ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/502/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМОВКА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
15.03.2019 року ТОВ Любимовка (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у якому просить: - визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у підтвердженні ТОВ Любимовка статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлену листом № 4469/21-22-50-12 від 27.02.2019 року "Про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи", - зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю "Любимовка" статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, про що видати довідку. Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3842,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач вже мав статус платника єдиного податку четвертої групи, тому останній посинен тільки підтвердити статус платника єдиного податку, тобто, у межах спірних правовідносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування. Відповдіачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, отже відмова відповідача в пітвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році є протиправною.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у запереченні та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив що в позивача станом на 01 січня базового року існує податковий борг у сумі 0,20 грн., в зв'язку з чим листом від 27.02.2019 року № 4469/21-22-50-12 позивача було повідомлено про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: що ТОВ Любимовка у 2017 та 2018 році було платником єдиного податку 4-ї групи.
Позивачем, на виконання вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України було подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2019 рік.
Листом від 27.02.2019 року № 4469/21-22-50-12 Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомило ТОВ Любимовка , що станом на 01.01.2019 у позивача обліковується податковий борг по орендніц платі з юридичних осіб в сумі 0,20 грн., та відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291-5 статті 291 Податкового кодексу України ТОВ Любимовка втратило можливість у 2019 році перебувати на спрощеній системі оподаткування, та знаходиться на загальній системі оподаткування.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.
Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачений обов'язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу IIцього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).
Відмовляючи позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідач керувався нормами підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, однак суд не може погодитись з таким обгрунтоуванням, так як ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Так, судом встановлено, що жодної перевірки позивача контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про не підтвердження статуту платника єдиного податку четвертої групи.
Відмова у підтвердженні сутатусу платника єдиного податку прийнята контролюючим органом на підставі інтегрованої картки платника податку (ІКПП), як і вказав фіскальний орган у відзиві на позовну заяву, а не на підставі акту перевірки, як встановлено в пункті 299.11 статті 299 ПК України.
Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, судом встановлено, що контролюючий орган при прийнятті рішення щодо непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначена відмова контролюючого органу є протиправною, а також суд вважає за доцільне зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсоснькій області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі підтвердити ТОВ Любимовка статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, про що видати довідку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 818/945/17 (К/9901/5145/17), від 02.10.2018 року у справі № 805/1307/17-а (адміністративне провадження № К/9901/54177/18).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18.
Позивач просив суд стягнути з відповідача 8000 грн. витрат на правову допомогу, з огляду на вищевикладене, суд, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку, що розрахунок суми судових витрат значно збільшений, а саме щодо розрахунку за складання та направлення до Херсонського окружного адміністративноого суду позовної заяви у розмірі 5000 грн. та розміру витрат за представництво інтересів ТОВ "Любимовка" у Херсонському окружному адміністративному судді у розмірі 2000 грн. та підлягає зменшенню до 4000 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 243-246, 255-257, 263, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМОВКА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДР 39394259, 73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75) у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Любимовка" (код ЄДР 34554220, 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкінська, 103) статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлену листом № 4469/21-22-50-12 від 27.02.2019 року "Про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи".
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДР 39394259, 73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75) підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю "Любимовка" (код ЄДР 34554220, 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкінська, 103) статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, про що видати довідку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимовка" (код ЄДР 34554220, 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкінська, 103 ) з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДР 39394259, 73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75) за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн.) та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 квітня 2019 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 111000000
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2019 |
Оприлюднено | 21.04.2019 |
Номер документу | 81278592 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Василяка Д.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні