Ухвала

від 17.04.2019 по справі 376/937/19

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/937/19

Номер провадження 1-кс/376/236/2019

УХВАЛА

"17" квітня 2019 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотаннястаршого слідчогоСВ СквирськогоВП ГУНПв Київськійобласті підполковника поліції ОСОБА_5 за погодженням з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110260000056 від 13.02.2019 року, відносно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Веймар Німеччина, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , із слів раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся старший слідчий Сквирського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області підполковник поліції ОСОБА_5 з клопотанням, що погоджено із прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ..

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110260000056 від 12.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час та за невстановлених обставин ОСОБА_6 , переслідуючи умисел на корисливу зацікавленість з метою наживи, умисно шляхом обману, за допомогою Інтернет-сайту «Lardi-trans.com», надав недостовірні відомості про себе та представившись сторонньою особою, отримав замовлення на перевезення вантажу кондитерських виробів від ТОВ Фірма «Грона» (код ЄДРПОУ 21178239, адреса: Київська обл., м. Сквира, вул. Залізнична, 10) до ТОВ «Контрейд Плюс» (код ЄДРПОУ 37976250, адреса: м. Житомир, вул. Металістів, 7), по маршруту Сквира Житомир.

При цьому, ОСОБА_6 надав замовнику ТОВ Фірма «Грона» копії документів, а саме: паспорт громадянина України та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Олександрівськ Луганської області, до яких було внесено фотознімки із зображеннями ОСОБА_6 , а також копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: вантажного автомобілю «Renault R 340», д.н.з. НОМЕР_1 , 1996 року випуску та напівпричіпу «Schmitz S01», д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому вказані номерні знаки не відповідають зазначеним транспортним засобам.

09.02.2019 року, близько 13 год. 20 хв., згідно попередньо наданих копій документів, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_6 прибув на вищевказаному автомобілі із напівпричепом на територію ТОВ Фірма «Грона» за адресою: м. Сквира, вул. Залізнична,10, надавши охоронникам підприємства документи на ім`я ОСОБА_7 із фотокартками із зображенням ОСОБА_6 ..

Того ж дня, до напівпричіпу автомобіля було завантажено кондитерські вироби виробництва ТОВ Фірма «Грона» - печиво в асортименті вагою 12175, 120 кг., загальною вартістю 388509,12 грн. відповідно до видаткової накладної № ГУ-0000357 від 10.02.2019 року.

10.02.2019 року, близько 10 год 40 хв., отримавши від представника ТОВ Фірма «Грона» документи: видаткову накладну та товарно-транспортну накладну, яких зазначено отримувача товару - ТОВ «Контрейд Плюс» та адреси його доставки - м. Житомир, вул. Металістів, 7, ОСОБА_6 керуючи завантаженим автомобілем «Renault R 340» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом «Schmitz S01» д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав з території підприємства у невідомому напрямку, вантаж до місця призначення не доставив, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав шкоди на суму 388509,12 грн., що є великим розміром, так як дана сума в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до поданого клопотання, підставами звернення до суду стало те, що з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини ОСОБА_6 скоїв тяжке кримінальне правопорушення (злочин), з метою уникнення від кримінального покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та в сукупності наведені обставини вказують про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 з метою забезпечення його належної поведінки на досудовому розслідуванні та в ході судового розгляду, вбачається за доцільне застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити на вищевикладених підставах, зазначаючи при цьому, що ОСОБА_6 , не має постійного джерела прибутків, з метою уникнення від кримінального покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду та підозрюється у скоєні ряду аналогічних кримінальних правопорушень (злочинів) на території України.

Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник у судовому засіданні заперечувалили, щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не доведена вина підозрюваного, належними та допустимими доказами. Не надано доказів про те, що ОСОБА_6 має намір ухилятись від слідства та суду, тощо.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3. недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.179, 184 КПК України.

15.04.2019 року, о 7 год. 30 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Веймар Німеччини, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово непрацюючого, неодруженого, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15.04.2019 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великих розмірах..

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В ході розгляду клопотання, судом достовірно встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами. Суд, при обранні міри запобіжного заходу враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, кримінальне правопорушення (злочин) скоїв з корисливих мотивів, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину) та невідворотність покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження тощо. Також, суд, враховує, що підозрюваний ОСОБА_6 не працює, не має постійного джерела прибутку, не одружений, що в сукупності свідчить про відсутності міцності соціальних зв`язків. Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими. З урахуванням вище наведеного, суд, приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню і вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту (тримання під вартою) строком на 60 діб в межах досудового розслідування, оскільки на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання. Стан здоров`я ОСОБА_6 не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, також на думку суду альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного та обраний запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваного, підозру у вчиненні тяжкого злочину, те, що підозрюваний не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Веймар Німеччина, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із слів раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 13 червня 2019 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 15.04.2019 року.

Одночасно визначити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у вигляді 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сквирського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя