Справа №672/1361/18
Провадження №2/672/64/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2019 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Сакенова Ю.К.
за участю секретаря - Ратушняк Л.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області -
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним наказу та витребування на користь держави земельних ділянок ,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави до відповідачів про визнання недійсним наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 року №22-19680-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821287800:05:007:0001), та витребування у ОСОБА_5 на користь держави земельних ділянок з кадастровими номерами 6821287800:05:007:0004 площею 1 га, 6821287800:05:007:0005 площею 1 га, що знаходяться за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_4 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже раніше таким правом скористався і отримував у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 2 га на території Княжпільської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, що мало місце 20.02.2017 року.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду представник ОСОБА_5 подав відзив, в якому проти задоволення позову заперечив, вказує що спірну земельну ділянку ОСОБА_5 набув правомірно, є добросовісним набувачем, а тому вона не може бути у нього витребувана. Крім того, вказує, що на даний час земельної ділянки із кадастровим номером 6821287800:05:007:0001 фізично не існує і дана обставина підтверджується інформацією, що міститься на Публічній кадастровій карті України.
Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що підтримує раніше поданий відзив, де зазначено що відповідач заперечує проти задоволення позову, в їх діях немає жодних порушень чинного законодавства, оскільки відсутні бази даних, за якими б вони могли перевірити чи зверталась вже особа із заявами про отримання земельних ділянок раніше. Крім того, такого їх обов'язку законодавством не передбачено, а при поданні заяви особа вказує чи вона скористалась вже даним правом.
Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_4 10.05.2017 року звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_4 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався (а.с.69).
Наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.06.2017 р. №22-11501-СГ надано ОСОБА_4 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об'єкта землеустрою: за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (6821287800:05:007), орієнтовний розмір ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (а.с.68).
Наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 року №22-19680-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821287800:05:007:0001 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (а.с.71).
В той же час, як вбачається із копії доданої заяви, 27.10.2016 р. ОСОБА_4 вже звертався до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Княжпільської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області (а.с.64).
Наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.02.2017 р. №22-3131-СГ передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822484000:02:002:0306 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Княжпільської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області (а.с.66).
Як вбачається із долученої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та копії договору купівлі-продажу, ОСОБА_4 дійсно, будучи власником спірної земельної ділянки, на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_5 (а.с.10-14, 36-37).
В подальшому, ОСОБА_5 провів поділ набутої ним спірної земельної ділянки, утворивши дві земельні ділянки площею по 1 га. Дані обставини підтверджуються довідками про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.09.2018 р., де відображено факт поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6821287800:05:007:0001 на дві окремих площею по 1 га з присвоєнням кадастрових номерів земельним ділянкам 6821287800:05:007:0004 та 6821287800:05:007:0005 (а.с.10-21).
Також, до матеріалів справи долучено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за заявою громадянина ОСОБА_5, розроблену ПП Земельно-Юридичний центр . З даної технічної документації вбачається, що дійсно відповідачем було поділено земельну ділянку з кадастровим номером 6821287800:05:007:0001, яка була придбана у ОСОБА_4 у відповідності до договору купівлі-продажу від 17.10.2017 р. на дві окремі земельні ділянки площею по 1 га з кадастровими номерами 6821287800:05:007:0004 та 6821287800:05:007:0005 (а.с.29-57).
Ухвалою судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05.10.2018 року на утворені шляхом поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 6821287800:05:007:0004 площею 1 га, 6821287800:05:007:0005 площею 1 га було накладено арешт на підставі заяви керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області про забезпечення позову (а.с.75).
Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання недійсним наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 року №22-19680-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821287800:05:007:0001), що знаходиться за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, виходячи із такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.
Отже, станом на 10.05.2017 р., тобто день звернення з приводу набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6821287800:05:007:0001, ОСОБА_4 вже набув у власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822484000:02:002:0306, а отже скористався своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.
П. (г) ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування у ОСОБА_5 на користь держави земельних ділянок з кадастровими номерами 6821287800:05:007:0004 площею 1 га, 6821287800:05:007:0005 площею 1 га, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, виходячи із такого.
Згідно з ст.ст.13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об'єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.
Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.
Так, за змістом ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно зі ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред'явлення віндикаційного позову.
Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.
При цьому ст.346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв'язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.
У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст.388 ЦК України, що є належним способом захисту.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 року у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 року у справі №910/3513/17.
При цьому для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність ланцюжка правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05.10.2016 року у справі 916/2129/15 та від 17.12.2014 року у справі №6-140цс.
Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.
Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.
Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.
Також суд не погоджується з позицією прокурора щодо можливості солідарного стягнення судових витрат, оскільки нормами ЦПК України такого способу розподілу судових витрат не передбачено.
За таких обставин, судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ч.1,2 ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 року №22-19680-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821287800:05:007:0001), що знаходиться за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Витребувати у ОСОБА_5 на користь держави земельні ділянки з кадастровими номерами 6821287800:05:007:0004 площею 1 га, 6821287800:05:007:0005 площею 1 га, що знаходяться за межами населених пунктів Старопісочнянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати в розмірі по 1101,25 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати в розмірі 2202,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалював судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області, місце знаходження - вул.Грушевського,80 м.Городок Хмельницької області, код ЄДРПОУ 02911102.
Відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місце знаходження - вул.Інститутська,4/1, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 39767479.
ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - м.Хмельницький, вул.Інститутська, буд.6.
ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, місце проживання - м.Хмельницький, вул.Селекційна,86.
Повне судове рішення складено 17.04.2019 року.
Суддя
Суд | Городоцький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2019 |
Оприлюднено | 18.04.2019 |
Номер документу | 81231831 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Городоцький районний суд Хмельницької області
Сакенов Ю. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні