Постанова

від 19.04.2019 по справі 826/1392/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2019 року

Київ

справа №826/1392/17

адміністративне провадження №К/9901/65926/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018 (головуючий суддя - Качур І.А.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Безименна Н.В., судді - Кучма А.Ю., Літвіна Н.М.)

у справі №826/1392/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАР РІСАЙКЛІНГ"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАМАР РІСАЙКЛІНГ" (далі-Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДФС) від 02.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про помилковість висновків ДФС, що господарські договори, укладені між позивачем та його контрагентами реально не виконувались і мали безтоварний характер, з огляду на що у відповідача не було не було правових підстав для донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування до нього штрафних санкцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 02.11.2016 року № 0021511404.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи, викладені в касаційній скарзі безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина судового рішення повинна містити посилання на докази, відхилені судом, мотиви їх відхилення та мотивовану оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судові рішення попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Юніон-СТ , ТОВ ТКП Паллада за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 контролюючим органом складено акт від 19.10.2016.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2016 року на загальну суму 213 000 грн.

На цій підставі 02.11.2016 ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0021511404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 266 250 грн., в тому числі за основним платежем - 213 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53 250 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДФС обґрунтовує тим, що укладені між позивачем та ТОВ Юніон-СТ , ТОВ ТКП Паллада договори купівлі - продажу фактично не виконувались та не могли виконуватися через відсутність у контрагентів позивача матеріально-технічної та кадрової бази, а їх документальне оформлення здійснювалось лише з метою штучного формування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ Юніон-СТ (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує вторсировину - ПЕТ-пляшки, відходи п/е, відходи поліетиленової тари з-під побутової хімії, відходи плівки ВТ.

04.05.2016 між позивачем (Замовник) та ТОВ ТКП Паллада (Виконавець) укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого останнє зобов'язалось надати послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, вантажно-розвантажувальних робіт, тимчасового пакування, перепакування.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов'язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 135 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податкові пільги та преференції не можна вважати законним.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з надання робіт та послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов'язань.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Задовольнивши адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що документи бухгалтерського обліку позивача (договори купівлі-продажу та надання послуг, додатки до них, акти здачі-прийняття робіт, податкові та видаткові накладні, оплачені рахунки, тощо) за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону та підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та між Товариством та ТОВ Юніон-СТ , ТОВ ТКП Паллада договорів, а недоліки в оформленні первинних документів наданих позивачем не перешкоджають встановленню змісту спірних господарських операцій, ідентифікації їх учасників та у своїй сукупності містять необхідні для оподаткування відомості господарських операцій позивача.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується з цими висновками виходячи з такого.

ДФС свої висновки щодо безтоварності укладених між позивачем та його контрагентами угод мотивувала тим, що документи бухгалтерської звітності, надані позивачем складені з численними порушеннями вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88, оскільки вони не містять обов'язкових реквізитів які повинні мати первинні документи, саме - посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та не дають змоги визначитися з обсягом наданих послуг.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду, ознайомившись із залученими до матеріалів справи документами вважає, що їх зміст не дозволяє визначитися ані з характером, ані з обсягом наданих послуг (т 1 а.с.164-166).

Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, те, що відповідно до умов договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ Юніон-СТ , вартість поставки врахована в ціну товару. Водночас, з наданих позивачем товарно-транспортних накладних (т 1. а.с.122, 124, 126) вбачається, що придбаний Товариством у ТОВ Юніон-СТ товар перевозився автотранспортом позивача - автомобілем MAN, держномер АА5403МВ. При цьому судами не з'ясовано, яким чином у вартість поставленого товару було враховано здійснення його перевезення позивачем.

Як вбачається з умов укладеного з ТОВ ТКП Паллада договору та долучених до матеріалів справи документів, останнє надавало у травні 2016 року позивачу, крім іншого, послуги з автомобільних перевезень. Разом з цим, з вищевказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що в ці ж дні Товариство самостійно здійснювало перевезення з використанням належного йому автомобіля MAN, держномер АА5403МВ.

При цьому жодних пояснень з приводу економічної доцільності залучення до автомобільних перевезень за таких обставин третьої особи позивач не надав.

Судами попередніх інстанцій визнано належним доказом фактичного отримання Товариством від ТОВ Юніон-СТ продукції надані картки обліку руху вторсировини (т 2 а.с. 48-50), проте копії цих документів залучено до справи у вигляді, який унеможливлює ознайомлення з їх змістом та не дає можливості зробити будь-які висновки щодо підтвердження цими документами належного виконання умов договору купівлі-продажу.

Крім того, з наданих контролюючим органом доказів вбачається, що ТОВ Юніон-СТ та ТОВ ТКП Паллада , через відсутність належної кадрової та матеріально-технічної бази, об'єктивно не мали можливості та фактично не виконували поставку товару та надання послуг перелік, обсяг і вартість яких відображено у наданих Товариством документах.

Крім того, з наданої ДФС інформації вбачається, що в провадженні органів досудового слідства знаходиться кримінальна справа під час розслідування якої встановлено, що службові особи ТОВ Компанія Омега Люкс налагодили схему по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ та надавали реально діючим суб'єктам господарчої діяльності послуги по ухиленню від сплати податків шляхом використання реквізитів транзитних підприємств для незаконного формування податкового кредиту.

Під час обшуку офісних приміщень конвертаційного центру було вилучено печатки, установчі документи, бухгалтерську та податкову звітність ТОВ Юніон-СТ , ТОВ ТКП Паллада та інших підприємств, з якими позивач мав відносини щодо виконання умов договору купівлі-продажу від 06.05.2016 та надання послуг від 04.05.2016.

Не зважаючи на це, судами не з'ясовано, чи містять матеріали кримінальної справи докази, які можуть вплинути на оцінку доводів позивача щодо безпідставності та протиправності висновків контролюючого органу про те, що укладені між позивачем та ТОВ Юніон-СТ , ТОВ ТКП Паллада договори реально не виконувались та не могли виконуватися з огляду на відсутність у контрагентів позивача можливості щодо їх реального виконання; не дано оцінки можливості визнання такими, що відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні документів бухгалтерської звітності; не з'ясовано яким чином використовувались у господарській діяльності позивача послуги, надані ТОВ ТКП Паллада .

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до передчасного та такого, що не ґрунтується на матеріалах справи висновку про те, що документами бухгалтерського обліку позивача, спростовуються висновки ДФС, якими обґрунтовано прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Під час нового розгляду справи судам необхідно, у відповідності до положень частини 4 статті 9 КАС України вжити визначені законом заходи необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази в підтвердження їх доводів та заперечень, з'ясувати обставини за яких контрагентами позивача при відсутності належної кадрової та матеріальної бази було здійснено та виконано обумовлені укладеними договорами поставку товару та послуг; з'ясувати яким чином відбувалась фактична доставка товару у обсягах, зазначених у наданих позивачем документів; пересвідчитися у наявності зв'язку витрат з господарською діяльністю платника та економічній доцільності договору, укладеного з ТОВ ТКП Паллада , тощо

Керуючись статтями 344, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер