Ухвала

від 18.04.2019 по справі 923/303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

18 квітня 2019 року Справа 923/303/19

Суддя Господарського суду Херсонської області Остапенко Т.А., розглянувши заяву Приватного підприємства Наш кран про забезпечення позову (вх. 716/19 віж 17.04.2019), у справі:

за позовом: Приватного підприємства Наш кран , місцезнаходження: 73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 34660037

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Тара Трейдінг , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 37744596

про стягнення 520000,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

в с т а н о в и в:

17.04.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Наш кран про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тара Трейдінг , на підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 509,526,530,611,625 ЦК України боргу у розмірі 520000,00 грн. за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 28/01-ФД від 28.01.2016, укладеним між ПП Борисфен-Полігранд-Т та ТОВ Тара Трейдінг , право вимоги за яким було відступлено ПП Наш кран за договором № 20/10 про відступлення права вимоги від 20.10.2017.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019, справу розподілено судді Остапенко Т.А.

Одночасно із позовною заявою ПП Наш кран подано заяву про забезпечення позову, яка передана судді відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2019.

У заяві про забезпечення позову заявник просить:

- накласти арешт на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна № 859494832224, а саме: земельну ділянку, площею 0,1498 га, що надана для розміщення магазину-складу, кафе-бару та більярдного салону, кадастровий номер 3222486201:01:042:0008, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Толстого; земельну ділянку № 1-а - № 859434332224, а саме: комплекс з об'єктами торгівлі та відпочинку, загальною площею 2336,2 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, 1-а;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна № 859494832224, а саме: земельної ділянки, площею 0,1498 га, що надана для розміщення магазину-складу, кафе-бару та більярдного салону, кадастровий номер 3222486201:01:042:0008, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Толстого; земельної ділянки № 1-а - № 859434332224, а саме: комплекс з об'єктами торгівлі та відпочинку, загальною площею 2336,2 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, 1-а.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у обрані способи, заявник посилається на наявність обставин, які, у майбутньому, у випадку задоволення позову, унеможливлять виконання рішення суду, у разі їх невжиття судом. Зокрема, зазначає про те, що з метою досудового врегулювання спору щодо погашення відповідачем, наявної перед ПП Наш кран заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 28/01-ФД від 28.01.2016, звертався до останнього із відповідною претензією. Проте, у відповіді на вказану претензію ТОВ Тара Трейдінг , не оспорюючи факту наявності заборгованості, повідомило про відсутність коштів, необхідних для її погашення, що, зокрема, пов'язано із відсутністю доходу від здійснення господарської діяльності. Крім цього, зазначаючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує, про те, що ТОВ Тара Трейдінг продовжує нарощувати заборгованість за іншими договорами, зокрема, посилається на укладення останніми договору поруки у розмірі 13742400,00 грн., про що також було зазначено відповідачем у відповіді на претензію, що, у майбутньому, у разі задоволення позову, ускладнить виконання рішення суду про стягнення боргу.

Також, заявник зазначає, що у вищезгаданій відповіді на претензію ТОВ Тара Трейдінг повідомило їх підприємство про вжиття заходів щодо реалізації земельних ділянок, на які заявник просить накласти арешт, з метою виконання зобов'язань перед іншими контрагентами, що відповідно позбавить ПП Наш кран можливості задовольнити свої грошові вимоги до відповідача.

Обраний захід забезпечення позову, за твердженням заявника сприятиме запобіганню порушення прав ПП Наш кран при вирішенні спору в суді, та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.

До заяви про забезпечення позову на підтвердження обставин, наведених у ній ПП Наш кран надано копію відповіді ТОВ Тара Трейдінг на претензію № 01-2019 від 08.02.2019 за вих. № 11/03-09-П від 11.03.2019. На підтвердження факту наявності у власності ТОВ Тара Трейдінг земельних ділянок, на які заявник просить накласти арешт та щодо яких просить заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, надано копії відповідних інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України) та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Статтею 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Оцінивши обґрунтованість обставин зазначених в заяві про забезпечення позову, достатність, належність та допустимість доказів на їх підтвердження, зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, співмірність обраного заходу забезпечення позову з заявленою сумою позовних вимог, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства Наш кран .

Так, пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. В той же час, ст. 79 ГПК України передбачає подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Проте, заявником не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів та аргументів, щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, зокрема, не надано належних доказів на підтвердження факту вжиття ТОВ Тара Трейдінг заходів із реалізації земельних ділянок, доказів відсутності у відповідача грошових коштів, стягнення яких з останнього є предметом позовних вимог у даній справі. Самого лише посилання в заяві на вчинення відповідачем дій з реалізації земельних ділянок, про що заявнику стало відомо із відповіді відповідача на претензію, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Доводи наведені позивачем в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, мають оціночний характер та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника.

Крім цього, суд зазначає, що обрані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними та адекватними предмету позову про стягнення боргу у розмірі 520000,00 грн. за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 28/01-ФД від 28.01.2016.

Слід також зазначити, що у заяві ПП Наш кран , всупереч вимогам ч. 4 ст. 139 ГПК України, не наведено обґрунтування доцільності вжиття, поряд із накладенням арешту на земельні ділянки, заходу забезпечення позову у виді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаних земельних ділянок.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання (заяву) про забезпечення позову в задоволенні якого раніше було відмовлено - повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи викладене, оцінивши розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, керуючись ст. 136, 137, 140, 234 235, 255, 256 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити Приватному підприємству Наш кран у задоволенні заяви від 17.04.2019 (вх. 716/19) про забезпечення позову.

2.Копію даної ухвали надіслати заявнику.

Ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 257 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 18.04.2019 року.

Суддя Т.А. Остапенко