Рішення

від 18.04.2019 по справі 640/5843/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/5843/19

н/п 2/640/1756/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики від 30.10.2017 року.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року задоволена заява позивача про забезпечення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог, позивач ОСОБА_3 зазначає, що 30.10.2017 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір позики у розмірі 4000 доларів США, які відповідач зобов*язався повернути до 01.12.2017 року, написав власноручно розписку про отримання грошових коштів та строки їх повернення. Однак, у встановлений строк грошові кошти не повернув, що і стало підставою для його звернення до суду. Просить стягнути суму боргу у розмірі 108059,40 грн., що є еквівалентом 4000 доларів США та відшкодувати понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, вказуючи, що оригінал розписки долучений до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в повному обсязі не заперечував, вказуючи про те, що дійсно зобов*язання за договором позики від 30.10.2017 року ним не виконані із-за тяжкого матеріального становища, підтвердив справжність розписки та його підпису на ній, не заперечуючи наявність розписки від 30.10.2017 року, оригінал якої надано в судовому засіданні.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 30.10.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений в усній формі договір позики на суму еквівалент 4000 доларів США, з кінцевим терміном повернення - 01.12.2017 . Отримання відповідачем грошових коштів за цим договором підтверджується розпискою від 30.10.2017 року, оригінал якої надано в судовому засіданні та справжність якої не заперечується учасниками судового розгляду.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Даних про скасування вищезазначеного договору або про визнання його недійсним суду під час розгляду справи не надано. Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Також, в судовому засіданні повідомлено, що договір позики від 30.10.2017 року з боку відповідача не виконаний.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто, відповідно до положень цивільного законодавства, сторони самостійно, на свій розсуд визначають умови договору, виконання яких в подальшому є для сторін обов'язковим. Відповідач, укладаючи договори позики, погодилася з усіма його умовами: сумою грошових коштів, строком повернення, відсутністю процентної ставки, відповідальністю за невиконання умов договору та інше.

Як вбачається, позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджено відповідною розпискою, але у визначений сторонами строк грошові кошти йому повернуто не було.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання його умов сторонами.

За змістом положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі вищезазначеного, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем в повному обсязі та не оспорювання ним обставин та наявності з позивачем даних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення суму боргу за договором позики від 30.10.2017 року підлягає задоволенню в повному обсязі по курсу НБУ на момент винесення рішення еквівалент 4000 доларам США.

Порушень прав та інтересів інших осіб під час розгляду даної справи судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору та витрат на правову допомогу у випадку їх доведеності та обгрнутованості.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 76-81 , 89 , 160 , 256 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, 61013, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (62142, Харківська область, м. Богодухів, Москаленки, 75-А, РНОКПП НОМЕР_2) суму боргу за договором позики від 30.10.2017 року у розмірі 106750,30 грн., що є еквівалент 4000 доларам США по курсу НБУ на момент винесення рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по оплаті судового збору, витрат на правову допомогу у розмірі 10064,79 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: