Постанова

від 10.04.2019 по справі 761/40264/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 761/40264/17

провадження № 61-48793св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг (далі - ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг ) про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, у вересні 2017 року позивачем на прилюдних торгах було придбано нежитлове приміщення, загальною площею - 262,6 кв. м, розташоване на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1. Право власності на вказаний об'єкт нерухомості було зареєстровано у встановленому законом порядку. Між тим, раніше цей об'єкт належав відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 2005 року та був переданий ним в іпотеку для забезпечення виконання ним та ОСОБА_4 зобов'язань по кредиту перед АТ УкрСиббанк . За наслідками звернення позивача до відповідача про звільнення спірного приміщення з жовтня 2015 року, жодної реакції не послідувало. Здійснення діяльності відповідачем у приміщеннях позивача обмежують його можливість вільно користуватись ними, що обумовлює необхідність звернення до суду за захистом свого порушеного права у відповідності до вимог статей 319, 321, 391 ЦК України.

ОСОБА_2 просив суд усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею - 262,6 кв м, розташованому на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1, шляхом його звільнення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, площею 262,6 кв. м., розташованому на 3-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його звільнення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за позивачем зареєстровано право власності на нежитлове приміщеннязагальною площею - 262,6 кв. м, розташоване на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1, а відповідач перешкоджає позивачу у користуванні майном і указані дії порушують право власності, володіння та розпорядження позивача щодо вказаного приміщення. При задоволенні позову суд відхилив доводи відповідача про недійсність прилюдних торгів, на яких було придбано позивачем спірні приміщення, оскільки жодних судових рішень щодо недійсності вказаного правочину або інше оспорювання права власності позивача на нього суду протягом усього часу розгляду справи надано не було, а наведені обставини цього не є предметом судового розгляду у цій справі та встановленню судом не підлягають.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною каргою ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/19577/17 за позовом ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ДП Сетам , треті особи: ПАТ УкрСиббанк , ОСОБА_2, про визнання електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, визнання недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення державного реєстратора та повернення нерухомого майна.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у цій справі та справі №910/19577/17, яка розглядається господарським судом м. Києва (за позовом ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державного підприємства Сетам , треті особи: ПАТ УкрСиббанк , ОСОБА_2, про визнання електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, визнання недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення державного реєстратора та повернення нерухомого майна) існує тісний матеріально-правовий зв'язок, який полягає в тому, що факти, встановлені в господарській справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, а подані позивачем докази, з урахуванням доводів відповідача щодо оспорювання в судовому порядку результатів електронних торгів та протоколу електронних торгів, оспорювання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого ОСОБА_2, не дозволяють в повному обсязі оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Суд керувався пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України та зробив висновок про те, що вказані обставини свідчать про обов'язок суду зупинити апеляційне провадження у справі у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи, що перебуває в провадженні Господарського суду м. Києва.

Аргументи учасників справи

У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року, в якій просив ухвалу про зупинення апеляційного провадження скасувати та направити її на продовження розгляду в апеляційному провадженні. При цьому посилався на те, що апеляційним судом порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вважав предметом розгляду господарської справи № 910/19577/17 також вимоги про визнання недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення державного реєстратора та повернення нерухомого майна , які, насправді, не перебувають на розгляді Господарського суду м. Києва (заява про збільшення позовних вимог не була прийнята судом). Розгляд цієї справи не був об'єктивно унеможливлений до вирішення господарської справи.

До предмету доказування у категорії справ за позовами власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та/або розпоряджання своїм майном, заявленими на підставі статті 391 ЦК України, входять лише дві обставини: чи дійсно позивач є власником такого майна та чи дійсно відповідачем порушується право власності чи законного володіння позивача. У суду апеляційної інстанції не було жодних перешкод для оцінки доказів, наданих позивачем на підтвердження права власності на нежитлове приміщення, зокрема, у контексті їх достовірності.

Доводи відповідача про те, що ним оскаржуються результати (протокол) торгів, мали бути оцінені судом виключно як доказ того, що на час розгляду справи правомірність правочину з купівлі позивачем нежитлового приміщення не спростована, а значить і правовстановлюючі документи є дійсними та достовірними. Виходячи з презумпції правомірності правочину, закон не пов'язує можливість реалізації захисту права власності із необхідністю встановлення судовим рішенням правомірності її набуття. Окрім того, суд безпідставно не врахував ту обставину, що відповідач, до моменту набуття права власності ОСОБА_2, мав право на користування нежитловим приміщенням не як його власник, а як уповноважений державним виконавцем тимчасовий зберігач майна, тобто на строк до моменту звернення на нього стягнення. Наявні у справі докази насправді дозволяли суду як встановити так і оцінити обставини, що входять у предмет доказування, без необхідності очікування рішення у господарській справі № 910/19577/17 і право на звернення із позовом у цій справі не пов'язане із завершенням розгляду останньої.

У лютому 2019 року ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Позовні вимоги ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг у справі № 910/19577/17 ґрунтуються на тому, що ОСОБА_2 набув право власності на спірне приміщення за результатами електронних торгів з реалізації арештованого майна, які відбулися з порушенням встановленого законодавством порядку. Таким чином, у випадку визнання Господарським судом м. Києва у справі № 910/19577/17 недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів ОСОБА_2 втратить право власності на спірне приміщення. У випадку визнання недійсним електронних торгів та протоколу електронних торгів ОСОБА_2 втратить право власності на спірне приміщення, право власності на яке повернеться до відповідача, як до первісного власника приміщення. А отже позивач відповідно до статті 391 ЦК України не зможе бути позивачем у цій справі. Таким чином, вирішення цієї справи не можливе до остаточного вирішення господарської справи № 910/19577/17.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року справа призначена до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

У пункті шостому частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно частини першої статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У справі, яка переглядається, предметом спору є усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, розташованим на 3-му поверсі будинку за адресою АДРЕСА_1.

Підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду Господарським судом м. Києва господарської справи № 910/19577/17 за позовом ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ДП Сетам , треті особи: ПАТ УкрСиббанк , ОСОБА_2, про визнання електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними.

Проте, апеляційний суд в порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав об'єктивні обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про усунення перешкод у користуванні майном з огляду на презумпцію дійсності правочину виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді даної справи наявність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовував свої вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Тому доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі та її постановлено без додержанням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року скасувати.

Справу № 761/40264/17 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована ухвала Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат

В. П. Курило