Постанова

від 11.04.2019 по справі 918/763/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Справа №918/763/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Миханюк М.В.,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кузьменюк Н.М.( ордер серія РН-395 №797 від 11 березня 2019 року);

відповідача - Шпатусько Р.В.( ордер серія РН-834 №003 від 02 квітня 2019 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Галафрут" на рішення господарського суду Рівненської області, від 23 січня 2019 року, суддя Бережнюк В.В., м. Рівне, повний текст складено 25 січня 2019 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдікс"

до Приватного підприємства "Галафрут"

про стягнення в сумі 245 718,82 грн.

Судом роз'яснено представнику відповідача права та обов'язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2018 року, ТОВ "Трейдікс" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ПП "Галафрут" про стягнення заборгованості в сумі 245 718,82 грн., з яких 232 159,45 грн. - основного боргу, 13 559,37 грн. - пені, також 11 185,79 грн. - судових витрат (3 685,79 грн. - судового збору, 7 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу), з тих підстав, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору поставки товару від 31 січня 2018 року.

23 січня 2019 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Трейдікс" до ПП "Галафрут" про стягнення в сумі 245 718,82 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 232 159,45 грн. - заборгованості за поставлений товар, 13 559, 37 грн. - пені і 3 685,79 грн. - судового збору.

ПП "Галафрут" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки підприємство повністю оплатило поставлений товар по видатковим накладним №194 від 04 вересня 2018 року, №195 від 04 вересня 2018 року, №218 від 02 жовтня 2018 року, №230 від 11 жовтня 2018 року, що підтверджується випискою звітності по дебетних та кредитних операціях по рахунку 26002053128416, в якому зазначено, що скаржник сплатив позивачу суму коштів в розмірі 554 461,60 грн., а по накладним товару поставлено на загальну суму 549 921,84 грн.

ТОВ "Трейдікс" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не надав суду доказів про повну оплату отриманого ним товару за видатковими накладними №194 та №195 від 04 вересня 2018 року, №218 від 02 жовтня 2018 року та №230 від 11 жовтня 2018 року.

ПП "Галафрут" ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не пред'явив платіжних доручень, які б свідчили про повну оплату товару, поставленого позивачем згідно видаткових накладних №194 та №195 від 04 вересня 2018 року, №218 від 02 жовтня 2018 року та №230 від 11 жовтня 2018 року.

Виписка ж з банківського рахунку ТОВ "ТРЕЙДІКС" була надана з початку 04 вересня 2018 року для того, щоб суд міг встановити, що з цієї дати по 01 жовтня 2018 року на рахунок позивача не надходило оплати за поставку товару, здійснену 04 вересня 2018 року, про яку йде мова у позовній заяві. З того ж звіту про дебітові та кредитні операції по рахунку ТОВ "ТРЕЙДІКС" вбачається, що ПП "Галафрут" з 04 вересня 2018 року по 25 вересня 2018 року здійснювало оплату за попередні поставки товару, однак не за ті, за якими заявлено позов.

Так, з 04 вересня 2018 року по 10 вересня 2018 року відповідачем проводилася оплата за товар поставлений ще 17 липня 2018 року згідно рахунку №121 від 17 липня 2018 року, а з 11 вересня 2018 року по 25 вересня 2018 року оплачував товар за рахунком №125 від 02 серпня 2018 року поставлений ще 02 серпня 2018 року товар.

27 лютого 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою ПП "Галафрут".

12 березня 2019 року, на підставі розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Саврія В.А., для призначення дати судового засідання, останнього було замінено на суддю Миханюк М.В.

12 березня 2019 року, ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Галафрут" було прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі, розгляд справи призначено на 03 квітня 2019 року.

03 квітня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11 квітня 2019 року.

11 квітня 2019 року, у судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи і заперечення, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши доводи представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

31 січня 2019 року, між ТОВ "Трейдікс", як постачальником, та ПП "Галафрут", як покупцем, було укладено Договір поставки товару, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю продукти харчування і матеріали, в асортименті, обсягах і за ціною, узгоджених сторонами та зазначених в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар. (а.с.10)

Згідно п.2.2. Договору поставки, покупець перераховує грошові кошти на поточний рахунок постачальника за кожну отриману партію товару на умовах відстрочки платежу 21 календарних днів.

