Рішення

від 18.04.2019 по справі 140/701/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/701/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного Фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного Фонду України (далі - ОСОБА_2 ОУПФУ, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного Фонду України щодо відмови у задоволенні заяви позивача про зарахування в трудовий стаж періоду роботи в колгоспі Прогрес , який розташований на території Мильської сільської ради Рожищенського району з 01.04.1979 по 17.08.1984 років 2) зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного Фонду України призначити пенсію позивачу починаючи з дня виникнення права на пенсію, з 10.10.2018 року, та зарахувати в трудовий стаж роботи в колгоспі Прогрес , який розташований на території Мильської сільської ради Рожищенського району з 01.04.1979 по 17.08.1984 років.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також зазначено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на звернення від 09.01.2019 позивачу ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з тим що тривалість страхового стажу позивача складає 19 років 6 місяців 13 днів, при необхідному - 25 років. При розгляді заяви ОСОБА_1 відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі Прогрес с. Мильськ Рожищенського району з 01.04.1979 по 17.08.1984, оскільки ОСОБА_1 не надано уточнюючі довідки за вказаний період роботи. Позивач, керуючись вимогами Закону України Про пенсійне забезпечення та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вважає такі дії відповідача неправомірними та просить зарахувати до страхового стажу відповідний період роботи, призначити і виплатити пенсію, з врахуванням даного страхового стажу, починаючи з 10.10.2018.

У відзиві на позов № 3828/06-21 від 08.12.2019 відповідач його вимог не визнав, посилаючись на те, що відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , якій діяв до набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Основними положеннями про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, схваленими Союзною радою колгоспів 14.03.1975 та затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 встановлено, що в трудову книжку колгоспника вносяться відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на другу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання. Всі записи в трудовій книжці завіряються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою. Оскільки в записах трудової книжки за період роботи в колгоспі Прогрес відсутні відомості про звільнення з роботи, а записи про відомості про встановлений річний мінімум трудової участі у громадському господарстві та відомості про виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві не завірені підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою, враховувати стаж за записами трудової книжки немає підстав. Додаткових документів для підтвердження стажу роботи в колгоспі Прогрес позивачем не було надано. Доказів того, що документи на підприємстві не збереглись до управління також не надходили. Пенсія призначається відповідно до наданих заявником документів та за даними системи персоніфікованого обліку. Обов'язок щодо їх надання покладається на заявника, а органи Пенсійного фонду лише можуть сприяти цьому.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подали, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 10.10.2018 досяг віку 60 років.

09.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ОУПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком.

21.02.2019 ОСОБА_2 ОУПФУ рішенням №033050001794 відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_1, зазначивши що на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком у позивача наявний страховий стаж 19 років 6 місяців 13 днів, при необхідному - 25 років. ОСОБА_2 ОУПФУ не мало підстав враховувати стаж роботи в колгоспі Прогрес з 01.04.1979 по 17.08.1984, так як позивачем надана трудова книжка колгоспника УКР № 0179928, видана 02.03.1982. В записах даної трудової книжки відсутній запис про звільнення з роботи, а записи про відомості про встановлений річний мінімум трудової участі у громадському господарстві та відомості про виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві не завірені підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Позивачем до позовної заяви подано копію архівних витягів Державного архіву Волинської області від 23.01.2019 №28/01-22.

З даних витягів вбачається що 05.04.1979 на засіданні правління колгоспу слухалась заява ОСОБА_1 про прийняття на роботу, яка була задоволена і було прийнято позивача на роботу шофером з 02.04.1979.

22.12.1979 на засіданні правління колгоспу слухалась заява ОСОБА_1 про прийняття його в члени колгоспу, яка була задоволена та рекомендовано загальним зборам прийняти ОСОБА_1 в члени колгоспу. 31.12.1979 на зборах уповноважених слухали рішення правління, що були рекомендовані для затвердження загальним зборам колгоспників, а саме: … пр. №14 від 22.12.1979 про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_1, вирішили затвердити дане рішення без змін.

25.08.1984 на засіданні правління колгоспу слухали заяву шофера ОСОБА_3, який просив відпустити його з колгоспу, у зв'язку з виїздом в інше місце проживання. Вирішили заяву задовільнити та рекомендували зборам уповноважених затвердити дане рішення.

26.08.1984 на зборах уповноважених колгоспу слухали рішення правління, які були рекомендовані для затвердження зборам уповноважених, а саме:…пр. №10 від 25.08.1984 про вибуття з членів колгоспу ОСОБА_1 Дане рішення затверджено без змін.

Крім того Державний архів Волинської області повідомив, що не має змоги надати довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за 1979-1984 роки, який працював у колгоспі Прогрес с. Мильськ Рожищенського району, у зв'язку з відсутністю відповідних документів. Рекомендував звернутися з питань місцезнаходження документів з особового складу колгоспу Прогрес в архівний відділ Рожищенської райдержадміністрації, який здійснює управління архівною справою на території району та в трудовому архіві Рожищенського району.

28.12.2018 на адвокатський запит від 21.12.2018 №8 Трудовий архів Рожищенського району Рожищенської районної ради Волинської області повідомив, що документи з особового складу колгоспу Прогрес (1958-1992 роки - колгосп Прогрес , 1992-2000 роки - колективне сільськогосподарське підприємство Прогрес , 2000-2011 роки - сільськогосподарський виробничий кооператив Берег ) с. Мильськ Рожищенського району на зберігання в Трудовий архів не передавалися. Також повідомив, що до 2000 року колгоспи не мали наказів з особового складу (прийом, звільнення, переведення), натомість велися протоколи засідань загальних зборів членів колгоспу. Ці протоколи зберігаються в Державному архіві Волинської області. СВК Берег с. Мильськ Рожищенського району не ліквідоване і документи зберігаються за місцем їх ведення.

