Рішення
від 04.03.2019 по справі 659/1147/18
НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/1147/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в особі головуючого-судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., за участі представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши під час підготовчого розгляду позовну заяву ОСОБА_3, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_4, яка зареєстрова ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 8,14 га, кадастровий номер 6523884000:05:019:0009, яка належна їй на праві приватної власності. Свої вимоги мотивує тим, що на початку 2009 року уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачкою ОСОБА_4, договір оренди зареєстрований у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП центру ДЗК 29.05.2009 року, № 040972501222. Відповідно умов зазначеного договору оренди, відповідачка була зобов'язана щорічно сплачувати орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі один раз на рік до 15 листопада, також умовами договору передбачено можливість сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Умовами договору передбачена можливість його розірвання за рішенням суду внаслідок невиконання стороною обов'язків, передбачених умовами договору. Позивач зазначає на порушенні позивачем своїх обов'язків за договором в частині систематичної сплати за оренду земельної ділянки, вказуючи що відповідач навесні 2009 року сплатила їй 20000 гривень орендної плати наперед, такий розрахунок був обумовлений перед укладенням договору оренди землі. В подальшому відповідачка припинила проводити будь - які розрахунки за договором оренди, хоча отримані 20000 гривень є розміром розрахунку за 2009 - 2014 роки включно. Постійно зверталася до відповідачки з вимогою проведення належної оплати заборгованості по орендній платі, відповідач у 2017 році сплатила 6606 гривень 80 копійок заборгованості по орендній платі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок у АТ Ощадбанк . 12.07.2018 року відповідач сплатила 3532 гривні 25 копійок на картковий рахунок у АТ Ощадбанк . Вказує що належний розрахунок заборгованості за оренду земельної ділянки, з врахуванням грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 96867 гривень станом на 1.01.2009 року повинен бути наступним: за 2009 рік - 3457 гривень, за 2010 рік - 3358 гривень 58 копійок, за 2011 рік 3220 гривень 05 копійок, за 2012 рік 3072 гривні 28 копійок, за 2013 рік - 3093 гривні 83 копійки, за 2014 рік - 4796 гривень 76 копійок, за 2015 рік - 6604 гривні, за 2016 рік - 5180 гривень 04 копійки, за 2017 рік - 5239 гривень 95 копійок, за 2018 рік - 6486 гривень 64 копійки.

Відповідач позовні вимоги не визнала, надала відзив на позовну заяву, відповідно якого вказала про необхідність відмови у задоволенні позову. Позивач вказала, що дійсно уклала договір оренди земельної ділянки, належної позивачці. В 2009 році сплатила позивачці 24000 гривень в рахунок подальшої сплати орендної плати. П.9 Договору оренди землі передбачена умова щодо врахування в розмір орендної плати прибуткового податку, який відраховується від розміру орендної плати при його сплаті орендарем. Зазначає що вона недоплачувала орендну плату - за 2016 рік вона сплатила обов'язкові податкові платежі - військовий збір в сумі 101 гривня 25 копійок, 323 гривні 95 копійок та у 2017 році частково сплатила заборгованість за 2016 рік - у сумі 1366 гривень. Зазначила що недоплата по орендній платі за 2016 рік становила 3387 гривень 99 копійок. За 2017 рік сума орендної плати, яка підлягала сплаті становила 5239 гривень 95 копійок, разом з тим сплачено було 6606 гривень 80 копійок - з врахуванням часткової сплати за 2016 рік. Також було сплачено 855 гривень 70 копійок земельного податку. За 2018 рік сума орендної плати, яка підлягала сплаті становила 6486 гривень 64 копійки, такий розрахунок став відомий відповідачці після проведення грошової оцінки землі у серпні 2018 року, але розрахунок з позивачкою був проведений у липні 2018 року - в сумі 3532 гривні 25 копійок. Про проведення нормативно - грошової оцінки землі відповідачці стало відомо лише під час судового розгляду. З врахуванням сплати податкових платежів (військовий збір 120 гривень, податок з доходів фізичних осіб 1560 гривень, земельний податок 861 гривня 37 копійок), недоплата орендної плати становила 413 гривень 02 копійки.

Також відповідач прохала застосувати загальну та спеціальну давність щодо позовних вимог про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.05.2009 року між ОСОБА_3, як власником земельної ділянки, площею 8,14 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6523884000:05:019:0009, що розташована на території Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області та ОСОБА_4 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років, який зареєстровано у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 29 травня 2009 року за Згідно з пунктами 9-10 договору оренди землі за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі. Орендна плата виплачується один раз на рік до 15 листопада.

Звертаючись до суду з указаним позовом ОСОБА_3, як на підставу для розірвання договору оренди землі, посилається на порушення відповідачкою ОСОБА_4 умов договору, що полягала в систематичній несплаті в повному обсязі орендної плати.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має значення саме несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі має місце сплата орендної плати у меншому розмірі.

Так, сторонами не заперечувалося про одноразову виплату відповідачкою в рахунок сплати орендної плати 20000 гривень, сплаті у 2017 році 6606 гривень 80 копійок орендної плати та в липні 2018 року 3532 гривні 25 копійок.

Позивач заперечила щодо отримання нею 4000 гривень орендної плати в рахунок майбутніх платежів та складання нею відповідної розписки, а інших відповідних доказів відповідачкою не надано,тому суд не рахує розписку про отримання 4000 гривень належним доказом сплати відповідачкою такої суми.

Суд враховує що позивач не зверталася до відповідачки з претензією щодо сплати орендної плати не в повному обсязі та не зверталася до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі.

Крім того, відповідач заперечила, що позивачка зверталася до неї щодо виплати орендної плати збудь - якими заявами чи в усній формі. Позивач відповідних доказів звернення до відповідачки з вимогами щодо неналежної сплати орендної плати не надала.

Відтак відсутні поважні підстави для поновлення строку позовної давності щодо вимог про недоплату орендної плати за 2014 - 2015 рік.

Таким чином, є підстави для стягнення з відповідачки на користь позивачки ОСОБА_3 3387 гривень 99 копійок заборгованості по орендній платі за 2016 рік та 413 гривень 02 копійки заборгованості по орендній платі за 2018 рік.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Позивачкою до заяви доданий договір про надання правничої допомоги від 21.11.2018 року, укладений між нею та адвокатом ОСОБА_1, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, розрахунок по стягненню витрат на послуги з надання правничої допомоги на суму 7000 гривень.

Відповідачкою до заяви доданий договір про надання правничої допомоги від 12.12.2018 року, укладений між нею та адвокатом ОСОБА_2, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, акт наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд приходить до висновку про необхідність пропорційного стягнення судових витрат щодо сплати правової допомоги - на користь ОСОБА_3 - 3000 гривень та 372 гривні 68 копійок витрат по сплаті судового збору( як 26, 45% суми задоволених позовних вимог), на користь ОСОБА_4 - 3000 гривень.

Керуючись ст. 651 ЦК України, ст.141 ЗК України, ст.ст.

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3387 гривень 99 копіок заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік, 413 гривень 02 копійки заборгованості по орендній платі за 2018 рік, 372 гривні 68 копійок витрат по сплаті судового збору, 3000 гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3000 гривень витрат на правничу допомогу.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за 2015 - 2016 роки у зв"язку з пропуском строку позовної давності.

У задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди - відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлений 14 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6

СудНижньосірогозький районний суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення04.03.2019
Оприлюднено21.04.2019
Номер документу81291509
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —659/1147/18

Рішення від 04.03.2019

Цивільне

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Цесельська О. С.

Рішення від 04.03.2019

Цивільне

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Цесельська О. С.

Ухвала від 04.03.2019

Цивільне

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Цесельська О. С.

Ухвала від 31.01.2019

Цивільне

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Цесельська О. С.

Ухвала від 30.11.2018

Цивільне

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Цесельська О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні