Постанова

від 18.04.2019 по справі 826/17211/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17211/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Солінг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Солінг до комунального підприємства Київський метрополітен про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Солінг звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до КП Київський метрополітен про визнання неправомірними дій щодо проведення демонтажу рекламних конструкцій позивача на території станцій Київського метрополітену у кількості 78 штук.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року провадження у справі закрито у зв'язку з неналежністю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач у спірних правовідносинах виконував делеговані йому управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повноваження з демонтажу конструкцій, що надає йому ознак суб'єкта владних повноважень.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 17.04.2019 р. за вх. 14512, в якому відповідач зауважує, що здійснює свою діяльність на засадах господарської самостійності, майно громади за підприємством закріплено на праві господарського відання.

Відтак відповідач вважає, що у спірних правовідносинах діяв виключно як балансоутримувач, тому просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.04.2019 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Предметом спору у даній справі є дії відповідача з демонтажу рекламних конструкцій на території станцій Київського метрополітену за наслідком закінчення строку дії договору № 31/02/13 від 17.12.2007 р.

У поданому позові апелянт зазначає, що ним було вчинено всіх необхідних, проте, безрезультатних дій для своєчасного укладення нових договорів, та демонтаж було проведено за наслідками їх відсутності.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вірно зазначено апелянтом та не спростовується матеріалами справи, відповідач є балансоутримувачем об'єктів, на яких були розміщені конструкції позивача.

При цьому, дії балансоутримувача щодо підтримання у належному стані своїх об'єктів (в тому числі шляхом демонтажу певних конструкцій, розміщених на них) не можна розуміти як повноваження делеговані, позаяк, як і у випадку позивача, відповідач в межах даного спору, вочевидь, визначився зі способом захисту ввіреної йому на праві господарського відання комунальної власності.

В той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Колегія суддів зауважує, що якщо порушення своїх прав позивач як юридична особа вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов'язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.

Зважаючи на те, що у даному спорі очевидним є захист позивачем своїх майнових прав від недобросовісних дій комунального підприємства, що є господарюючим суб'єктом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про належність даного спору до господарського.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності закриття провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відсутні також підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Солінг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Солінг до комунального підприємства Київський метрополітен про визнання протиправними дій залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 18.04.2019 р.)