04.01.2019 на адвокатський запит виконавчий комітет Мильської сільської рада Рожищенського району Волинської області повідомив, що правонаступником колгоспу Прогрес , який розташований на території Милської сільської ради є СВК Берег , засновниками якого були: ОСОБА_4 (помер а/з № 7 від 13.04.2015) та ОСОБА_5 (помер а/з № 9 від 20.12.2018). На даний час відповідальних осіб за дане господарство немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058 встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою вказаної статті Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України Про пенсійне забезпечення застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

В свою чергу, відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно статті 62 Закону №1788 та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок ведення трудових книжок, за частину періоду досліджуваного судом, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла до 29.07.1993.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пунктів 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, Звільнений за згодою сторін , пункт 1 статті 29 КЗпП РСФСР .

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.08.1993 за № 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 № 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 № 412, не застосовується.

Відповідно до п. 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (далі - Інструкції №58), після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Відповідач не зарахував стаж роботи з 01.04.1979 по 17.08.1984 у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів та відсутністю запису у трудовій книжці про звільнення.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.

Дана правова позиція щодо відповідальності за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Одночасно, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, статтею 101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено право пенсійного органу вимагати відповідні документи для призначення пенсії, а пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній конкретизовано, у яких випадках пенсійний орган може скористатися таким правом.

Проаналізувавши подані ОСОБА_1 докази, суд приходить до висновку, що позивач з власної ініціативи звертався до архівних установ і до підприємства-правонаступника з метою отримання довідок, які підтвердили б період роботи у колгоспі Прогрес . Проте з причин, що не залежать від позивача таких йому не було надано. Відповідач також не витребував необхідних довідок.

Тому суд бере до уваги архівні витяги Державного архіву Волинської області, в яких зафіксовано період роботи ОСОБА_1 шофером у колгоспі Прогрес , а саме з 02.04.1979 по 18.08.1984.

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у колгоспі Прогрес з 02.04.1979 по 18.08.1984, що в загальному складає 5 років 4 місяці 17 днів.

Щодо позовної вимоги про призначення пенсії позивачу з дня виникнення права на пенсію з 10.10.2018 то суд зазначає наступне.

У рішенні ОСОБА_2 ОУПФУ №033050001794 від 21.02.2019 відповідачем зазначено тривалість страхового стажу ОСОБА_1 19 років 6 місяців 13 днів.

У матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявні два розрахунки стажу з прогарми ІКІС ПФУ: Звіт РС-право та Звіт РС-розр. В першому стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 1 місяць та 11 днів, а от в другому - 19 років 6 місяців 13 днів.

Провівши розрахунок стажу позивача згідно записів у трудовій книжці позивача та згідно відомостей, зазначених Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), суд встановив, що страховий стаж, що дає право на пенсію у позивача, без періоду роботи у колгоспі Прогрес , складає 22 роки 1 місяць та 11 днів.

Отже, задовольнивши позовну вимогу про зарахування в трудовий стаж ОСОБА_1 періоду роботи з 01.04.1979 по 17.08.1984 в колгоспі Прогрес та додавши наявний стаж, що дає право на пенсію, страховий стаж позивача, що дає право на пенсію у сумі складає 27 років 5 місяців 28 днів. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 позивач має право на пенсію за віком, так як досяг 60 років і має страховий стаж не менше 25 років.

Згідно вимог частини першої статті 45 №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

В свою чергу, пунктом 1 частини першої вказаної статті Закону №1058 передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до запису в паспорті ОСОБА_1 Олексійоваича, позивач народився 10.10.1958, тобто станом на день звернення до ОСОБА_2 ОУПФУ із заявою про призначення пенсії йому виповнилось повних 60 років. При цьому, вказана заява подана відповідачу в межах строку, встановленого частиною першою статті 45 Закону №1058 (09.01.2019), тому пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена із врахуванням вказаних обставин з 11.10.2019.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відтак, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом визнання протиправними дій ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зарахування в трудовий стаж періоду роботи в колгоспі Прогрес , який розташований на території Мильської сільської ради Рожищенського району, з 01.04.1949 по 17.08.1984, зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати в трудовий стаж роботи в колгоспі Прогрес , який розташований на території Мильської сільської ради Рожищенського району, з 01.04.1949 по 17.08.1984, зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України призначити пенсію ОСОБА_1 з дня виникнення права на пенсію, з 11.10.2018.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, необхідно стягнути на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 704 грн 80 коп. на підставі квитанції №88 від 14.03.2019 (а. с. 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зарахування в трудовий стаж періоду роботи в колгоспі Прогрес , який розташований на території Мильської сільської ради Рожищенського району, з 01.04.1949 по 17.08.1984.

Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати в трудовий стаж ОСОБА_1 роботи в колгоспі Прогрес , який розташований на території Мильської сільської ради Рожищенського району, з 01.04.1949 по 17.08.1984.

Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити пенсію ОСОБА_1 з дня виникнення права на пенсію, з 11.10.2018.

Стягнути з ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 101, код ЄДРПОУ 37788984) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (45000, Волинська область, місто Ковель, провулок Коновальця, 10, номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер