Рішення від 18.04.2019 по справі 575/159/19

Справа № 575/159/19

Провадження № 2/575/72/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря - Бондар А.А.,

представника служби

у справах дітей - Кузьменко Т.Л.,

представника органу опіки

і піклування Кириківської

селищної ради - Моісеєнко В.І.,

представника Великописарівського

районного центру

для сім'ї, дітей та молоді - Кривопаленко Я.О.,

патронатного вихователя - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.В.Писарівка справу за цивільним позовом Органу опіки та піклування Великописарівської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_6, треті особи: орган опіки і піклування Кириківської селищної ради В.Писарівського району Сумської області, Великописарівський районний центр для сім'ї, дітей та молоді, патронатний вихователь: ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановив:

Орган опіки та піклування Великописарівської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, на даний час дитина проживає в сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_4, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, станом здоров'я та життям не цікавиться, зв'язків не підтримує, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Мати дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням В.Писарівського районного суду Сумської області від 10.12.2010 позбавлена батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування В.Писарівської РДА є достатні підстави для позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав стосовно його малолітньої доньки.

У судовому засіданні представник позивача - Кузьменко Т.Л. - позов підтримала, просить суд позов задовольнити, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідач ОСОБА_6, будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без його участі не подав, у зв'язку з чим суд вирішує справу відповідно до ст.ст. 280-284 ЦПК України.

Представники третіх осіб - органу опіки і піклування Кириківської селищної ради В.Писарівського району Сумської області, Великописарівського районного центру для сім'ї, дітей та молоді, а також третя особа - патронатний вихователь ОСОБА_4 у судовому засіданні з позовом згодні.

Допитана як свідок неповнолітня ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що батько про неї не піклувався, під час проживання з ним ображав її, протягом її проживання в сім'ї патронатного вихователя він її життям та здоров'ям не цікавився, матеріальної допомоги не надавав, не відвідував, тому вона просить позбавити його батьківських прав.

Заслухавши учасників судового розгляду, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

У додатку до Рекомендації Rec(2005)5 Комітету міністрів, прийнятої 16 березня 2005 року, зазначено, що …Сім'я є природним середовищем для розвитку і забезпечення добробуту дитини, і головну відповідальність за виховання та розвиток дитини покладено на батьків; наскільки це можливо, мають вживатися профілактичні заходи з підтримки дітей і сімей з урахуванням їхніх особливих потреб; встановлення опіки над дитиною має залишатися винятком, і головною метою такого заходу є захист інтересів дитини…; рішення про встановлення опіки над дитиною і сам такий захід не повинні бути предметом дискримінації за ознакою ... інвалідності ... або іншого статусу ... батьків дитини... .

Статті 32, 51 Конституції України проголошують, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьком є ОСОБА_6, матір'ю - ОСОБА_7 / а.с.4 /. Мати - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням В.Писарівського районного суду Сумської області від 10.12.2010 позбавлена батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5 / а.с. 6 /. Батько - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований АДРЕСА_2 /а.с.7/.

Відповідно до Розпорядження Голови В.Писарівської РДА від 23.11.2018 /а.с.8/ малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 26.11.2018 влаштована та проживає в сім'ї патронатного вихователя за адресою: АДРЕСА_1 / а.с.8/.

Згідно характеристики, наданої Кириківською селищною радою, ОСОБА_6 проживає разом зі співмешканкою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та її сином ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, умови проживання незадовільні, належним чином батьківські обов'язки не виконує /а.с.11/.

Малолітня ОСОБА_5 не заперечує щодо позбавлення її батька ОСОБА_6 батьківських прав /а.с.22/, що підтвердила також в судовому засіданні.

За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав матері, батька являється ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно п.15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін. ), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини чітко зазначено в пункті 16 вказаної вище постанови: Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками .

Право на повагу до приватного і сімейного життя та заборона втручатися в ефективне використання цих прав з боку органів влади гарантується статтею 8 Конвенції. Ця стаття передбачає не лише невтручання з боку держави, але й позитивне зобов'язання держави захищати особу від втручання з боку інших осіб, яке випливає з поняття "поваги", закладеного в текст статті 8.

