Рішення

від 10.04.2019 по справі 914/205/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 Справа №914/205/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А. розглянув матеріали

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології і К» , м. Трускавець,

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» , м. Львів,

до відповідача 2: Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів, в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» , м. Донецьк,

предмет позову : усунення перешкод в користуванні майном шляхом зняття арештів і заборон на відчуження будівельної техніки і транспортних засобів,

підстава позову : порушення прав та інтересів позивача накладеними арештами та заборонами на відчуження майна,

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи : не з'явився.

ПРОЦЕС

04.02.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сучасні технології і К до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк Львів , до Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зняття арештів і заборон на відчуження будівельної техніки і транспортних засобів накладених 18.02.2013 року за №13531768, 13.03.2013 року за №13571863, 08.08.2013 року за №13839686.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 25.02.2018 року відкрито провадження у даній справі у порядку загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 13.03.2019 року, залучено до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Кварталбуд .

Ухвала суду про відкриття провадження отримана сторонами 01.03.2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Кореспонденція для третьої особи за юридичною адресою не вручена, оскільки місцезнаходженням юридичної особи є місто Донецьк, у зв'язку з чим судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судовому засіданні 13.03.2019 року позивачем надано докази надіслання позовної заяви з додатками залученій третій особі на фактичну адресу - м. Запоріжжя.

13.03.2019 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

25.03.2019 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 27.03.2019 року за участю представників позивача та відповідача 2 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 10.04.2019 року. Ухвала суду від 27.03.2019 року отримана відповідачем 1, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та 03.04.2019 року третьою особою, що вбачається з відстеження пересилання поштового відправлення за кодом 7901412381168.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд вважає, що повторна неявка представників відповідача 1 та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.04.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач стверджує, що він є власником будівельної техніки та обладнання, зокрема, МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461183, об'єм двигуна 10150 см 3 , свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203969, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011; МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461202, об'єм двигуна 10150 см 3 , свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203974, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011; бульдозер Shantui SD23. 2008 року випуску, № шасі SD23AA100828, № двигуна 41103473, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АС №123697, видане ІДТН Львівської ОДА у м. Львові 05.05.2011 року.

Позивач стверджує, що вказане майно має додаткові обтяження, що унеможливлюють реалізацію права власності позивача, а саме існують арешти на майно: ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області наклало арешт 18.02.2013 року, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження ВП № 35964213 від 18.02.2013 року; ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області наклало арешт 13.03.2013 року, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження ВП № 36834690 від 11.03.2013 року; ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області наклало арешт 08.08.2013 року, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження ВП № 39142946 від 06.08.2013 року.

Наведене, на думку позивача, свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим від просить суд усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом зняття арештів та заборон на відчуження будівельної техніки і транспортних засобів:

МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461183, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203969, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.;

МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461202, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203974, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.;

бульдозер Shantui SD23. 2008 року випуску, № шасі SD23AA100828, № двигуна 41103473, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АС №123697, видане ІДТН Львівської ОДА у м. Львові 05.05.2011 року, а саме

- арешт та заборону на його відчуження від 18.02.2013 року за № 13531768 з рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області ОСОБА_2, за постановою від 18.02.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 35964213.;

- арешт та заборону на його відчуження від 13.03.2013 року за № 13571863 з рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області ОСОБА_2, за постановою від 11.03.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 36834690;

- арешт та заборону на його відчуження від 08.08.2013 року за № 13839686 з рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області ОСОБА_2, за постановою від 06.08.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 39142946.

Відповідач 1 позицій щодо позовної заяви суду не надав.

Відповідач 2 позовні вимоги заперечив з тих підстав, що виконавчі провадження, зазначені позивачем, закінчено і їх матеріали знищено 27.01.2017 року; Закон України Про виконавче провадження не забороняв державному виконавцю накладати арешт на майно, яке перебуває в заставі.

