Ухвала

від 09.04.2019 по справі 920/1058/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

09.04.2019 Справа № 920/1058/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Малюку Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1058/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код 37508596) та Сумської обласної ради (40489, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код 23826636)

до відповідачів: Управління майном Сумської обласної ради (40489, майдан Незалежності, 2, м. Суми, код 21107251);

Приватного підприємства «МЕГАПОЛІС» (40000, м. Суми, вул. Малиновського, 12, код 32602591)

про визнання недійсним результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю

за участю представників сторін:

від 1-го позивача: не з'явився;

від 2-го позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 01-24/593 від 29.12.2018);

від 1-го відповідача: ОСОБА_2;

від 2-го відповідача: адвокат - ОСОБА_3 (свідоцтво СМ № 000417 від 05.02.2015);

прокурор: Вортоломей М.Ф. (посвідчення № 035621 від 07.09.2015);

В судовому засіданні 26.03.2019 було оголошено перерву до 09.04.2019 до 10 год. 30 хв.

Суть спору: 29.12.2018 заступник керівника Сумської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою №112-16201 вих 18 від 29.12.2018, в якій просить суд визнати недійсними (незаконними) результати публічної закупівлі, проведеної Управлінням майном Сумської обласної ради, що оформлені протоколом засідання тендерного комітету від 17.09.2018, згідно якого переможцем переговорної процедури по предмету закупівлі послуг з управління нерухомістю, надаваних на платній основі чи на договірних засадах визначено приватне підприємство «МЕГАПОЛІС» з ціною 2000000 грн.; визнати недійсним договір на послуги з управління нерухомістю, надаваних на платній основі чи на договірних засадах від 01.10.2018 №43 на суму 2000000 грн., укладений між Управлінням майном Сумської обласної ради та приватним підприємством «МЕГАПОЛІС» ; стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 3524 грн. на користь прокуратури Сумської області.

03.01.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2019.

16.01.2019 Сумська обласна рада подала письмові пояснення № 01-24/18 від 15.01.2019, в яких зазначає, що подання позову прокурором в інтересах обласної ради є неправомірним, оскільки в обласної ради відсутні повноваження з проведення перевірок використання коштів обласного бюджету та контролю у сфері державних закупівель, тому прокурором не вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та подано позов в інтересах не повноважного органу.

16.01.2019 Управління майном Сумської обласної ради подало відзив на позов №01-12/43 від 15.01.2019, в якому просить суд повернути позовну заяву прокурору, мотивуючи тим, що прокурором не доведена виключність обставин для звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів, що свідчить про порушення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України.

17.01.2019 ПП «Мегаполіс» подало відзив на позовну заяву б/н від 17.01.2019. Зазначає, що прокурор не вірно визначтв орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та не довів, що органи, в інтересах яких заявлено позов не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів держави, також не обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, тому просить суд відмовити заступнику керівника Сумської місцевої прокуратури в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.01.2019 заступник керівника Сумської місцевої прокуратури подав відповідь № 112-996 вих 19 від 25.01.2019 на відзив Управління майном Сумської обласної ради, відповідь № 112-997 вих 19 від 25.01.2019 на відзив Сумської обласної ради та відповідь № 112-995 вих 19 від 25.01.2019 на відзив ПП «Мегаполіс» , в яких не погоджується з позицією сторін та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

25.03.2019 Управління майном Сумської обласної ради було подано клопотання за № 01-12/250 від 22.03.2019 про залишення без розгляду позову прокурора у зв'язку з тим, що прокурором не наведені причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом та не надано належних, та допустимих доказів на підтвердження того, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Крім того, Управління майном Сумської обласної ради подало клопотання за № 01-12/239 від 20.03.2019, відповідно до якого просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів та залучити в якості доказів: копію листа Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 18.01.2019, копію запиту Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 30.01.2019, копію Договору №43 від 01.10.2018, укладеного між Управлінням майном Сумської обласної ради та ТОВ Мегаполіс , копію Додаткової угоди №1 від 11.12.2018 до Договору №43 від 01.10.2018, Додаткової угоди №2 від 26.12.2018 до Договору №43 від 01.10.2018, Додаткової угоди №3 від 06.02.2019 до Договору №43 від 01.10.2018, Акт №1 від 01.11.2018 виконаних послуг по Договору №43 від 01.10.2018, Акт №2 від 26.12.2018 наданих послуг по Договору №43 від 01.10.2018, Акт прийому-передачі від 28.12.2018 по Договору №43 від 01.10.2018, Акт приймання-передачі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки лісового фонду відповідно до договору №43 від 01.10.2018р, копію платіжного доручення №14 від 16.10.2018, копію платіжного доручення №20 від 26.12.2018.

