КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 752/6089/18
провадження № 22-ц/824/6271/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.
суддів - Мазурик О.Ф., Стрижеуса А.М.
за участі секретаря судового засідання - Нечваль А.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Китаїв
третя особа - Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 рокуу складі судді Чередніченко Н.П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Китаїв , третя особа Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр про незаконне підвищення тарифів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії ,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ Китаїв , в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 6 815,40 грн. за невідповідність нарахувань реальним витратам на утримання будинку і прибудинкової території за 2016 рік, 2017 рік, стягнути моральну шкоду в сумі 3 600 грн., зобов'язати відповідача відновити плату за утримання будинку і прибудинкової території, встановивши тарифи у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 515 (наказу Мінрегіонбуду) від 01.01.2017 року, та зобов'язати відповідача закрити магазин, незаконно збудований у приміщенні спільного майна мешканців будинку, в кімнаті збору сміття.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2 114,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Китаїв витрати, пов'язані з отриманням професійної правової допомоги у розмірі 4 000 грн.
01 листопада 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив скасувати стягнення з нього судового збору на користь держави у розмірі 2 114,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу на користь ОСББ Китаїв у розмірі 4 000 грн., які були присуджені рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 05 березня 2019 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалута відмовити у стягненні з нього судового збору та витрат на правничу допомогу, оскільки вважає ухвалу незаконною та такою, що суперечить вимогам матеріального та процесуального права, а також вимогам статті 6 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Зазначає, що суд, відмовивши у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, позбавив позивача можливості скористатися нормами частини першої статті 206 ЦПК України.
Уважає, що суд безпідставно стягнув з нього судовий збір, збільшивши його розмір до 2 114,40 грн., також як і безпідставно стягнув з позивача на користь відповідача суму судових витрат, понесених на правничу допомогу за відсутності попереднього розрахунку таких витрат та договору про надання правової допомоги.
02 квітня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив представника відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Третя особа не скористалася своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направила.
Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених в ній.
Відповідач в особі голови правління Нікітової М.М. та представник ОСББ Китаїв - Букрєєв В.А. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Третя особа у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення у розумінні статті 270 ЦПК України.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Китаїв , третя особа Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр про незаконне підвищення тарифів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії було відмовлено та вирішено питання про розподіл судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України.
Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України, і не може змінити по суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи необхідність ухвалення додаткового рішення позивач зазначав, що суд неправильно ухвалив рішення, стягнувши з нього судовий збір та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги і просив скасувати стягнення з нього таких витрат.
Отже, з вимог вищевказаної заяви убачається незгода ОСОБА_1 з ухваленим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року, що випливає з його заперечень щодо вирішення питання про стягнення судових витрат.
Таким чином, виходячи з вимог заяви позивача та зважаючи на норми статті 270 ЦПК України, колегія уважає висновок суду першої інстанції про те, що доводи ОСОБА_1 зводяться до його незгоди з ухваленим судовим рішенням в частині розподілу судових витрат, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення в розумінні статті 270 ЦПК України відсутні, законним та обґрунтованим, оскільки додаткове рішення ухвалюється виключно у передбачених законом випадках, а задоволення вимог позивача призведе до зміни по суті основного рішення, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Окрім того, зі змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року убачається, що судом оцінено докази, які були надані сторонами, що повно та чітко відображено в тексті рішення суду, вирішено питання щодо всіх заявлених вимог, рішення суду містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову та розглянуто питання про розподіл і стягнення судових витрат.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 16 квітня 2019 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
А.М.Стрижеус
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2019 |
Оприлюднено | 18.04.2019 |
Номер документу | 81233696 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кравець Валентина Аркадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні