Постанова

від 10.04.2019 по справі 1140/3052/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3052/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 р. (суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі №1140/3052/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство "ХТЗ", про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, викладену в листі №Т-22298/0-6587/0/17-18 від 01.10.2018 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір - 10,94 умовних кадастрових гектарів на земельній ділянці за кадастровим номером 3521986400:02:000:9003.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідач має право відмовити позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виключно з підстав викладених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України. Натомість лист відповідача не містить інформації про порушення позивачем вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. У зв'язку з чим, позивач вважає, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, зазначених у листі від 14.12.2017 за №Т-22298/0-6447/6-17 не відповідає вимогам чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:

За договором оренди землі, укладеним 14 квітня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_2, останньому надано в оренду строком на 10 років із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельну ділянку за кадастровим номером 3521986400:02:000:9003 загальною площею 31,6546 га, яка знаходиться на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, для ведення фермерського господарства. (а.с. 60 - 64). Право оренди зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно 03 червня 2015 року. (а.с. 32 - 34) Згодом ОСОБА_2 створив фермерське господарство "ХТЗ", яке з 16.10.2015 зареєстроване як юридична особа. Головою цього господарства став сам ОСОБА_2 (а.с. 19 - 23) До складу членів ФГ "ХТЗ" увійшла також ОСОБА_1, яка є тещею голови цього фермерського господарства. (а.с. 65 - 73) Загальними зборами членів ФГ "ХТЗ" 26 вересня 2016 року прийнято рішення про розпаювання між членами ФГ "ХТЗ" земельної ділянки за кадастровим номером 3521986400:02:000:9003, наданої його засновнику ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства строком на 10 років. (а.с. 51 - 52) У листопаді 2017 року позивачка звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, у якій, посилаючись на частину 5 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", частину 2 статті 31 Земельного кодексу України, просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,94 га сільськогосподарських угідь в умовах кадастрових гектарах, з них ріллі - 8,09 га, із земельної ділянки кадастровий номер 3521986400:02:000:9003, загальною площею 31,6546 га, що розташована та території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області та перебуває у користування ФГ "ХТЗ". Вказана заява з додатками зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 17.11.2017 за №М-22298/0/5-17. (а.с. 43) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №Т-22298/0-16447/0/6-17 від 14.12.2017 відмовило ОСОБА_1 у задоволенні її заяви. (а.с. 57 - 58) Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 у справі №П/811/370/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. (а.с. 24 - 31) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 це рішення суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі №Т-22298/0-16447/0/6-17 від 14.12.2017. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути її заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. (а.с. 9 - 11). Вказане рішення суду набрало законної сили 18 вересня 2018 року. Листом №Т-22298/0-6587/0/17-18 від 01.10.2018 відповідач повідомив позивачку, що ним на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №П/811/370/18 за результатами повторного розгляду заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що бажана земельна ділянка за договором оренди землі перебуває у користуванні ОСОБА_2, а також повідомлено про відсутність підстав для задоволення цієї заяви, посилаючись зокрема на її невідповідність вимогам статті 118 Земельного кодексу України, оскільки до неї не додано погодження землекористувача. (а.с. 7)

Не погодившись з такою відповіддю, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що подана ОСОБА_1 заява суперечила вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство", оскільки позивачка у ній просила про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, раніше переданих в оренду ОСОБА_2, не маючи на це права згідно зі статтями 31, 32 Земельного кодексу України, статтями 12, 13 Закону України "Про фермерське господарство".

Судом першої інстанції правильно встановлений характер спірних правовідносин, які регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» .

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 р. в справі № 545/808/17.

Разом з цим, статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п'ята статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Стаття 12 вказаного Закону визначено склад земель фермерського господарства. Зокрема, встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Частиною другою цієї ж статті визначено, що права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

У свою чергу, відповідно до статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

На підставі аналізу наведених правових норм колегія суддів доходить до висновку про те, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України. Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Як встановлено судом першої інстанцій, із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність звернулася ОСОБА_1, однак, право користування на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди зареєстроване за іншою особою - ОСОБА_2, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення іншій, ніж користувач, особі. ФГ "ХТЗ" може розпоряджатися лише землями, які відповідно до статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» включені до складу земель фермерського господарства.

Крім того, ОСОБА_1 зверталась із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність саме із земель ФГ "ХТЗ", надавши копію договору оренди земельної ділянки. Проте, як зазначено вище, за цим договором право користування земельною ділянкою належить ОСОБА_2, а не ФГ "ХТЗ".

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга має бути залишена без задоволення у зв'язку з тим, що наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 р. в адміністративній справі №1140/3052/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 10 квітня 2019 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягаї згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук