Ухвала

від 09.04.2019 по справі 908/2563/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/131/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2019 Справа № 908/2563/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Судя ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» , код ЄДРПОУ 00217857 (вул. Дмитра Донцова, 15, м. Мелітополь, Запорізька область, 72301)

до відповідача 1 - Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 34976173 (вул. Вакуленчука, 99, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311)

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХМАШ-ІМПЕКС» , код ЄДРПОУ 31250481 (вул. Дмитра Донцова, 15, м. Мелітополь, Запорізька область, 72301)

до відповідача 3 - Державного підприємства «СЕТАМ» , код ЄДРПОУ 39958500 (вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001)

про визнання недійсними електронних торгів

поданої в межах справи № 908/2563/18

про банкрутство - Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» , код ЄДРПОУ 00217857 (вул. Дмитра Донцова, 15, м. Мелітополь, Запорізька область, 72301)

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019. до суду звернувся позивач - Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» із позовною заявою до відповідача 1 - Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХМАШ-ІМПЕКС» , відповідача 3 - Державного підприємства «СЕТАМ» , про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна, що належить позивачу, а саме:

- холодильне обладнання у кількості 7 одиниць, місцезнаходження: Запорізькаa обл., м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15, а саме: конденсатор КВГ 80, у працюючому стані, 1 одиниця; конденсатор КВВ 65, у працюючому стані, 4 одиниці; компресорно-конденсаторний агрегат 21АК10 (у комплекті 3 одиниці без трубопровода, до якого додається повітряохолоджувачі ВО 20-2-0, 9 одиниць, ресивер МРЛ005А), 1 одиниця; компресорно-конденсаторний агрегат 1АВ6-1-2, зав. №К-1, відсутній компресор, прибори автоматики, 1 одиниця, оформлені протоколом про проведені електронні торги від 26.12.2018 №378215.

- холодильне обладнання у кількості 4 одиниці, місцезнаходження: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15, а саме: конденсатор КВВ 80, 2 одиниці, (з них 1 одиниця з дефектом - порушення цілісності трубок); конденсатор КВВ 80, з дефектом -порушення цілісності трубок, 1 одиниця; кондиціонер КСА 3/15 з компресором, відсутній компресор, магнітний пускатель, реле, трубопровід, 1 одиниця, оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 26.12.2018 № 378216.

- холодильне обладнання у кількості 7 одиниць, місцезнаходження: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15 , а саме: ресивер МВВД у працюючому стані, 1 одиниця, блок конденсаторний 1 КСА- 6,5/25 у працюючому стані, 4 одиниці блок-конденсаторний 1 КСА- 6,5/25 без вентиляторів, 1 одиниця, кондиціонер КСА 3 15 , у непрацюючому стані, відсутній компресор, магнітний пускатель, реле, трубопровід, 1 одиниця, оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 26.12.2018 № 378217.

- холодильне обладнання у кількості 10 одиниць, місцезнаходження: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15, а саме: повітряохолоджувач 6МВ00, у працюючому стані, 6 одиниць; повітряохолоджувач ВОВН 27-3-ЗЭ, 2 одиниці; повітряохолоджувач ВОВН 36-3-4Э, 1 одиниця; кондиціонер КК 4,5, зав. № Е-06, у непрацюючому стані, без компресора, 1 одиниця, оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 26.12.2018 № 378220.

- холодильне обладнання у кількості 4 одиниці, місцезнаходження: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15 - кондиціонер КА 2-25 (зав. № Г-1, у непрацюючому стані, відсутні температурні датчики, у наявності конденсатори МВВД 35 2-4 0200 2 одиниці, у непрацюючому стані), 1 одиниця, кондиціонер КК 3-1 (зав. № А-2, відсутній компресор), 1 одиниця, частина кондиціонера (верхня частина, що складається з повітряохолоджувача, електродвигуна), 1 одиниця, кондиціонер КК 3-2 (у розібраному стані, наявні деталі: вентилятор з електродвигуном, конденсатор, ресивер), 1 одиниця, оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 26.12.2018 № 378218.

- холодильне обладнання у кількост1 6 одиниць, місцезнаходження: Запорізькa обл., м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15 , а саме: конденсатор КВГ-230 з імпортними вентиляторами, 2 одиниці, конденсатор КВГ-230 з вітчизняними вентиляторами, 3 одиниці, кондиціонер 1КСА 45 , зав. № Г-7, відсутній конденсатор, компресор, температурні датчики, 1 одиниця, оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 26.12.2018 №378219.

Ухвалою суду від 29.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/2563/18 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12.02.2019 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.02.2019р. відкладено підготовче засідання на 12.03.2019р. о 10-45.

Ухвалою від 12.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.03.2019р. о 12-00.

Ухвалою суду від 28.03.2019р. відкладено судове засідання на 09.04.2019р. об 11-00.

У своєму позові позивач вказує на те, що реалізація майна Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» на електронних торгах була проведена відповідачем-1 під час дії мораторію. Також вказує на те, що на даний час позивачем оскаржено до суду результати оцінки майна, зая якою відповідачем-1 були проведені електронні торги.

Судове засідання проводилось за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

У судове засідання 09.04.2019. представники позивача, відповідача 3. ліквідатор не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

До суду надійшли відзиви від відповідачів в яких просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Перед початком судового засідання 09.04.2019р. від позивача до суду надійшли наступні документи:

- заява про зупинення провадження у справі;

- заява-клопотання про призначення рецензування звіту про оцінку майна з наданням висновку про вартість оцінки.

З огляду на обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками, відсутність перешкод для розгляду справи, достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, судове засідання відбулося за відсутності представника відповідача-1, згідно зі статтею 202 ГПК України.

Оцінивши надані докази, наведені обґрунтування сторін, пояснення учасників судового засідання, проаналізувавши діюче законодавство, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Верховний Суд України у постанові №16/047 від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14 зазначив, що системний аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону).

Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2018 відкрито провадження у справі №908/2563/18 про банкрутство ПАТ Рефма , код ЄДРПОУ 00217857, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

В провадженні Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження №56326008, про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма", до складу якого входять 64 виконавчих провадження на загальну суму 1 006 613,72 грн., з них 34 виконавчих документа на суму 403 215,26 грн. по стягненню заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження по всім виконавчим провадженням винесені постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, за виключенням рішень про виплату заробітної плати.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

16.10.2018 державним виконавцем направлено пакети документів для передачі до ЗФ ДП СЕТАМ на реалізацію арештованого майна.

Інформація про треті електронні торги внесена у систему 05.12.2018р. (режим електронного доступу: https://setam.net.ua/auction/321081), а справу про банкрутство боржника було відкрито 11.12.2018р.

Тобто, майно знаходилось на стадії продажу до відкриття справи про банкрутство.

Таким чином, твердження позивача про те, що виконавчі дії повинні були бути зупиненими спростовується вищевикладеним.

Згідно позиції Верховного Суду України викладеної у постанові № 3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, "умови та порядок виконання рішень cyдів та інших органів (посадових oci6), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їx у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-XIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Законом № 606-XIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, и завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів i боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Законом № 606-XIV й Інструкції свідчитъ про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як i стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах i відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", a cамі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовуютъ і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладаєтъся відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торігв (опублікування офіційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, a також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), i по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих pезультатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, a відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується i з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат ").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом з тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України" підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів неійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням .

Господарським судом не вбачається таких порушень.

Разом з тим, Верховний суд в п. 45 Постанови від 02.05.2018 року по справi № 910/10136/17 чітко зазначив, що визначення вартості майна не входить до предмету доказування про визнання електронних торгів недійсними.

Що стосується заяви позивача про призначення рецензування звіту про оцінку майна, враховуючи вищевикладене, то вона подана необґрунтовано та безпідставно, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем подано заяву про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що останнім подано позов про визнання неправомірними результатів оцінки майна та зобов'язати вчинити певні дії до Запорізького окружного адміністративного суду.

Суд вважає, що надана заява також не підлягає задоволенню, оскільки оскарження оцінки вартості майна не є підставою для зупинення.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, судом позов не задовольняється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.04.2019 року, згідно статті 240 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , статтями 3, 12, 20, 50, 129, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про призначення рецензування звіту про оцінку майна з наданням висновку про вартість оцінки - відмовити.

У задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі - відмовити.

У позові відмовити повністю.

Копію ухвали направити позивачу, відповідачам, ліквідатору.

Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали буде складено протягом п'яти днів.

Суддя О.О. Юлдашев

дата складання повної ухвали 16.04.2019.