Третя особа позицій щодо позовної заяви суду не надала.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.11.2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів» (заставодержатель) і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» (заставодавець) уклали договір застави, зареєстрований в реєстрі за №6839, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно з яким здійснювалося забезпечення виконання вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору №62 від 13 вересня 2011 року зі змінами та доповненнями до нього згідно додатку №1 від 18 листопада 2011 року та додатків до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, (надані - кредитний договір), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, відповідно до якого заставодержатель надав заставодавцю кредит у сумі 1 048 188,04 грн. 04 коп, який заставодавець зобов'язується повернути в строк до 12 вересня 2014 року, зі сплатою 19,0 процентів річних, щомісяця сплачувати суму процентів за користування кредитом у розмірі та в терміни згідно умов кредитного договору, а також оплатити комісії, неустойки та штрафні санкції, у випадках, передбачених кредитним договором, надалі за текстом Основне зобов'язання .

Відповідно до п.1.2 вказаного договору з урахуванням укладеного 12.07.2013 року договору про внесення змін та доповнень до договору застави заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань перед заставодержателем, викладених у основному зобов'язанні, передає в наступну заставу належне йому на праві власності рухоме майно - транспортні засоби, які належать заставодавцю, а саме: МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461183, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203969, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.; МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461202, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203974, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.

Застава рухомого майна на підставі вказаного договору від 18.11.2011 року зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.11.2011 року за № 11862811, що вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45956985 від 24.12.2014 року (запис 7).

Крім вказаного договору застави, 01.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів» (заставодержатель) і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» (заставодавець) уклали також договір застави, зареєстрований в реєстрі за №1185, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, предметом якого є бульдозер Shantui SD23. 2008 року випуску, № шасі SD23AA100828, № двигуна 41103473, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АС №123697, видане ІДТН Львівської ОДА у м. Львові 05.05.2011 року. Відповідний договір застави також спрямований на забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору №62 від 13 вересня 2011 року та додатку 31 від 18.11.2011 року та додатку №2 від 27.07.2012 року, та інших додатків, якщо такі чи є будуть укладені в майбутньому.

Застава рухомого майна на підставі вказаного договору зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 03.08.2012 року за № 12826679, що вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45956985 від 24.12.2014 року (запис 18).

18.02.2014 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів» і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр факторингових послуг уклали договір про відступлення права вимоги №1 за кредитним договором (включаючи всі додаткові угоди та додатки до нього і договори щодо забезпечення виконання зобов'язання), а саме по кредитному договору №62 від 13.09.2011 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» , по договору застави №6839 від 18.11.2011 року та №1185 від 01.08.2012 року.

31.03.2014 року сторонами договору укладено додатковий договір про внесення змін до договору №1 частині вартості прав вимоги.

01.04.2014 року у зв'язку з укладенням між сторонами 18 лютого 2014 року договору про відступлення права вимоги №1 із додатковим договором укладеним 31 березня 2014 року до договору про відступлення права вимоги №1 від 18 лютого 2014 року за кредитним договором №62, укладеним 13 вересня 2011 року, між ПАТ АКБ Львів (сторона 1) і ОСОБА_5 Фінансова компанія Центр факторингових послуг (сторона 2) укладено договір про відступлення права вимоги, зареєстрований в реєстрі за №2038 та посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, відповідно до якого сторона 1 відступила стороні 2, а сторона 2 прийняла від сторони 1 всі права та обов'язки сторони 1 за наступними договорами: договір застави, посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 18 листопада 2011 року в реєстрі за №6839, зі змінами, винесеними договором про внесення змін та доповнень, від 12 липня 2013 року, надалі за текстом - договір застави - 1 ; договір застави, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 01 серпня 2012 року в реєстрі за №1185, надалі за текстом - договір застави -2 . З моменту укладення даного договору сторона 2 вважається стороною договору застави, а сторона 1 втрачає всі права за договором застави (п.3 договору). Згідно з п.8 договору на виконання вимог частини 1 статі 517 Цивільного кодексу України сторона 1 передала стороні 2 документи, які засвідчують її права за договором застави, та інформацію, яка є важливою для здійснення цих прав.

Відповідні зміни стосовно обтяжувача зареєстровано в реєстрі обтяжень рухомого майна, що вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45956985 від 24.12.2014 року (запис 7), а саме вилучено обтяжувача ПАТ АКБ Львів і додано ТОВ Фінансова компанія Центр факторингових послуг .

01.04.2014 року ОСОБА_5 Фінансова компанія Центр факторингових послуг , що є новим заставодержателем, (сторона 1), та ТОВ Сучасні технології і К (сторона 2), уклали договір відступлення права вимоги, зареєстрований в реєстрі за №2039, по договору застави, посвідченому ОСОБА_3, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 18 листопада 2011 року в реєстрі за №6839, із змінами винесеними договором про внесення змін та доповнень, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12 липня 2013 року в реєстрі за №2563, надалі за текстом - договір застави - 1 ; по договору застави, посвідченому ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 01 серпня 2012 року в реєстрі за №1185, надалі за текстом - договір застави - 2 , укладеними між Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» . З моменту укладення даного договору сторона 2 вважається стороною договору застави, а сторона 1 втрачає всі права за договором застави (п.3 договору). Згідно з п.8 договору на виконання вимог частини 1 статі 517 Цивільного кодексу України сторона 1 передала стороні 2 документи, які засвідчують її права за договором застави, та інформацію, яка є важливою для здійснення цих прав.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45956985 від 24.12.2014 року (запис 7) вбачається, що 01.04.2014 року зареєстровано зміни щодо обтяжувача застави рухомого майна, а саме вилучено обтяжувача ТОВ Фінансова компанія Центр факторингових послуг і додано ТОВ Сучасні технології і К .

Повідомленням від 10.04.2014 року ТОВ Сучасні технології і К вимагало у ТОВ «Кварталбуд» виконати порушене зобов'язання шляхом передачі предмету забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, а листом від 14.04.2014 року ТОВ «Кварталбуд» надало відповідь про готовність передати вищезазначені транспортні засобі у власність ТОВ Сучасні технології і К на виконання зобов'язань згідно договору про відступлення права вимоги № 2039 від 01.04.2014р.

02.05.2014 року ТОВ «Кварталбуд» (боржник, заставодавець) і ТОВ Сучасні технології і К (кредитор, заставодержатель) уклали договір про задоволення вимог заставодержателя, відповідно до якого у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за договором застави від 18.11.2011 року, зареєстрованим за №6839, зі змінами, внесеними згідно з договором, зареєстрованим за №2563, та за договором застави від 01.08.2012 року а реєстрі за №1185, сторони вирішили здійснити відповідно до ст.26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та умов договорів застави позасудове врегулювання згідно з окремим договором між заставодержателем і заставодавцем про задоволення вимог заставодержателя шляхом передачі останньому права власності на предмет застави в рахунок повного виконання зобов'язання за договорами. Як визначено сторонами в даному договорі, заставодержатель набуває право власності на предмет застави, а отже з моменту укладення цього договору заставодавець передає, а заставодержатель приймає у власність належне заставодавцю рухоме майно, а саме МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461183, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203969, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.; МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461202, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203974, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.; бульдозер Shantui SD23. 2008 року випуску, № шасі SD23AA100828, № двигуна 41103473, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АС №123697, видане ІДТН Львівської ОДА у м. Львові 05.05.2011 року.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №58154615 від 22.01.2019 року вбачається, що 08.08.2013 року за №13839686 було зареєстроване публічне обтяження - арешт рухомого майна боржника ОСОБА_5 Кварталбуд на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП №39142946, 06.08.2013 року, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області ОСОБА_2, термін дії обтяження - 08.08.2018 року.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45956985 від 24.12.2014 року вбачається, що 18.02.2013 року за № 13531768 зареєстровано публічне обтяження - арешт рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області ОСОБА_2 за постановою від 18.02.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 35964213 на все рухоме майно (запис 19).

З наданих позивачем витягів не вбачається реєстрації 13.03.2013 року обтяження в межах ВП 36834690, проте, Головне управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не заперечує навності такого обтяження, а саме у відзиві на позовну заяву стверджує, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі перебували наступні виконавчі провадження:

1) ВП № 35964213, в межах якого 18.02.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесено відповідне обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна,

2) ВП № 36834690, в межах якого 11.03.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесено відповідне обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна,

3) ВП № 39142946, в межах якого 06.08.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесено відповідне обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, які закінчені на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення постанови) відповідно до постанов державного виконавця від 28.11.2013 року. Також відповідач 2 стверджує, що матеріали вищевказаних проваджень знищено відповідно акту про вилучення виконавчих проваджень від 27.01.2017 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовані.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, що брали участь в судових засіданнях, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Із описаних вище обставин справи вбачається, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги 01.04.2014 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сучасні технології і К набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» по договору застави від 18 листопада 2011 року за №6839 зі змінами і по договору застави від 01 серпня 2012 року за №1185, а внаслідок укладення 02.05.2014 року договору з ТОВ «Кварталбуд» про задоволення вимог заставодержателя набув право власності на предмет застави, який з моменту укладення цього договору заставодавець передає, а заставодержатель приймає у власність, а саме МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461183, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203969, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.; МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461202, об'єм двигуна 10150 см3, свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203974, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.; бульдозер Shantui SD23. 2008 року випуску, № шасі SD23AA100828, № двигуна 41103473, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АС №123697, видане ІДТН Львівської ОДА у м. Львові 05.05.2011 року.

Водночас право позивача щодо оформлення права власності стосовно відповідних об'єктів унеможливлюється виявленими у реєстрі публічними обтяженнями, зареєстрованими 18.02.2013 року, 13.03.2013 року та 08.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області ОСОБА_2 в межах виконавчих проваджень № 35964213, № 36834690, № 39142946. Факт реєстрації таких публічних обтяжень не заперечується відповідачем 2, яким також стверджується, що відповідні виконавчі провадження закінчені 28.11.2013 року, а їх матеріали знищено 27.01.2017 року.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст.75 ГПК України).

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження чи визнання недійсним договору про задоволення вимог заставодержателя чи інших договорів про відступлення права вимоги, відсутні також інші докази щодо заперечення обставин вчинення позивачем дій, спрямованих на набуття права власності на рухоме майно - транспортні засоби, описані вище, за процедурою звернення стягнення на майно. Як зазначено у договорі про задоволення вимог заставодержателя, такий укладено сторонами у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за договором застави від 18.11.2011 року, зареєстрованим за №6839, зі змінами, внесеними згідно з договором, зареєстрованим за №2563, та за договором застави від 01.08.2012 року а реєстрі за №1185.

Частинами 1, 6 ст. 20 Закону України Про заставу визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Ст. 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.

Відповідно до Закону України ч. 1 ст. 54 Про виконавче провадження (в редакції, чинній станом на час вчинення дій по накладенню арештів) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що укладення договору про задоволення вимог заставодержателя є способом реалізації права позивача на задоволення своїх вимог позасудовим способом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45956985 і №58154615, а також згідно з поясненнями Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, з урахуванням приписів ч.1 ст.75 ГПК України, встановлено наявність обтяжень щодо всього рухомого майна боржника на підставі постанов відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 35964213 від 18.02.2013 року, № 36834690 від 11.03.2013 року, № 39142946 від 06.08.2013 року. Суд звертає увагу, що відповідно до даних витягу №58154615 щодо обтяження, зареєстрованого 08.08.2013 року за №13839686, наявний запис про вилучення запису за завершенням п'ятирічного терміну зберігання. Водночас відомостей про зняття відповідного арешту з майна боржника такий витяг не містить, що у свою чергу утруднює можливість реалізації позивачем своїх прав щодо об'єктів, правомочності стосовно яких виникли в нього з договору про задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав. Відповідно до ч.5 ст.12 вказаного Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Із матеріалів справи встановлено, що рухоме майно - МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, та МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, було обтяжене заставою на підставі договору застави від 18.11.2011 року, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.11.2011 року за № 11862811, а рухоме майно бульдозер Shantui SD23, реєстраційний номер НОМЕР_3, обтяжене заставою на підставі договору застави від 01.08.2012 року, яка була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 03.08.2012 року за № 12826679. Тобто, арешти на все рухоме майно боржника ОСОБА_5 Кварталбуд накладалися відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 18.02.2013 року, 11.03.2013 року та 06.08.2013 року, яке вже було обтяжене заставою, що не відповідає приписам ч. 1 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження в наведеній вище редакції та ст.18 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження ).

Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як встановлено вище, позивач не просить визнавати право власності на рухоме майно - транспортні засоби - МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, бульдозер Shantui SD23, реєстраційний номер НОМЕР_3, оскільки право власності на такі об'єкти іншими особами не оспорюється. Разом з тим, існування відповідних записів щодо наявності публічних обтяжень щодо рухомого майна по договорах застави від 18.11.2011 року та від 01.08.2012 року, незважаючи на закінчення виконавчих проваджень, порушують право позивача як обтяжувача транспортних засобів на реалізацію своїх передбачених законом прав щодо оформлення права власності на предмет застави.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна відповідачами в справах є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

У даному спорі позовні вимоги пред'явлено до банку як заставодержателя та стягувача у виконавчих провадженнях, в межах яких накладались арешти у 2013 році, а також до органу державної виконавчої служби - суб'єкта, що накладав відповідні арешти.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Завданням господарського судочинства згідно з ч.1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За змістом процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції рол захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "ОСОБА_4 проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Відповідно до ст.59 Закону України Про виконавче провадження визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Крім визначеного переліку, законом передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, арешти на все рухоме майно згідно з постановами № 35964213 від 18.02.2013 року, № 36834690 від 11.03.2013 року та № 39142946 від 06.08.2013 року накладені відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. За твердженнями відповідача 2, наведеними у відзиві, виконавчі провадження закінчено, а матеріали відповідних виконавчих проваджень знищено у зв'язку із закінченням термінів зберігання. Відповідно, існування обтяжень на підставі таких постанов на даний час необгрунтоване та безпідставне, у зв'язку з чим порушуються права реалізації позивачем правомочностей власника майна, отриманого на підставі договору про задоволення вимог заставодержателя. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач 2 належних доказів на спростування заявлених позивачем позивних вимог та обставин, наведених позивачем, не надав. Вимога про виключення його з числа відповідачів у даній справі є безпідставною, адже ГПК України не передбачає такої дії як виключення особи зі складу учасників справи чи позбавлення статусу учасника, наданого позивачем при заявленні позовних вимог на підставі, зокрема, принципу диспозитивності та права на звернення до господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи обставини справи та відсутність доказів їх спростування іншими учасниками справи, суд доходить висновку, що право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкоди у користуванні майном, шляхом зняття арештів та заборон на відчуження будівельної техніки та обладнання, належного позивачу.

Здійснюючи розподіл судового збору, суд враховує положення ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та факт накладення арештів відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, у зв'язку з чим покладає відшкодування вартості сплаченого позивачем судового збору на відповідача 2 - Головне управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» і до Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити повністю.

2 . Усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом зняття арештів та заборон на відчуження будівельної техніки і транспортних засобів:

МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461183, об'єм двигуна 10150 см 3 , свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203969, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.;

МАN ТGА 41.400 ВВ-WW, самоскид-С, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № заводський/двигуна: WMAHW3ZZX7М461202, об'єм двигуна 10150 см 3 , свідоцтво про реєстрацію серії САК № 203974, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району, 10.11.2011р.;

бульдозер Shantui SD23. 2008 року випуску, № шасі SD23AA100828, № двигуна 41103473, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АС №123697, видане ІДТН Львівської ОДА у м. Львові 05.05.2011 року, а саме:

- арешт та заборону на його відчуження від 18.02.2013 року за № 13531768 з рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області (ід. код за ЄДР 34942940, 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) ОСОБА_2, за постановою від 18.02.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 35964213.;

- арешт та заборону на його відчуження від 13.03.2013 року за № 13571863 з рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області (ід. код за ЄДР 34942940, 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) ОСОБА_2, за постановою від 11.03.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 36834690;

- арешт та заборону на його відчуження від 08.08.2013 року за № 13839686 з рухомого майна, накладений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівський області (ід. код за ЄДР 34942940, 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) ОСОБА_2, за постановою від 06.08.2013 року в межах виконавчого провадження ВП № 39142946.

3 . Стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (79000, Львівська обл., місто Львів, пл. Шашкевича, будинок, 1 код ЄДР 34942940) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сучасні технології і К (82200, Львівська обл., місто Трускавець, бульвар Ю.Дрогобича, будинок, 2, код ЄДР 32703602) 1 921,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.04.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.