Ухвала

від 19.04.2019 по справі 915/964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 квітня 2019 року Справа № 915/964/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

державного виконавця: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ Бодюл А.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі

за позовом: Вознесенського міжрайонного прокурора (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Урсулова, буд.2) в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Вознесенської міської ради Миколаївської області (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул. Леніна, буд.41; ідент.код 20907417) ,

до відповідача: Приватного підприємця Каширіна Олександра Сергійовича (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1),

про: дострокове розірвання договору оренди та стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2013 у справі №915/964/13 позов задоволено повністю. Вирішено розірвати укладений між Управлінням комунальної власності Вознесенської міської ради Миколаївської області та приватним підприємцем Каширіним Олександром Сергійовичем договір оренди від 17.08.2010 нежитлового приміщення площею 239,3 кв.м, яке розташоване по вул.Шевченка, 35А, м.Вознесенськ. Стягнуто з приватного підприємця Каширіна Олександра Сергійовича на користь Управління комунальної власності Вознесенської міської ради Миколаївської області заборгованість в сумі 43718,98 грн, з яких: 41608,37 грн орендної плати та 2110,61 грн пені, а також стягнуто з приватного підприємця Каширіна Олександра Сергійовича в доход Державного бюджету України 2867,50 грн судового збору.

23.07.2013 на примусове виконання вищезазначеного рішення судом видано відповідні накази.

Постановою від 20.10.2017 державним виконавцем Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Кашарайло В.М. було відкрито виконавче провадження №54938965 з виконання наказу суду №915/964/13 від 23.07.2013 про стягнення з Каширіна Олександра Сергійовича боргу у розмірі 43718,98 грн.

15.04.2019 до суду надійшло подання головного державного виконавця Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ Бодюл А.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі №915/964/13, в якій останній просить суд прийняти вмотивоване рішення про тимчасове обмеження боржника Каширіна Олександра Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, боржник фактично ухиляється від виконання рішенням суду.

До того ж, державний виконавець в поданні зазначає, що в ході здійснення виконавчого провадження перевірявся майновий стан боржника. Згідно відповіді ДШ за результатами обміну електронними файлами запиту - боржник не працює. Згідно відповіді ПФУ, на електронний запит засобами ЄДРВП, боржник за цивільно-правовими договорами не працює, на пенсійному забезпечені не знаходиться. Шляхом перевірки інформації в державному реєстрі НАІС ДАІ України за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником нерухоме майно не зареєстроване. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухоме майно не зареєстроване. Згідно державного реєстру цивільних повітряних суден боржник повітряними судами не володіє.

Ухвалою суду від 16.04.2019 справу №915/964/13 прийнято до свого провадження суддею Мавродієвою М.В. Розгляд подання державного виконавця призначено на 19.04.2019 та зобов'язано Вознесенський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області надати суду оригінали матеріалів виконавчого провадження №54938965 для огляду у судовому засіданні.

До того ж, телефонограмою 17.04.2019 суд повідомив Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про дату та час судового розгляду подання та про необхідність надання суду оригіналів матеріалів виконавчого провадження №54938965 для огляду у судовому засіданні.

Вознесенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області вимоги ухвали суду від 16.04.2019 не виконано.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання 19.04.2019 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали подання суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У данній справі, державним виконавцем не надано суду не тільки доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, а навіть доказів повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій в межах провадження, доказів виклику боржника до органу ДВС чи оголошення його розшуку, наявності у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон тощо.

Відповідно до ч.1 ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст.337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а державним виконавцем не надано доказів того, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа слід відмовити.

Керуючись ст.ст.234, 235, 337, 338 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ Бодюл А.О. №2727 від 09.04.2019 (вхід.№6037/19 від 15.04.2019) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Каширіна Олександра Сергійовича без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею .

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається , безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.І Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 19.04.2019.

Суддя М.В. Мавродієва