Судом були визнані поважними причини пропуску строку для подання доказів та залучено до матеріалів докази, подані Управлінням майном Сумської обласної ради.

05.04.2019 Сумською місцевою прокуратурою подано письмові пояснення на клопотання Управління майном Сумської обласної ради про залишення позову прокурора без розгляду, відповідно до яких прокурор зазначає, що оплата послуг за спірним договором здійснювалась з обласного бюджету, грошові кошти якого відносяться до державних коштів, тому прокурором вірно визначено органи уповноважені здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, а саме: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Сумську обласну раду.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав своє клопотання та просить залишити позов прокурора без розгляду.

Представник відповідача-2 підтримує клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду.

Представник позивача-2 підтримує клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду, вказуючи на те, що органом, який здійснює контроль за використанням коштів обласного бюджету, є Державна аудиторська служба України, а не Сумська обласна рада.

Прокурор заперечує проти клопотання відповідача-1, зазначає, що ним вірно визначено осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Управління майном Сумської обласної ради №52 від 17.09.2018 прийнято рішення закупівлю за предметом Послуги з управління нерухомістю, надавані на платній основі чи на договірних засадах за ДК 021:2015 70330000-3 здійснити шляхом застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, що визначена п.2.ч.2 ст.35 Закону України Про публічні закупівлі , а саме Замовником двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Згідно протоколу засідання тендерного комітету Управління майном Сумської обласної ради №53 від 17.09.2018 прийнято рішення за результатами проведених переговорів з учасником прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю. За результатами переговорної процедури Управлінням майном укладено договір від 01.10.2018 № 43 про надання послуг з оформлення права власності на земельні ділянки лісового фонду на суму 2 000 000 грн. з ПП МЕГАПОЛІС без проведення конкурсної процедури (відкритих торгів). Прокурор вважає, що проведення переговорної процедури було передчасним та неправомірним, оскільки при проведенні публічної закупівлі у формі відкритих торгів існувала ймовірність подачі пропозицій іншими учасниками, що дозволило б зекономити бюджетні кошти.

Крім того, оскільки органами, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Сумською обласною радою, не вжито заходів щодо оскарження результатів закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Сумської обласної ради для захисту порушеного права держави.

Згідно частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Зі змісту частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 частина п'ята статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131 1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України Про прокуратуру .

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій, четвертій статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке, на думку прокурора, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.

Статтею 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 7 пункту 1, пунктів 3, 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, одним з основних завдань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.

Судом встановлено, що Сумська місцева прокуратура листом № 112-15676вих18 від 19.12.2018 повідомила Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Сумську обласну раду про необхідність звернення до суду про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю. Прокурором наданий адресатам строк до 26.12.2018 для надання інформації про вжиті заходи. Однак, доказів отримання даного листа позивачем 1 в матеріалах справи немає.

Сумська обласна рада 27.12.2018 надала відповідь на лист Сумської місцевої прокуратури № 112-15676вих18 від 19.12.2018, відповідно до якого повідомила, що порушені питання потребують детального вивчення та підготовки, тому про результати прокуратуру буде повідомлено додатково у найкоротший термін.

Проте, 27.12.2018 Сумська місцева прокуратура листом № 112-16082вих18 від 27.12.2018 повідомила Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Сумську обласну раду про подання позову до суду про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Сумська обласна рада, в особі яких в інтересах держави звернувся заступник керівника Сумської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, не були попередньо, до звернення до суду, та з наданням достатнього часу для відповіді та вжиття заходів повідомлені прокурором про представництво іх інтересів в суді. Також, суд зазначає, що позивачі, за відсутності в матеріалах справи інформації про протилежне, мають підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірної процедури закупівлі та укладеного договору.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Менчинська проти Росії , пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мартіні проти Франції ).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Сумська обласна рада неналежним чином здійснюють захист своїх прав є безпідставним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Сумської обласної ради, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 226, статтями 233, 234, 235, 236, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Сумської обласної ради до відповідачів - Управління майном Сумської обласної ради та Приватного підприємства «МЕГАПОЛІС» про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 16.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_4