Право на повагу до сімейного життя стало предметом багатьох справ щодо позбавлення батьківських прав (див. рішення у справі "Скодзарі і Джунта проти Італії" [GC] від 13 липня 2000 р., заяви №39221/98 та 41963/98, §§ 142-151), встановлення опіки над дітьми та поміщення дітей, позбавлених батьківської опіки, в дитячі заклади (див. рішення у справі "Йохансен проти Норвегії" від 7 серпня 1996 р., Звіти 1996-ІІІ; рішення у справі "Скодзарі і Джунта проти Італії", §§ 184-216).

У своєму рішенні у справі Савіни проти України від 18.12.2008 (набуло статусу остаточного 18.03.2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (рішення у справі МакМайкл проти Сполученого Королівства від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, № 307-B), таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не згідно із законом , не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися необхідним у демократичному суспільстві ; визначаючи, чи було конкретне втручання необхідним у демократичному суспільстві , суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (справи Кутцнер проти Німеччини , № 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та Зоммерфельд проти Німеччини , [GC], № 31871/96, п. 66, ЄСПЛ 2003-VIII); та також суд наголосив, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа Ньяоре проти Франції , № 40031/98, п. 59, ECHR 2000 -IX).

Відповідно до ст.ст. 111, 114 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків; діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до повідомлення В.Писарівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 01.02.2019 сім'я ОСОБА_6 перебуває на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах /а.с.23/.

З висновку органу опіки та піклування В.Писарівської районної державної адміністрації № 14-01-28/312 від 24.01.2019 слідує, що ОСОБА_6 доцільно позбавити батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як ОСОБА_6 проживає окремо від дитини, їх вихованням та забезпеченням не займається, матеріальної допомоги не надає, станом здоров'я не цікавиться, зв'язків не підтримує, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків /а.с.4/.

Згідно актів обстеження умов проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, умови проживання незадовільні, брудно, холодно, відключені за несплату газ та електроенергія, продуктами харчування не забезпечені, батько часто вживає спиртні напої, забезпеченням потреб та вихованням дитини не займається / а.с. 9,10 /.

Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини встановлені ст.150 СК України.

Згідно із ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Отже, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідач ОСОБА_6 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, ненадання відзиву на позов із запереченнями проти нього та неявку відповідача у судове засідання суд розцінює, як небажання відповідача захистити своє право на виховання неповнолітньої доньки та відсутність зацікавленості у розгляді справи, тобто фактично байдужість щодо можливого позбавлення його батьківських прав та подальшої долі дитини.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, за наявності достатніх доказів, які безспірно свідчать про умисне ухилення ОСОБА_6 від виконання батьківських обов'язків стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними віку повноліття. Утримання неповнолітньої дитини являється обов'язком як матері, так в рівній мірі і батька.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно зі ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років з 01.01.2019 становить 2027 грн.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між сторонами, може бути згодом збільшений або зменшений за позовом платника або одержувача аліментів.

Відповідач відзиву із запереченнями проти позову не подав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини справи, відсутність інформації щодо працевлаштування відповідача, його доходів у зв'язку з неподанням відзиву на позов та необхідних доказів, приймаючи до уваги приписи ст.ст. 182, 192 СК України, суд вважає за можливе позов в частині стягнення аліментів задовольнити та стягнути з відповідача аліменти у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а саме: 1014 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись Законом України Про охорону дитинства , ст.ст. 164,165,166,180-182,184,191 СК України, ст.ст. 12,13,42,76,258,259,263-265,268,273,280-284,354,355,430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Цивільний позов Органу опіки та піклування В.Писарівської районної державної адміністрації - задовольнити.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, позбавити батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь закладу, де буде виховуватись дитина, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1014 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи стягнення з 04.02.2019 і до досягнення дитиною віку повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 1 536 гривень 80 копійок.

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте В.Писарівським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення складене та підписане 18 квітня 2019 року.

Суддя А.І.Савєльєва