Датою оплати товару є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.2.3. Договору поставки).

Відповідно до п.2.4. Договору поставки, товар поставляється партіями. Кількість, асортимент і вартість (у т.ч. ПДВ) товару в партіях, визначаються сторонами у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною Договору, накладні формуються постачальником на основі діючої, на момент замовлення специфікації і погодженого замовлення покупця. Вартість товару в партії містить у собі в тому числі вартість навантажувальних робіт, вартість доставки, вартість тари й пакування.

На виконання умов даного Договору, ТОВ "Трейдікс" було відвантажено ПП "Галафрут" за видатковими накладними товар на загальну суму 549 921,84 грн., зокрема:

- №194 від 04 вересня 2018 року на суму 207 312,00 грн.;

- №195 від 04 вересня 2018 року на суму 92 490,40 грн.;

- №218 від 02 жовтня 2018 року на суму 110 988,00 грн.;

- №230 від 11 жовтня 2018 року на суму 79 171,44 грн. (а.с.11-12, 18, 16)

Товар отримував представник ПП "Галафрут" за довіреностями:

- №219 від 04 вересня 2018 року;

- №227 від 02 жовтня 2018 року;

- №232 від 11 жовтня 2018 року.

Після проведення поставки товару, ТОВ "Трейдікс" направило ПП "Галафрут" рахунки на оплату:

- №143 від 04 вересня 2018 року на суму 359 762,40 грн.;

- №163 від 02 жовтня 2018 року на суму 110 988,00 грн.;

- №172 від 11 жовтня 2018 року на суму 79 171,44 грн. (а.с.13, 15, 17)

ПП "Галафрут", у період з 01 жовтня по 15 листопада 2018 року частково оплатило отриманий ним, за зазначеними накладними, товар, на суму 317 762,40 грн., що вбачається з виписки звітності по дебетних та кредитних операціях по рахунку 26002053128416 ТОВ "Трейдікс" із призначенням платежу: "сплата за сировину з-но рах 143 від 04.09.18 у т.ч. ПДВ 20%".(а.с. 18)

08 листопада 2018 року, ТОВ "Трейдікс" направило ПП "Галафрут" претензію №08/01, якою повідомило останнього про заборгованість по оплаті отриманого товару на суму 210 159,44 грн. та нарахування пені в сумі 12 609,57 грн., а також запропонувало відповідачу на протязі 3-х днів з моменту отримання даної претензії перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості. (а.с.19-20)

Вказана вимога була направлена за адресу: Рівненська обл., с. Великий Житин, пров. Фермерський, 20, яка вказана у витязі з ЄДР юридичних осіб, як місцезнаходження ПП "Галафрут". Дана вимог залишена без відповіді і задоволення. (а.с.19)

28 листопада 2018 року, ТОВ "Трейдікс" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ПП "Галафрут" про стягнення заборгованості в сумі 245 718,82 грн., з яких 232 159,45 грн. - основного боргу, 13 559,37 грн. - пені, також 11 185,79 грн. - судових витрат (3 685,79 грн. - судового збору, 7 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу). (а.с.2-7)

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору поставки товару від 31 січня 2018 року, тому застосовуючи п.7.2. Договору, позивачем нарахувано 13 559,37 грн. - пені за порушення договірних зобовязань.

23 січня 2019 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Трейдікс" до ПП "Галафрут" про стягнення в сумі 245 718,82 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 232 159,45 грн. - заборгованості за поставлений товар, 13 559,37 грн. - пені і 3 685,79 грн. - судового збору. (а.с.68-70)

28 січня 2019 року, ТОВ "Трейдікс" звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про ухвалення додаткового рішення про судові витрати, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь 7 500,00 грн. - витрат за отриману професійну правничу допомогу. (а.с.71-72)

06 лютого 2019 року, додатковим рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено заявою ТОВ "Трейдікс" і стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу надану Адвокатським об'єднанням "Волошин і партнери" у розмірі - 7 500,00 грн. (а.с.87-88)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено з матеріалів справи, 31 січня 2019 року, між ТОВ "Трейдікс", як постачальником, та ПП "Галафрут", як покупцем, було укладено Договір поставки товару, згідно умов продавець зобов'язався передати у власність покупцю продукти харчування і матеріали, в асортименті, обсягах і за ціною, узгоджених сторонами та вказаних в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману ним партію товару на умовах відстрочки платежу 21 календарних днів. (а.с.10)

На виконання умов Договору поставки, у період з 04 вересня по 11 жовтня 2018 року, ТОВ "Трейдікс" за видатковими накладними: - №194 від 04 вересня 2018 року на суму 207 312,00 грн.; - №195 від 04 вересня 2018 року на суму 92 490,40 грн.; - №218 від 02 жовтня 2018 року на суму 110 988,00 грн.; - №230 від 11 жовтня 2018 року на суму 79 171,44 грн., поставило ПП "Галафрут" товар на загальну суму 549 921,84 грн., та направлено відповідачу рахунки на оплату: - №143 від 04 вересня 2018 року на суму 359 762,40 грн.; - №163 від 02 жовтня 2018 року на суму 110 988,00 грн.; - №172 від 11 жовтня 2018 року на суму 79 171,44 грн.

Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

ПП "Галафрут", прийнявши поставлений позивачем товар, свої зобов'язання по Договору поставки від 31 січня 2019 року у період з 01 жовтня по 15 листопада 2018 року здійснив лише часткову оплату коштів за товар поставлений 04 вересня 2018 року - на суму 317 762,40 грн., що підтверджується, що підтверджується випискою звітності по дебетних та кредитних операціях по рахунку 26002053128416 ТОВ "Трейдікс" із призначенням платежу: "сплата за сировину з-но рах 143 від 04.09.18 у т.ч. ПДВ 20%".

За ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до вимог п.2.2. Договору поставки, покупець перераховує грошові кошти на поточний рахунок постачальника за кожну отриману партію товару на умовах відстрочки платежу 21 календарних днів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов Договору поставки від 31 січня 2019 року за видатковими накладними №194 та №195 від 04 вересня 2018 року на суму 207 312,00 грн. і на суму 92 490,40 грн., за №218 від 02 жовтня 2018 року на суму 110 988,00 грн. та за №230 від 11 жовтня 2018 року на суму 79 171,44 грн. поставило ПП "Галафрут" товар на загальну суму 549 921,84 грн., та направлено відповідачу відповідні рахунки на оплату поставленого товару. Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого ним товару здійснив частково, сплативши за поставку товару від 04 вересня 2018 року в сумі 257 802,40 грн., а за поставку від 02 та 11 жовтня 2018 року взагалі не розрахувався, чим допустив заборгованість перед позивачем на загальну суму у 232 159,44 грн., яка підлягає стягненню на користь ТОВ "Трейдікс".

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тому, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ "Трейдікс" до ПП "Галафрут" про стягнення 232 159,45 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що відображені у виписці звітності по дебетних та кредитних операціях позивача по рахунку 26002053128416 вказують на відсутність за ним заборгованості, більше того - існує переплата у розмірі 4 539,76 грн., колегією суддів оцінюється критично і відхиляються як безпідставні, оскільки дана виписка дійсно охоплює надходження коштів від відповідача з 04 вересня 2018 року, проте, оплата за рахунками №143 від 04 вересня 2018 року на суму 359 762,40 грн.; №163 від 02 жовтня 2018 року на суму 110 988,00 грн.; №172 від 11 жовтня 2018 року на суму 79 171,44 грн., які направлялись позивачем, ПП "Галафрут" почало сплачувати з 01 жовтня 2018 року, зазначаючи призначення платежу за отриманими ним вказаними рахунками, в той же час частина коштів у цей період сплачувались відповідачем не за спірними поставками.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за порушення договірних зобов'язань в сумі 13 559,37 грн. за період з 29 вересня по 26 листопада 2018 року.

За умовами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вказано у ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору, також, встановлено, що за кожний день прострочення оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано провів перерахунок пені за прострочення оплати за поставлений товар, врахувавши при цьому заборгованість по строках як попереднього так і кінцевого розрахунку та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача, крім суми основного боргу також пеню в сумі 13 559,37 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Трейдікс" до ПП "Галафрут" щодо стягнення 232 159,45 грн. - заборгованості за поставлений товар та 13 559,37 грн. - пені, а відтак і про їх задоволення.

Щодо інших посилань скаржника на те, що суд першої інстанції послався на претензію №08/01 від 08 листопада 2018 року, як на доказ невиконання скаржником своїх зобов'язань, але ця претензія не була отримана, а також суд не з'ясував чи дійсно до 04 вересня 2018 року скаржник отримував інший товар від позивача та чи існують докази такого отримання, то колегія суддів зазначає, що неотримання ПП "Галафрут" претензії про сплату боргу не є підставою скасовувати рішення при зясуванні факту визнання підприємством спірних поставок, а також при встановленні порушення останнім взятих на себе зобов'язань, що спричинило наявність заборгованості та необхідність позивачу захищати свої права у суді.

Що ж до наявності інших поставок, які відбувались до 04 вересня 2018 року, то дані поставки не є предметом даного спору і у суду відсутня необхідність досліджувати докази щодо їх існування. Крім того, процесуальним законом саме на відповідача, при вказівці останнього на належну оплати товару за спірними поставками, покладено обов'язок доказування цього факту відповідними доказами.

Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції винесене у відповідності до норм ст. 236 ГПК України з всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

02 квітня 2019 року, представник позивача адвокат Кузьменюк Н.М. звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 5 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, які понесло ТОВ "Трейдікс", у зв'язку із розглядом апеляційної скарги у Північно-західному апеляційному господарському суді. Дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат: судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п.1,2 ч.2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч.ч.4,5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлено з Договору про надання правничої допомоги №19, ТОВ "Трейдікс", як клієнт, доручило адвокатському об'єднанню "Волошин і партнери" надавати юридичну допомогу при розгляді апеляційної скарги ПП "Галафрут" на рішення від 23 січня 2019 року. (а.с.144-145)

Згідно п.п. 4.1.-4.2. Договору, клієнт оплачує у розмірі юридичну допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження наданих послуг позивачем подано:

- акт надання юридичної допомоги (прийому-передачі виконаних послуг) від 02 квітня 2019 року, підписаний головою Адвокатського об'єднання "Волошин і партнери" Волошиним Л.С., адвокатом Кузьменюком Н.М. і директором ТОВ "Трейдікс" Хіврічем Р.О., згідно якого послуги за виконану роботу складають 5 500,00 грн. (а.с.152);

- копію свідоцтва про право Кузьменюк Н.М. на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.146-147).

- детальний опис послуг, наданих Адвокатським об'єднанням для клієнта від 02 квітня 2019 року (а.с.151);

- рахунок-фактуру №11 від 04 березня 2019 року на суму 5 500,00 грн. (а.с.148-149);

- платіжне доручення №225 від 05 березня 2019 року про оплату ТОВ "Трейдікс" оплату Адвокатському об'єднанню "Волошин партнери" коштів у 5 500,00 грн., призначення платежу: "за надання правової допомоги згідно договору №19 від 04.03.2019 р." (а.с.150).

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами.

При цьому, суд враховує предмет позову та його ціну, значення справи для усіх її сторін, обсяг наданих Адвокатським об'єднанням послуг та інші обставини, викладені у ч.4 ст.126 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що підписаний Договір про надання правової допомоги №19, сплачені кошти в сумі 5 500,00 грн. на виконання саме даного правочину, згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення, опису робіт та акту їх приймання-передачі, наявність копії посвідчення на право зайняття адвокатською діяльністю є належними доказами фактично понесених позивачем витрат на отриману ним правову допомогу в сумі 5 500,00 грн., тому дані кошти підлягають відшкодуванню за рахунок ПП "Галафрут".

Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 23 січня 2019 року у справі №918/763/18 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Галафрут" - без задоволення.

Стягнути з Приватного підприємства "Галафрут" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 3, оф. 305, код ЄДРПОУ 36182137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдікс" (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 6ж , кв. 18, код ЄДРПОУ 39389982) - 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. - витрат на правову допомогу отриману під час розгляду справив апеляційній інстанції.

Господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.