Постанова

від 26.03.2019 по справі 804/4871/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2019 року м. Дніпросправа № 804/4871/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грабірон" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 р. в адміністративній справі №804/4871/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грабірон" до Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАБІРОН» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року та №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.

Сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, що відповідно до ст. 313 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявним в матеріалах справи, на підставі наказу від 07.05.2018 року №355-І та направлення від 08.05.2018 року №116 у період з 08.05.2018 року по 10.05.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю ТОВ «ГРАБІРОН» , про що складено акт №ДН559/253/АВ від 10.05.2018 року (а.с. 73-74,77-89).

За результатами інспекційного відвідування встановлено, що шістьом працівникам ТОВ «ГРАБІРОН» розрахунок та виплата заробітної плати за червень-грудень 2017 року здійснювались без індексації заробітної плати, що є порушенням вимог пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, частини 5 статті 95 Кодексу законів про працю України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» .

Крім того, перевіряючими встановлено, що двом працівникам ТОВ «ГРАБІРОН» несвоєчасно здійснено розрахунки при звільненні, що є порушенням вимог частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України.

На підставі акту перевірки №ДН559/253/АВ від 10.05.2018 року відповідачем винесено припис №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, яким зобов'язано позивача усунути порушення:

- частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» , частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України в частині виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- частини 4 статті 96 КЗпП України, частини 3 статті 6 Закону України «Про оплату праці» в частині встановлення посадових окладів з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень;

- частини 5 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» , пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1078 «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» в частині індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку;

- частини 2 статті 97 КЗпП України в частині погодження положення про оплату праці з уповноваженим на представництво трудовим колективом;

- частини 1 статті 116 КЗпП України в частині виплати всіх сум працівнику при звільненні, що належать йому від підприємства в день звільнення;

- статті 117 КЗпП України в частині виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного звільнення;

- частини 3 статті 32 КЗпП України в частині ознайомлення працівників Товариства з наказом про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.

24.05.2018 року позивачем надано до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення №17 про виконання припису №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, в якому позивачем зазначено:

- на підприємстві встановлено виплату заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів у відповідності з чинним законодавством;

- відповідно до частини 4 статті 93 КЗпП України та Закону України №108 на підприємстві ТОВ «ГРАБІРОН» встановлено посадові оклади з урахуванням міжкваліфікаційних співвідношень;

- заробітна плата проіндексована та виплачена працівникам ТОВ «ГРАБІРОН» зазначеним в акті перевірки та буде індексуватись в подальшому;

- положення оформлено належним чином з урахуванням частини 2 статті 97 КЗпП України;

- звільненим працівникам, нараховано та виплачено всі суми, які належать їм при звільнені, у відповідності до частини 1 статті 116 КЗпП України;

- звільненим працівникам, нараховано середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у відповідності до статті 117 КЗпП України;

- щодо наказу про зміну істотних умов праці працівникам ТОВ «ГРАБІРОН» зобов'язується попереджати про зміну істотних умов праці у встановленому законом порядку з урахуванням вимог статті 32 КЗпП України (а.с.32).

21.05.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН559/253/АВ/ІП/МГ та призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства на 01.06.2018 року (а.с.33).

01.06.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315, якою накладено штраф на ТОВ «ГРАБІРОН» у розмірі 223380 грн. за непроведення індексації заробітної плати за червень-грудень 2017 року 6 працівникам підприємства (а.с.35-36).

01.06.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/313, якою накладено штраф на ТОВ «ГРАБІРОН» у розмірі 3723 грн. за несвоєчасний розрахунок із працівниками, які були звільнені за власним бажанням (а.с.37-39).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належним чином довів правомірність своїх дій, а позивач не навів переконливих та нормативно обґрунтованих доказів про порушення чинного законодавства відповідачем та порушення його прав спірними постановами

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 95 КЗпП визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Приписами статті 33 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про оплату праці» , норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою, передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці» , Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що індексація заробітної плати є однією з державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому приписами абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При вирішенні справи колегією суддів враховується, що позивачем не заперечується факт порушення, що підтверджується повідомленням про виконання припису про усунення порушень №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, а отже, оскаржувана постанова №ДН/559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року винесена правомірно.

Також, під час перевірки встановлено, що з двома працівникам ТОВ «ГРАБІРОН» несвоєчасно здійснено розрахунок при звільненні, які були звільненні за власним бажанням, внаслідок чого винесено постанову №ДН/559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року.

З акту перевірки №ДН559/253/АВ від 10.05.2018 року вбачається, що електрозварника ОСОБА_1 та електрозварника ОСОБА_2 було звільнено за власним бажанням 09.02.2017 року та 10.05.2017 року, відповідно. Проте, остаточний розрахунок з ОСОБА_3 здійснено 02.03.2017 року згідно платіжної відомості №18, з ОСОБА_2 - 07.06.2017 року згідно платіжної відомості №21.

Приписами частини 1 статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Приписами абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та перевірені судом обставини, виходячи з яких встановлено факт несвоєчасного здійснення розрахунку двом працівникам при звільненні, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо правомірності постанова №ДН/559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року про накладення штраф у розмірі 3723 грн.

Колегія суддів розцінює критично доводи позивача про відсутність підстав для застосування до нього штрафу, оскільки ним повністю виконано припис ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, з огляду на те, що виконання припису № ДН/559/253/АВ від 18.05.2018 року свідчить лише про усунення позивачем виявлених під час перевірки порушень законодавства про працю, проте не усуває підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої приписами ст. 265 КЗпП України.

Доводи позивача стосовно розгляду справи про накладення штрафу без його належного повідомлення, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки дана обставина спростовується наявними у справі копією квитанції про направлення листа від 22.05.2018 року та копією поштового повідомлення від 22.05.2018 року про направлення ТОВ «ГРАБІРОН» рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Факт несвоєчасного отримання позивачем поштової кореспонденції не свідчить про порушення його прав з боку відповідача, оскільки останнім своєчасно у належний спосіб виконано обов'язок щодо повідомлення особи про можливість його участі при прийнятті відносно нього рішення суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грабірон"- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 р. в адміністративній справі №804/4871/18- залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко