Постанова

від 18.04.2019 по справі 320/6429/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.04.2019 Справа № 320/6429/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 320/6429/18 Головуючий у 1-й інстанції: Купавська Н.М.

провадження № 22-ц/807/1407/19 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яку в ході розгляду справу 10.09.2018 року позивачем було уточнено.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що із відповідачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилися діти: донька Валентина, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька Вікторія, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

23 березня 2007 року шлюб між ними розірвано. За рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти у розмірі по ј частини на кожну дитину з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 02.07.2012 та до досягнення дітьми повноліття. Відповідач аліменти сплачує не у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по аліментах, яка станом на 01.08.2018 складає 46 276 грн. Оскільки заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, позивачка просила стягнути з нього пеню у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2014 по 07.09.2018 складає 300 773 грн. 66 коп., але з урахуванням ст.196 СК України позивачка просила стягнути пеню, яка не буде перевищувати 100% заборгованості, тобто 46 276 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 грудня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2018 року у розмірі 30 100 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням у частині розміру стягнення, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, фактично просить змінити його, стягнувши пеню у розмірі, що дорівнює розміру заборгованості по аліментам.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що судом ухвалено рішення про стягнення неустойки у сумі 30 100 грн. за період з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2018 року. Між тим, на думку відповідача ОСОБА_3, задоволенню підлягає неустойка у розмірі 38791,12 грн., яка не перевищує розміру заборгованості по аліментам, як це передбачено ч. 1 ст. 196 СК України, а підстав для зменшення пені у відповідності до ч. 2 ст. 196 СК України не мається, так як відповідач є працездатною особою, має хороший заробіток, однак приховує свої доходи.

Відзиву на скаргу відповідачем не подано, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зі змісту статті 274 ч. 4, п.1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, вбачається, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи у спорах про стягнення аліментів.

Даний спір підлягає під вказане визначення наведеної норми закону.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_3 не оспорює здійснений судом розрахунок пені, хоча він відрізняється від її розрахунку, а сума, нарахована нею, є значно більшою, ніж визначена судом. Але позивач не погоджується лише з тим, що суд визначену у відповідності до положень ч. 1 ст. 196 СК України суму пені у розмірі 38 791,12 грн., яка не перевищує розміру заборгованості по аліментам, зменшив цю суму у відповідності до ч. 2 ст. 196 СК України до 30 100 грн., хоча підстав для цього у суду не малось.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на вимоги вказаної процесуальної норми, колегія суддів перевіряє рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а саме, щодо наявності у суду першої інстанції підстав для зменшення розміру неустойки та застосування положення ч.2 статті 196 СК України.

Відповідно до ч. 1ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до ч. 2 статті 1ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 23 березня 2006 року, актовий запис № 27, що підтверджується свідоцтвами про укладання шлюбу та про розірвання шлюбу (а.с. 8,12).

Від даного шлюбу вони мають дітей: доньку Валентину ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку Вікторію, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11,13).

На підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 26 липня 2012 року з відповідача ОСОБА_4 було стягнуто на користь позивачки аліменти на неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі по ј частини з усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_4 щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 02.07.2012 та до досягнення дітьми повноліття (а.с.14-15).

У зв'язку із несплатою відповідачем аліментів на вказаних дітей ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.

З наданого державним виконавцем Мелітопольського МВ ДВС ГТУЮ розрахунку заборгованості по аліментах від 01.10.2018р. вбачається, що у відповідача з 01 квітня 2014 року почала утворюватись заборгованість, яка станом на 01.10.2018 складає 39 885 грн.

Судом першої інстанції було взято до уваги, що згідно квитанцій відповідачем були сплачені аліменти: 25.06.2018 у сумі 2000 грн., 31.07.2018 у сумі 2000 грн., 30.08.2018 в сумі 2800 грн. та 28.09.2018 в сумі 2600 грн., а всього 9 400 грн., тому вказана сума заборгованості по аліментам зменшилась до 30 485 грн.

Судом за період з 01.04.2014р. по травень 2018р. розраховано пеню в сумі 38 791,12 грн. на заборгованість по аліментам в сумі 30 485 грн.

Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної сплати аліментів на дітей, пеня за прострочення слати аліментів за період з 01.04.2014 року по травень 2018 року включно складає 38 791,12 грн., тобто є більшою, ніж заборгованість по аліментам.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції встановив наявність вини відповідача у простроченні сплати аліментів, однак врахував майновий стан платника аліментів, стан його здоров'я, незначний дохід, а також факт часткового погашення ОСОБА_4 суми заборгованості за аліментами, а тому в силу ч. 2 ст. 196 СК України зменшив розмір пені до 30 100 грн.

Саме з цим не погоджувалась позивач, вважаючи, що всі визначені судом як підстави для зменшення розміру пені обставини не доведені відповідачем, а свій дійсний дохід останній приховує.

Проте, колегія зважує на такі обставини.

Так, ч. 1 статті 196 СК України передбачено, що розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків від розміру заборгованості по аліментам.

Зменшивши розмір пені до 30 100 грн. суд не порушив зазначену норму матеріального права, оскільки розмір заборгованості станом на дату ухвалення рішення становив 30 485 грн.

А тому навіть без застосування ч. 2 статті 196 СК України суд вірно вирішив справу, та підстав для збільшення розміру пені до 38791,12 грн., що буде складати більшу суму, ніж заборгованість по аліментам, колегія не вбачає, оскільки це тягне за собою порушення вимог ч. 1 ст. 196 СК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Зважаючи на все вищенаведене, колегія у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381-384, 390 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 квітня 2019 року.

Головуючий:

Судді: