Рішення

від 09.04.2019 по справі 381/4076/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/101/19

381/4076/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Соловей Г.В.,

з участю секретаря - Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на майно за набувальною давністю посилаючись на те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1984 року, але власного житла не має. Наприкінці 2004 році вона купила у ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку № 67 по вулиці Шкільна в с.Ставки Фастівського району Київської області. Проте нотаріально договір купівлі-продажу не був оформлений так, як ОСОБА_3 не оформив, як спадкове майно, зазначений будинок після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка була власником даного будинку і померла 1995 році. ОСОБА_3 не встиг цього зробити так, як помер 08.03.2006 роц. З часу купівлі будинку позивач зі своєю сім»єю постійно проживає у даній частині зазначеного будинку, доглядає за будинком, сплачує всі необхідні платежі, обробляє земельну ділянку. Вважає, що більше десяти років відкрито, безперервно володіє 1/2 частини ввказаного будинку і просить визнати за нею право власності на дану частину за набувальною давністю.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2018 року дана справа призначена до розгляду у загальному позовному провадженні.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав лист де зазначив, що позовні вимоги позивача визнає, обставини викладені в позовній заяві є дійсними.

У визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду відповідачами надано не було.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При розгляді справи судом встановлено, що житловий будинок №67 по вул.Шкільній (бувша Леніна) в с.Ставки Фастівського району Київської області по право власності не зареєстровано. Первинну інвентаризацію будинку проведено на ім»я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується Довідкою КП «Фастівське БТІ» №244 від 02.03.2018 року.

З Особового рахунку №387 погосподарської книги вбачається, що житловий будинок № 67 по вулиці Шкільна в с.Ставки Фастівського району Київської області побудований 1920 році. Дане господарство перебувало в КС «Україна» с. Ставки. Головою господарства був ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 17.07.1973 році.

Після смерті ОСОБА_7, головою господарства стала його дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 02.02.1995 року актовий запис про смерть №5, складений виконавчим комітетом Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області.

ОСОБА_8 статті 548 ЦК УРСР (1963 року яка діяла на час відкриття спадщини) встановлено порядок прийняття спадщини. Так, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

З положень статті 549 ЦК УРСР (1963 року) вбачається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з листа №421/01-17 від 27.02.2019 року Київського обласного державного нотаріального архіву, після смерті ОСОБА_4, померлої 02.02.1995 року, спадкова справа не заводилася та не видавалася.

ОСОБА_8 ст.548 ЦК УРСР (1963 року), Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року, Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року № 56, Тимчасовому положенню про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 і зареєстрованому в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами), роз'ясненням Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 01.03.2013 року (лист № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013), передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року.

Після смерті ОСОБА_4, головою господарства став її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном так, як постійно проживав в даному житловому будинку.

ОСОБА_8 Фастівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану №469-16.25-102 від 28.03.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер 08.03.2006 року, про що складено актовий запис про смерть №179 від 09.03.2006 року.

На запит суду Фастівська районна державна нотаріальна контора Київської області повідомила (ОСОБА_8 №178/01-16 від 22.03.2019 року) що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відсутня, ніхто із спадкоємців по вищевказаній конторі не звертався.

Таким чином, у померлого ОСОБА_3 відсутні спадкоємці, які прийняли його спадщину.

Спадкування є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслдок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

ОСОБА_8 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом. Усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини. А також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відпвідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені.

Відповідач - Скригалівська сільська рада ОСОБА_8 №02-25/206 від 18.09.2018 року визнала позовні вимоги позивача.

З огляду на наведене, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, викладених в ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України, суд приймає рішення на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

В п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 року дано роз'яснення, що Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відкрито, добросовісно, безперервно з 2004 року і по теперішній час володіла 1/2 частиною житлового будинку № 67 по вулиці Шкільна в с.Ставки Фастівського району Київської області власник якої ОСОБА_4 та її спадкоємець ОСОБА_3 померли.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В узагальненні Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав", роз'яснено, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Враховуючи, положення ч.2 ст.328 ЦК України, а також ті факти, що протягом усього часу володіння ОСОБА_2 вказаним будинком на це майно не претендували інші особи, позивач не набула майно злочинним шляхом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, ОСОБА_2 було достовірно відомо, що власник вказаної половини та її спадкоємець померли, інших спадкоємців не залишилось, суд вважає, що позивач добросовісно набула право власності 1/2 частиною будинку № 67 по вулиці Шкільна в с.Ставки Фастівського району Київської області власник якої і її спадкоємець померли.

Разом з тим пасивна поведінка органів держави та місцевого самоврядування щодо цього майна, відсутність претензій чи вимог до володільця про повернення майна, той факт що інші особи, в тому числі органи державної влади та місцевого самоврядування тривалий час обходились без цього майна, не виявляли зацікавленості до нього - усе це суд розуміє як втрата інтересу до права власності на частину зазначеного будинку, що також підтверджує добросовісність володіння ОСОБА_2 цим майном

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

З огляду на наведені вимоги закону ОСОБА_2 більше 10 років безперервно володіє 1/2 частиною будинку, на яку просить визнати за нею право власності за набувальною давністю.

В п.11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 року дано роз'яснення, що Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових № 5 від 07 лютого 2014 року, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Європейський Суд з прав людини (даної ЄСПЛ) у рішенні від 08.04.1976 року у справі "Особа проти Бельгійської авіакомпанії "Сабена" вказав на необхідність враховувати практичні наслідки будь-якого судового рішення.

Наслідки, спричинені судовими рішеннями про повернення спадкового майна у власність держави чи комунальну власність з огляду на те, що громадяни тривалий час користувалися цим майном, утримували, ремонтували, ставилися до нього як до свого, не можна передбачити.

Є підстави для висновку про те, що тлумачення ст.344 ЦК України у судових рішеннях на користь держави всупереч інтересам громадян не сприяє авторитету судової влади і суперечить засадам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та 1 Протоколу до неї.

Положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції визнано право на захист порушених прав фізичних і юридичних осіб, пов'язаних з реалізацією права власності, яке може означати або існуючу власність, або претензії, щодо яких заявник може довести, що він має законні підстави вимагати їх задоволення.

В п.124 рішення у справі "Онер'їлдиз проти Туреччини" від 30.11.2004 року, ЄСПЛ наголосив, що поняття "майно" у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке охоплює не лише право власності на матеріальні речі, але також стосується засобів правдовимагання, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання щодо ефективного здійснення права власності. (Вісник Верховного Суду України №1(173)'2015 а.с.39-46).

ОСОБА_8 п.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 року дано роз'яснення, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також ч.4 ст.344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_2 є особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном протягом більше десяти років, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання за нею права власності на це майно.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.ст.11,15,16,328,335,344,1217,1220,1268,1277 ЦК України, ст.548,549 ЦК УРСР (1963 р), суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_9 Георгіївни, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент.номер НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_6 до скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області місцезнаходження: с.Скригалівка, вул. Шкільна, 9, Фастівський район Київська область, ЄДРПОУ 04359985 про визнання права власності на майно за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент.номер НОМЕР_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку № 67 по вулиці Шкільній в с. Ставки, Фастівський район Київської області в порядку набувальної давності.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 квітя 2019 року.

Головуючий суддя Г.В.Соловей