просить визнати недійсним договір №300093 від 04.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінавтоком (ідентифікаційний код юридичної особи: 41208555); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вінавтоком (ідентифікаційний код юридичної особи: 41208555) на користь ОСОБА_1 у порядку реституції грошову суму у розмірі 30 000 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вінавтоком (ідентифікаційний код юридичної особи: 41208555) на користь ОСОБА_1 підтверджені судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Надали згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подавали.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.02.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВІНАВТОКОМ було укладено договір доручення №300093, у відповідності до якого ТОВ ВІНАВТОКОМ зобов`язалося за плату вчинити від імені позивача та за його рахунок юридичні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку № 1, №2 до договору. Метою укладення договору було отримання позики на купівлю транспортного засобу марки Lada Largus 2014 року випуску, вартістю 30 000,00 гривень.

Відповідно до квитанцій від 04.02.2019 року ОСОБА_1 , з метою виконання умов договору, сплачена грошова сума в розмірі 30 000,00 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ ВІНАВТОКОМ .

Однак, відповідачем у встановлений договором строк позивачу не доставлений автомобіль.

Позивачем на адресу ТОВ ВІНАВТОКОМ направлялася претензія, в якій з неналежним виконанням умов попереднього договору просив повернути сплачені грошові кошти.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1 та 2 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст.19 Закону України Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Згідно з п.п.1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 (із змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року №15) Про практику розгляду цивільних прав за позовами про захист прав споживачів , ЗУ Про захист прав споживачів захищає права споживача, яким є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує товари для власних побутових потреб. Крім того, вказаний Закон регулює відносини, що виникають між споживачем та підприємством чи громадянином - підприємцем, які продають товари, зокрема відносини, що виникають із договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України, якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Беручи до уваги, що порушення зі сторони відповідача є істотним, оскільки він не виконав взяті на себе зобов`язання за договорами, отримав гроші за транспортний засіб та не передав його у встановлені договором строки позивачу, крім того вже пройшов не значний час з моменту як за умовами укладеного договору ТОВ ВІНАВТОКОМ повинно було передати позивачу транспортний засіб, у зв`язку з чим позивач позбавлений того на, що він розраховував при укладені договору, втратив інтерес до того, щоб отримати передбачений договором транспортний засіб, тому суд вважає, що попередній договір купівлі продажу транспортного засобу від 04.02.2019 року, укладений між позивачем та відповідачем має бути розірваний, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти, сплачені позивачем за цим договором в сумі 30 000,00 грн.

В силу ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13,76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-284, 355 ЦПК України, ст.ст.202, 203, 215, 216, 626, 651 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНАВТОКОМ про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення переданої на виконання правочину грошової суми задовольнити.

Визнати недійсним договір №300093 від 04.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінавтоком (ідентифікаційний код юридичної особи: 41208555).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вінавтоком (ідентифікаційний код юридичної особи: 41208555) на користь ОСОБА_1 у порядку реституції грошову суму у розмірі 30 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вінавтоком (ідентифікаційний код юридичної особи: 41208555) на користь ОСОБА_1 підтверджені судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.І.Майдан