Постанова

від 17.04.2019 по справі 460/2790/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 рокуЛьвів№857/1562/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі №460/2790/18, головуючий суддя Махаринець Д.Є., справу розглянуто в письмовому провадженні, у м. Рівне повний, за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2018 року №0009011305, №0008991305, №0009021305, №0009031305, №0009001305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року, рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску не базуються на нормах чинного законодавства України та фактичних матеріалах справи. Позивач був платником єдиного податку в 2016 році, за останні дванадцять місяців, що передували даті переходу на загальну систему оподаткування (01.01.2017 року), не здійснив операції, які сукупно перевищили 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування. Відтак, позивач вважає, що не був зобов'язаний реєструватися платником податку на додану вартість з 01.01.2017 року та визначати податкові зобов'язання з податку на додатну вартість в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. Також, позивач покликається на норми п.п. 6 п.292.11, п. 292.9, ст. 292 Податкового кодексу України, як підставу для неправомірного донарахування податку на доходи з фізичних осіб при перебуванні на спрощеній системі оподаткування в період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року, що надалі призвело до незаконного прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) та застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, донарахування військового збору. Крім того, позивач доводить, що не є податковим агентом по відношенню до фізичних осіб-підприємців.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року позов задоволено повністю. Визнати протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп.; рішення Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп.

Стягнути на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в розмірі 3728,48 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року по даній справі прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість слугують обставини отримання позивачем доходу станом на 31.12.2016 року у сумі 1119018,26 грн., тому останній зобов'язаний був зареєструватися платником ПДВ при переході із спрощеної системи оподаткування відповідно до вимог п.181.1 ст. 181 п.183.4 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 98096,63 грн. за рахунок не включення до суми оподатковуваного доходу погашення дебіторської заборгованості під час перебування платником єдиного податку. Заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 98096,63 грн. вплинуло на донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 22071,75 грн. (в тому числі штрафна санкція 4414,35 грн.), єдиного внеску в сумі 21581,24 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4316,25 грн. за донарахування єдиного внеску в сумі 21581,24 грн., донарахування військового збору у сумі 1839,31 грн. (в тому числі штрафна санкція 367,86 грн.).

Обов'язок позивача подавати податкові розрахунки за формою 1 ДФ за I-IV кв. 2015 року 1 кв. 2016 та I-IV кв. 2017 року визначений п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп б п. 176.2. ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року №111/26556.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів здійснення позивачем операцій, які б сукупно перевищили 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування за останні 12 календарних місяців так як і не надано відповідачем доказів перевищення позивачем доходу понад 1 500 000 грн. при перебуванні позивачем на спрощеній системі оподаткування, що позбавило б позивача права статусу платника 2 групи єдиного податку. під час перебування на загальній системі оподаткування позивачем виручка за вищенаведені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) в 1 кв. 2016 році не надходила, що не заперечується відповідачем. Відтак, відповідачем не доведено правової підстави включення в період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року перебування позивача на загальній системі оподаткування до складу об'єкту оподаткування податку на доходи фізичних осіб коштів, які надійшли в 2,3 кварталах 2016 року.

Виручка отримана від реалізації робіт (послуг) в 2,3 кварталах 2016 року- які надані на загальній системі оподаткування (1 кв. 2016 року) не є об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб відповідно до вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а є об'єктом оподаткування єдиним податком відповідно до дати надходження коштів платнику єдиного податку згідно вимогами п.292.6 ст. 292, п.п. 1 п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України. Таким чином, відсутність об'єкта оподаткування з податку на доходи фізичних осіб унеможливлює виникнення податкових зобов'язань з військового збору та єдиного соціального внеску.

В судовому засіданні апеляційного розгляду представник відповідача апеляційну каргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує наступне. Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 31.01.2014 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1994/17-00-13-05/НОМЕР_1 від 14.09.2018 року, відповідно до якого встановлено порушення вимог:

- п.164.1 ст. 164.1 п. 167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4, ст. 177 Податкового кодексу України, за результатами перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 17657,40 грн. за 2016 рік;

- п. 181.1 ст. 181, п.183.4, п.183.10 ст. 183, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п.200.1 , п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 223325 грн., в тому числі: за лютий 2017 року в сумі 23212 грн., за березень 2017 року в сумі 14628 грн., за квітень 2017 року в сумі 16033 грн., за травень 2017 року в сумі 14734 грн., за червень 2017 року в сумі 17891 грн., за липень 2017 року в сумі 23314 грн., за серпень 2017 року в сумі 21581 грн., за вересень 2017 року в сумі 26892 грн., за жовтень 2017 року в сумі 24776 грн., за листопад 2017 року в сумі 13870 грн., за грудень 2017 року в сумі 26394 грн.;

- п.п. 49.18.1., п.49.18, ст.. 49, п. 203.1.ст.203 200 Податкового кодексу України - не подання декларації з ПДВ за період 11.01.2017 року по 31.12.2017 року;

-п. 51.1 ст. 51, пп б п. 176.2. ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1. п.1.2. розділ I, розділ II, розділ III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року №111/26556, по яких встановлено неподання податкових розрахунків 1 ДФ за I-IV кв. 2015, за I кв. 2016 року, за I IV кв. 2017 року, що призвели до зміни платника податків, а саме: не відображено доходи нараховані та виплачені фізичним особам-підприємцям;

- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. №2464-VI із змінами та доповненнями, за результатами перевірки донараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21581,24 грн. за 2016 рік;

- п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за результатами перевірки донараховано військовий збір в сумі 1471,45 грн. за 2016 рік.

На підставі Акту перевірки №1994/17-00-13-05/НОМЕР_1 від 14.09.2018 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп.;

- рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп.

Позивач, не погодившись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив повністю з тих підстав, що рішення відповідача критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України не відповідають, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправними, прийняті відповідачем необґрунтовано, без дотриманням вимог чинного законодавства України.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам с справи з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0009021305 від 27 вересня 2018 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп., податкового повідомлення-рішення №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн.

Судом встановлено, що позивач в період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року перебував платником єдиного податку 2 групи за ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати без реєстрації платником ПДВ, що стверджується витягом з реєстру платників єдиного податку №1617163404050 від 04.04.2016 року, декларацією платника єдиного податку за II-IV кв. 2016 року.

За даними платника єдиного податку задекларовано обсяг доходу в 937936,63 грн., що не спростовується відповідачем.

У матеріалах справи наявні декларація про майновий стан та доходи, виписки з банківських рахунків 26004054718543 ПАТ КБ Приватбанк , 26008129617001 АТ Полтава-банк під час перебування позивача на загальній системі оподаткування за 1 кв. 2016 року, де задекларовано суму одержанного доходу в розмірі 182581,63 грн., що відповідає даним матеріалів перевірки під час обрахунку доходів за 2016 рік (ст. 20-22 акту перевірки).

Судом встановлено, що станом на 01.01.2017 року позивач не здійснив операцій, які сукупно перевищили 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування за останні 12 календарних місяців, а в період з 01.04.2016 по 31.12.2016 року не перевищив дозволений дохід платника єдиного податку для перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України обов'язковій реєстрації як платник ПДВ підлягає особа, що переходить на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, у разі якщо така особа відповідає вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 Кодексу. Відтак, відповідачем не надано доказів здійснення позивачем операцій, які б сукупно перевищили 1000000 грн. без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування за останні 12 календарних місяців так як і не надано відповідачем доказів перевищення позивачем доходу понад 1500000 грн. при перебуванні позивачем на спрощеній системі оподаткування, що позбавило б позивача права статусу платника 2 групи єдиного податку.

Відповідно п.п. 298.2.2, п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обсяг господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які були проведені позивачем до вказаної дати, не може бути взятий до уваги з метою визначення обов'язку даного суб'єкта права зареєструватись в якості платника ПДВ, оскільки ці господарські операції здійснювались позивачем у статусі платника єдиного податку, що свідчить про те, що покладання на нього відповідачем обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання з ПДВ є неправомірним.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Крім того, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 16.3.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Оскільки на момент проведення перевірки позивач не набув статусу платника ПДВ, то у нього і не було обов'язку складати податкові накладні та подавати до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за січень-грудень 2017 року, тому відповідно податкове повідомлення-рішення №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп.

Відповідно до п 294.3. ст. 294 Податкового кодексу України для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пп. 1 п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п.292.6 ст. 292 Податкового кодексу України, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Як уже зазначалось вище, позивач в період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року був платником єдиного податку 2 групи за ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати без реєстрації платником ПДВ.

Підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп. відповідач вважає отримання коштів на погашення дебіторської заборгованості, яка виникла станом на 01.04.2016 року в сумі 98096,63 грн.

Позивач отримав коштів в погашення даної заборгованості на розрахунковий рахунок 26004054718543 ПАТ КБ Приватбанк : 01.04.2016 року в сумі 4250,00 грн., 07.04.2016 року в сумі 5570,00 грн., 07.04.2016 року в сумі 5600 грн., від ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР (код 39421800), 08.04.2016 року в сумі 3200,00 грн. від ТОВ АУТДОР МЕДIА Україна (код ЄДР 37855154), 14.04.2016 року в сумі 80 грн., 400 грн., 1170,00 грн., 1200 грн., 1330 грн., 2570 грн., від ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203), 20.04.2016 року в сумі 1600 грн. від ТОВ РА МЕДIА КIТ (код ЄДР 38899627), 25.04.2016 року в сумі 18250,00 грн. від ТОВ ГОЛД МЕДIА ГРУПП (код ЄДР 35982476), 27.04.2016 року в сумі 750,00 грн., 1500,00 від ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), 27.04.2016 року в сумі 14410,00 грн. від ПП БЕСТ МЕДIА (код ЄДР 36521679), 19.05.2016 року в сумі 1600,00 грн. ТОВ СIГМА УА (код ЄДР 39472326), 30.05.2016 року в сумі 1000,00 грн., 1500 грн. від ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), 02.06.2016 року в сумі 1750 грн. від ТОВ СIГМА УА (код ЄДР 39472326), 08.06.2016 в сумі 5600 грн., 4250,00 від ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР (код ЄДР 39421800) та на розрахунковий рахунок 26008129617001 АТ Полтава-банк : 05.04.2016 року в сумі 1000 грн. від ТОВ Світ Кераміки (код ЄДР 35953581), 05.04.2016 року в сумі 1386,63 грн. від ТОВ Медіа Планета (код ЄДР 35647516), 12.04.2016 року в сумі 2000 грн., 21.04.2016 року в сумі 1 000,00 грн., в сумі 1 000,00 грн., 25.04.2016 року в сумі 1 000,00 грн., 28.04.2016 року в сумі 500,00 грн., 12.05.2016 року в сумі 1000 грн., 16.05.2016 року в сумі 140,00 грн., в сумі 860,00 грн., 18.05.2016 року в сумі 1000 грн., 25.05.2016 року в сумі 1 000,00 грн., 26.05.2016 року в сумі 780 грн., 220 грн., 01.06.2016 року в сумі 80,00 грн., 1100,00 грн., 07.06.2016 в сумі 1 000,00 грн., 15.06.2016 року в сумі 1000 грн., 29.06.2016 в сумі 1 000,00 , 08.07.2016 року в сумі 1 000,00 грн., 20.07.2016 року в сумі 110 грн., 20.07.2016 року в сумі 890,00 грн. від . від ТОВ Світ Кераміки (код ЄДР 35953581).

Факт надання робіт (послуг) саме в період перебування на загальній системі оподаткування (1 кв. 2016 року) та наявність дебіторської заборгованості станом на 01.04.2016 року в сумі 98096,63 грн. засвідчується актом №ОУ-0000212 від 31.12.2015 року на суму 1386,63 грн. погодженого з ТОВ Медіа Планета (код ЄДР 35647516), актом №ОУ-0000215 від 31.12.2015 року на суму 5080 грн. погодженого з ТОВ Світ Кераміки (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000011 від 31.01.2016 року на суму 5080 грн. погодженого з ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР (код ЄДР 39421800), актом №ОУ-0000012 від 31.01.2016 року на суму 3640 грн. погодженого з ТОВ Світ Кераміки (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000018 від 29.02.2016 року на суму 1500 грн. погодженого з ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000019 від 29.02.2016 року на суму 5570 грн. погодженого з ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР (код ЄДР 39421800), актом №ОУ-0000020 від 29.02.2016 року на суму 3640 грн. погодженого з ТОВ Світ Кераміки (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000022 від 29.02.2016 року на суму 300 грн. погодженого з ТОВ Світ Кераміки (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000024 від 29.02.2016 року на суму 5600 грн. погодженого з ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР (код ЄДР 39421800), актом №ОУ-0000027 від 29.02.2016 року на суму 3450 грн. погодженого ТОВ АУТДОР МЕДIА Україна (код ЄДР 37855154), актом №ОУ-0000028 від 29.02.2016 року на суму 750 грн. погодженого з ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000036 від 31.03.2016 року на суму 1500 грн. погодженого з ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000037 від 31.03.2016 року на суму 1000 грн. погодженого з ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000038 від 31.03.2016 року на суму 1600 грн. погодженого з ТОВ РА МЕДIА КIТ (код ЄДР 38899627), актом №ОУ-0000039 від 31.03.2016 року на суму 1000 грн. погодженого з ТОВ ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000040 від 31.03.2016 року на суму 5600 грн. погодженого з ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР , актом №ОУ-0000042 від 31.03.2016 року на суму 1750 грн. погодженого з ТОВ СIГМА УА (код ЄДР 39472326), актом №ОУ-0000043 від 31.03.2016 року на суму 1750 грн. погодженого з ТОВ СIГМА УА (код ЄДР 39472326), актом №ОУ-0000045 від 31.03.2016 року на суму 3200 грн. погодженого ТОВ АУТДОР МЕДIА Україна (код ЄДР 37855154), актом №ОУ-0000046 від 31.03.2016 року на суму 18250 грн. погодженого ТОВ ГОЛД МЕДIА ГРУПП (код ЄДР 35982476), актом №ОУ-0000047 від 31.03.2016 року на суму 14410 грн. погодженого ПП БЕСТ МЕДIА (код ЄДР 36521679), актом №ОУ-0000047 від 31.03.2016 року на суму 4070 грн. погодженого ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000049 від 31.03.2016 року на суму 1330 грн. погодженого ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000050 від 31.03.2016 року на суму 1170 грн. погодженого ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000051 від 31.03.2016 року на суму 80 грн. погодженого ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000052 від 31.03.2016 року на суму 400 грн. погодженого ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000053 від 31.03.2016 року на суму 1200 грн. погодженого ТОВ Октагон-Аутдор (код ЄДР 34729203).

Таким чином, доводи апелянта про оподаткування податком на доходи фізичних осіб коштів отриманих позивачем в період сплати єдиного податку з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року є безпідставними та необґрунтованими відповідно до положень п.п.6 п. 292.11, п.292.6 ст. 292, пп. 1 п. 291.1 ст. 291, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно п.п.6 п. 292.11 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи підприємця.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Під час перебування на загальній системі оподаткування, позивачу виручка по вищезазначених актах здачі-приймання робіт (надання послуг) в 1 кв. 2016 році не надходила, що не заперечується відповідачем, тому відповідачем невірно включено в період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, коли позивач перебував на загальній системі оподаткування, до складу об'єкту оподаткування податок на доходи фізичних осіб коштів, які надійшли в 2,3 кварталах 2016 року.

Виручка отримана від реалізації робіт (послуг) у 2 та 3 кварталах 2016 року, які надані на загальній системі оподаткування (1 кв. 2016 року), не є об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб відповідно до вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а відповідно є об'єктом оподаткування єдиним податком відповідно до дати надходження коштів платнику єдиного податку згідно вимогами п.292.6 ст. 292, пп. 1 п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп.

Пунктом 16-1. Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України врегульовано порядок нарахування та сплати військового збору, а саме: 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. 1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. апелянт обґрунтовує збільшенням чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму коштів погашення дебіторської заборгованості в сумі 98096,63 грн.

Проте такий висновок відповідача є невірним з урахуванням наведених вище висновків суду щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року, щодо правомірності формування позивачем доходів за 2016 рік у сумі 98096,63 грн. у статусі платника єдиного податку та повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп. та рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп.

Підставою прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 2, ч. 1, ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування внаслідок заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в 2016 році на загальну суму 21581,24 грн., що призвело до застосування штрафних санкцій у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування , в розмірі 6055,30 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування , платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 цього Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску на 2015 рік та у розмірі 22 відсотки на 2016 рік

Пунктом 3 частини 11 статті 25 цього ж Закону визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції - за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Підставою для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в 2016 році на загальну суму 21581,24 грн. стало збільшення чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму включення контролюючим органом до об'єкта оподаткування суми коштів погашення дебіторської заборгованості в сумі 98096,63 грн., тому з урахуванням висновків суду щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року, щодо правомірності формування позивачем доходів за 2016 рік у сумі 98096,63 грн. у статусі платника єдиного податку, вимога про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп. та рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп. відповідно підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України 14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з ст. 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Подання звітності податковими агентами передбачено порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку в період виникнення спірних правовідносин передбачено Порядком затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №49 від 21.01.2014 року, Порядком затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року.

Згідно з п. 1.2. Порядку затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №49 від 21.01.2014 року, п. 1.3 Порядку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано податковий розрахунок за формою 1-ДФ і не повідомлено податковий орган про суми доходу, нарахованого (сплаченого) протягом 1 кварталу 2015 року - ІУ кварталу 2017 року на користь фізичних осіб - підприємців.

Відповідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З урахування наведеної норми палаткового законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для неутримання податковим агентом податку на доходи фізичних осіб суб'єктом господарювання, який має господарські відносини з фізичною особою підприємцем необхідно встановити чи є документ, підтверджуючий, що фізична особа зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб - підприємців).

На підтвердження вказаної обставини, позивачем надано докази того, що контрагенти позивача зареєстровані як фізичні особи-підприємці, тому доходи виплачені позивачем вказаним фізичним особам-підприємцям не включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та, як наслідок, підприємець не є податковим агентом відносно таких осіб і звільнений від обов'язку подання щодо них розрахунків форми №1 ДФ, тому штрафні санкції за неподання таких розрахунків до нього застосовуватись не можуть.

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржені позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що такі не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправними, прийняті відповідачем необґрунтовано, без дотриманням вимог законів України.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі №460/2790/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 19.04.2019р.