Постанова

від 09.04.2019 по справі 910/12673/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р., м. Київ Справа№ 910/12673/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи 1: ОСОБА_2,

від третьої особи 2: не з'явився,

від третьої особи 3: не з'явився,

від третьої особи 4: не з'явився,

від третьої особи 5: не з'явився,

від третьої особи 6: ОСОБА_3,

від третьої особи 7: не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019р., м. Київ (повний текст складено 21.01.2019р.) у справі №910/12673/18 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича

до Приватного підприємства малого приватного підприємства "Айра",

третя особа 1 - ОСОБА_5,

третя особа 2 - ОСОБА_6,

третя особа 3 - ОСОБА_7,

третя особа 4 - ОСОБА_8,

третя особа 5 - ОСОБА_9,

третя особа 6 - ОСОБА_10,

третя особа 7 - ОСОБА_11,

про визнання договору нікчемним.

1. Зміст заяви та пояснення по суті

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р. шляхом визнання в порядку реституції за Позивачем права вимоги за 1) кредитним договором №08Ф-186 від 06.10.2008р., укладеним між Позивачем та Третьою особою 1; 2) кредитним договором №08Ф-187 від 06.10.2008р., укладеним між Позивачем та Третьою особою 2; 3) кредитним договором №07Ф-154 від 22.08.2008р., укладеним між Позивачем та Третьою особою 3 з урахуванням договору про переведення боргу №07Ф-154-8 від 22.12.2008р., укладеного між Третьою особою 3 та Третьою особою 7, на підставі якого обов'язок з виконання зобов'язань по кредитному договору №07Ф-154 від 22.08.2008р. перейшов до Третьої особи 7; 4) кредитним договором №07Ф-142 від 22.08.2008р., укладеним між Позивачем та Третьою особою у з урахуванням договору про переведення боргу №07Ф-142-8 від 22.12.2008р., укладеного між Третьою особою 4 та Третьою особою 7, на підставі якого обов'язок з виконання зобов'язань по кредитному договору №07Ф-142 від 22.08.2008р. перейшов до Третьої особи 7; 5) кредитним договором №07Ф-153 від 22.08.2008р., укладеним між Позивачем та Третьою особою 5 з урахуванням договору про переведення боргу №07Ф-153-8 від 22.12.2008р., укладеного між Третьою особою 5 та Третьою особою 7, на підставі якого обов'язок з виконання зобов'язань по кредитному договору №07Ф-153 від 22.08.2008р. перейшов до Третьої особи 7; 6) кредитним договором №07Ф-159 від 22.08.2008р., укладеним між Позивачем та Третьою особою 6 з урахуванням договору про переведення боргу №07Ф-159-8 від 22.12.2008р., укладеного між Третьою особою 6 та Третьою особою 7, на підставі якого обов'язок з виконання зобов'язань по кредитному договору №07Ф-159 від 22.08.2008р. перейшов до Третьої особи 7.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р. не відповідає п.4 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зі змінами від 16.05.2013р., які діють в редакції від 09.06.2013р.), яка передбачає платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку, а тому відповідно вказаний договір є нікчемним.

2. Обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. У липні 2016 року Позивач звернувся до суду з позовом вих.№5010 від 02.07.2016р. до Відповідача про визнання недійсним нікчемного договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, та застосування наслідків нікчемності договору, шляхом визнання права вимоги за кредитними договорами №08Ф-186 від 06.10.2008р., №08Ф-187 від 06.10.2008р., №07Ф-154 від 22.08.2008р., 07Ф-142 від 22.08.2008р., №07Ф-153 від 22.08.2008р., №07Ф-159 від 22.08.2008р., що було відступлене за договором відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р. не відповідає п.2 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зі змінами від 16.05.2013р., які діють в редакції від 09.06.2013р.).

2.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2016р. порушено провадження у справі №910/12342/16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016р. у справі №910/12342/16 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зокрема, Третіх осіб 1, 2, 7.

2.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2016р. у справі №910/12342/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2016р. у справі №910/12342/16 залишено без змін.

2.5. Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017р. касаційну скаргу Позивача залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2016р. у справі №910/12342/16 залишено без змін.

2.6. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2018р. у задоволенні заяви Позивача про перегляд судових рішень у справі № 910/12342/16 відмовлено.

3. Зміст ухвали місцевого суду

3.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019р. закрито провадження у справі №910/12673/18.

3.2. Ухвала мотивована тим, що аналізуючи підстави визнання недійсним нікчемного договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р., які зазначені в позовній заяві вих. №5010 від 02.07.2016р. та позовній заяві вих. №3632 від 19.09.2018р., місцевий суд дійшов висновку, що Позивач посилається на одну й ту саму норму ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зі змінами від 16.05.2013р., які діють в редакції від 09.06.2013р.), при тому звертаючись до суду з позовною заявою вих. №3632 від 19.09.2018р. повторно застосовує в обґрунтування підстав недійсності нікчемного правочину п.4 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Місцевий суд зазначив, що наміром Позивача (правовим наслідком) у справі №910/12342/16 та у справі №910/12673/18 було визнання за Позивачем права вимоги за кредитними договорами №08Ф-186 від 06.10.2008р., №08Ф-187 від 06.10.2008р., №07Ф-154 від 22.08.2008р., №07Ф-154 від 22.08.2008р., №07Ф-142 від 22.08.2008р., №07Ф-153 від 22.08.2008р., №07Ф-159 від 22.08.2008р. в результаті визнання нікчемності договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р. з однакових підстав, а саме, на підставі ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.4 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також місцевий суд вказав, що звертаючись до суду з даним позовом, Позивач фактично намагається переглянути судові рішення по справі №910/12342/16 не в установлений процесуальним законодавством спосіб.

4. Вимоги та обґрунтування апеляційної скарги

4.1. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить вказану ухвалу скасувати та направити справу №910/12673/18 до місцевого суду для продовження розгляду.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що у справі №910/12342/16 позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р. не відповідає п.2 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зі змінами від 16.05.2013р.), а у даній справі позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013р. не відповідає п.4 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зі змінами від 16.05.2013р.)

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відповідач та Треті особи 1-5, 7 відзивів на апеляційну скаргу Позивача у встановлений судом строк не подали.

5.2. Третя особа 6 заперечує проти апеляційної скарги Позивача, мотивуючи тим, що у справах №910/12673/18 та №910/12342/16 один і той самий предмет та підстави позовів.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 08.02.2019р. Позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 16.01.2019р. у справі №910/12673/18.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019р. апеляційну скаргу Позивача залишено без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, подати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1921,00 грн, докази надсилання апеляційної скарги Третій особі 4 за належною адресою.

14.03.2019р. Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/12673/18, розгляд справи призначено на 09.04.2019р.

7. Застосоване законодавство

7.1. Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2, 4, 5 ч.1 ст.175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст.175 цього Кодексу.

7.2. Згідно з п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

7.3. Згідно з ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зі змінами від 16.05.2013р., які діють в редакції від 09.06.2013р.) протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв, зокрема:

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

7.4. Відповідно до п.2 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зі змінами від 09.02.2019р, які діють в редакції від 09.02.2019р.), правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Як вбачається з позовної заяви Позивача та рішення суду у справі №910/12342/16 Позивач звернувся до Відповідача з позовом про визнання недійсним нікчемного договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013 та застосування наслідків його недійсності, шляхом визнання за Позивачем права вимоги за кредитними договорами №08Ф-186 від 06.10.2008р., №08Ф-187 від 06.10.2008р., №07Ф-154 від 22.08.2008р., №07Ф-142 від 22.08.2008р., №07Ф-153 від 22.08.2008р., №07Ф-159 від 22.08.2008р.

Підставою вказаних вимог Позивач зазначив, що спірний договір спричинив погіршення фінансового стану Позивача, оскільки передбачав надання Відповідачу пільг, зокрема у вигляді відкладальної умови щодо строку сплати коштів за відступлення права вимоги до 17.01.2024, здійснення продовження терміну кредитування, загальна вартість права вимоги розрахована без врахування штрафних санкцій.

При цьому, Позивач обгрунтовував вказані позовні вимоги нормами ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

8.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2016р. у справі №910/12342/16 у задоволенні позову відмовлено повністю. Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2016р. у справі №910/12342/16 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2018р. у задоволенні заяви Позивача про перегляд судових рішень у справі № 910/12342/16 відмовлено.

8.4. Як вбачається з позовної заяви Позивача у даній справі №910/12673/18 Позивач звернувся до Відповідача з позовом про застосування наслідків нікчемного договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013 шляхом визнання за Позивачем права вимоги за кредитними договорами №08Ф-186 від 06.10.2008р., №08Ф-187 від 06.10.2008р., №07Ф-154 від 22.08.2008р., №07Ф-142 від 22.08.2008р., №07Ф-153 від 22.08.2008р., №07Ф-159 від 22.08.2008р.

Підставою вказаних вимог Позивач зазначив, що спірний договір передбачав відчуження майнових прав Позивача з наданням Відповідачу пільг у вигляді відстрочення розрахунків за відступлення права вимоги до 17.01.2024.

При цьому, Позивач обгрунтовував вказані позовні вимоги нормами п.4 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

8.5. З наведеного вбачається, що сторонами у справах №910/12342/16 та №910/12673/18 є одні й ти самі особи - Позивач та Відповідач.

Предметом спору у справах №910/12342/16 та №910/12673/18 є однакова вимога Позивача застосувати наслідки нікчемного договору відступлення права вимоги №4-2013 від 24.10.2013 шляхом визнання за Позивачем права вимоги за кредитними договорами №08Ф-186 від 06.10.2008р., №08Ф-187 від 06.10.2008р., №07Ф-154 від 22.08.2008р., №07Ф-142 від 22.08.2008р., №07Ф-153 від 22.08.2008р., №07Ф-159 від 22.08.2008р.

Підстави позову у справі №910/12342/16 включають в себе підставу позову у справі №910/12673/18, а саме відступлення Позивачем прав вимоги за кредитними договорами з наданням Відповідачу пільг у вигляді відстрочення розрахунків за відступлення прав вимоги до 17.01.2024.

При цьому, у справі №910/12342/16 Позивач обгрунтовував вказані позовні вимоги нормами ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка включає в себе норму п.4 ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у справі №910/12673/18.

8.6. За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про наявність підстав для закриття провадження у даній справі у зв'язку з тим, що набрало законної сили рішення суду у справі №910/12342/16 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019р. у справі №910/12673/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019р. у справі №910/12673/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 22.04.2019р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна