Постанова
від 18.04.2019 по справі 2а/2570/3489/12
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

Київ

справа №2а/2570/3489/12

адміністративне провадження №К/9901/535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 (суддя: ЛобанД.В.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 (колегія суддів у складі: Усенко В.Г., Бистрик Г.М., Оксененко О.М.) у справі №2а/2570/3489/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВЕРА-ГРУП доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРА-ГРУП звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби щодо проведення перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004082320 та № 0004092320 від 30.10.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з початку 2012 року відповідачем було проведено декілька перевірок позивача щодо господарських правовідносин останнього з ПП А.В.П.Тріада за період жовтень-листопад 2011 року. За наслідками вказаних перевірок були складені довідка від 16.01.2012, якою зафіксовано відсутність порушень, акт перевірки від 26.03.2012, яким встановлені порушення, що не мають відношення до ПП А.В.П.Тріада , а також акт перевірки від 17.10.2012, яким встановлені порушення ТОВ ВЕРА-ГРУП пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та пп. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. За наслідками останнього акта перевірки податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується, оскільки зазначених в акті перевірки порушень він не допускав, зважаючи на те, що всі первинні документи, як то договори купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, були надані перевіряючим, однак висновок про відсутність факту реальності здійснення господарських операцій з контрагентом позивача податковим органом було зроблено лише на підставі службової записки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 27.12.2011 № 4227, якою отримано інформацію щодо наявності ознак фіктивності ПП А.В.П.Тріада . З такими висновками позивач не погоджується, оскільки всі залежні від нього дії по встановленню правомірності здійснення господарської діяльності контрагентом (дані про реєстрацію підприємства, наявність свідоцтва платника податку на додану вартість) позивачем були здійснені, всі здійснені господарські операції підтверджені належними доказами, а тому, позивач вважає, що порушень ТОВ ВЕРА-ГРУП допущено не було і нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента, про які позивачу відомо не було, ТОВ ВЕРА-ГРУП не повинно.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2012, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2013, позовні вимоги задоволено.

Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентом-постачальником (ПП А.В.П.Тріада ), які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а також з урахуванням посилань відповідача у касаційній скарзі на незаконність судових рішень лише в частині скасування податкових повідомлень рішень, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з початку 2012 року відповідачем було проведено декілька перевірок позивача щодо господарських правовідносин останнього з ПП А.В.П.Тріада за період жовтень-листопад 2011 року.

За наслідками вказаних перевірок були складені довідка від 16.01.2012, якою зафіксовано відсутність порушень, акт перевірки від 26.03.2012, яким встановлені порушення, що не мають відношення до ПП А.В.П.Тріада .

Також ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби від 04.10.2012 № 2802 згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ВЕРА-ГРУП щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП А.В.П. Тріада (код 32820771) їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень та листопад 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17.10.2012 № 2114/22/36823341, в якому зафіксовано порушення ТОВ ВЕРА-ГРУП :

- пп. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (заниження податку на додану вартість на загальну суму 233500 грн., з яких за жовтень 2011 року в сумі 180595 грн. та за листопад 2011 року в сумі 52905 грн.);

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 268525 грн.).

Висновки акта обґрунтовані відсутністю факту реальності здійснення господарських операцій з контрагентом позивача податковим органом на підставі службової записки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 27.12.2011 № 4227, якою отримано інформацію щодо наявності ознак фіктивності ПП А.В.П.Тріада , відповідно позивач неправомірно сформував податковий кредит та склад валових витрат з останнім внаслідок чого правочини є нікчемними.

На підставі зазначеного акта та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004082320 від 30.10.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 268525 грн. та № 0004092320 від 30.10.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 291875 грн., з яких за основним платежем - 233500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58375 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що основними видами діяльності ТОВ ВЕРА-ГРУП є виробництво робочого одягу, виробництво верхнього одягу, виробництво спіднього органу, виробництво іншого одягу та аксесуарів, роздрібна торгівля текстильними та галантерейними товарами.

Між ТОВ ВЕРА-ГРУП (Покупець) та ПП А.В.П. Тріада (Постачальник) було укладено договори купівлі-продажу від 03.10.2011 № б\н, від 05.10.2011 № б\н та від 03.11.2011 № 3/11-11, згідно яких Постачальник зобов'язується передати, у встановлений п. 5.2 даних договорів строк, товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену даними договорами.

На виконання вказаних договорів купівлі-продажу ПП А.В.П. Тріада було поставлено позивачу товар (тканину камуфльовану, тканину брезентову, тканину підкладочну, тканину діагональ, обрізь тканини змішаної, каркас намету штабного, матрац ватяний одинарний, подушку пір'яну, ковдру відомчу напіввовняну, підковдру бавовняну з боковим вирізом, рушник махровий, ґудзики, нитки, тканину смісову), про що свідчать видаткові накладні.

Як вказано в акті перевірки, суми податку на додану вартість за зазначеними операціями позивачем включені до податкового кредиту відповідного періоду, а саме за жовтень 2011 року в сумі 188333 грн., за листопад 2011 року в сумі 45167 грн., що також відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період. Окрім того, за результатами цих же господарських операцій позивачем сформовано склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 4-й квартал 2011 року в сумі 1167500 грн.

Суди, надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів дійшли обґрунтованого висновку, що реальність господарських операцій позивача з ПП А.В.П. Тріада підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Зважаючи на встановлені судами обставини, беручи до уваги вимоги статей 198, 135, 139 Податкового кодексу України, а також враховуючи приписи статей 3,9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні суди, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних виданих контрагентом.

Судами цілком обґрунтовано не прийняті посилання відповідача на наявність кримінальної справи та ймовірність підписання первинної документації від ПП А.В.П. Тріада невстановленою особою, з огляду на відсутність відповідного вироку суду.

Інших переконливих доводів ніж зазначено в касаційній скарзі, в тому числі і в ході розгляду у судах попередніх інстанцій, на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та контрагентом, є недостовірними та суперечливими, податковою інспекцією не представлено.

Окрім того, суди, оцінюючи висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентом, дійшли правильних висновків про те, що факт нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст. ст. 203, 215, 228, Цивільного кодексу України, має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення18.04.2019
Оприлюднено21.04.2019
Номер документу81285592
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/2570/3489/12

Постанова від 18.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 15.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 19.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 05.07.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні