Постанова

від 16.04.2019 по справі 922/3202/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р. Справа № 922/3202/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля", смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області (вх. № 563 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р., повний текст складено 23.01.2019р. (суддя Прохоров С.А.)

у справі № 922/3202/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак", м. Жидачів Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля", смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області

про стягнення 124 813,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" про стягнення 110 660,75 грн. основного боргу, 11 839,18 грн. пені, 1 000,49 грн. % річних та 1 313,21 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. у справі №922/3202/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" (62370, Харківська область, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49, код 41470092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак" (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Друкарська, 10, код 36142377) - 110 660,75 грн. заборгованості за отриманий товар згідно накладної № 13071 від 13.07.2018 по договору поставки № 0204 від 02.04.2018, 11 839,18 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, 1 000,49 грн. річних та 1 313,21 грн. інфляційних втрат, судовий збір у сумі 1 872,20грн.

Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019 року у справі №922/3202/18 повністю та ухвалити нове рішення про відмову ТОВ "Промтех-пак" у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зазначає, що за умовами п.3.3 договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються на умовах 100% попередньої оплати. ТОВ "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" 13.07.2018р. здійснило часткову оплату у сумі 30 000,00грн. партії товару. Відповідно до видаткової накладної №13071 від 13.07.2018р. - партія товару була отримана. Таким чином, на думку скаржника, на підставі п.7.1 договору сторони змінили умови договору в частині оплати товару, тому строк оплати є не визначеним.

Наголошує, що ТОВ "Промтех-пак" до відповідача з вимогою про оплату товару на суму 110 660,75грн. не зверталось, тому строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару, з огляду на положення ч.2 ст.530 ЦК України, не настав. На переконання апелянта, на момент подачі позову інтереси позивача не порушені, а тому не підлягає стягненню заявлена позивачем сума 110 660,75грн., також протиправною є вимога про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019р. у справі №922/3202/18 (з урахуванням ухвали від 28.02.2019р. про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. у справі № 922/3202/18, встановлено строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак" відзиву на апеляційну скаргу. Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019 р. у справі № 922/3202/18.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак" проти вимог апеляційної скарги заперечило, з підстав викладених у відзиві. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019 року у справі № 922/3202/18 залишити без змін.

На думку позивача, доводи апелянта про зміну сторонами умов договору в частині оплати товару, спростовуються положеннями п.7.1 договору, адже відповідачем не надано допустимих доказів такої зміни, зокрема, письмового договору, укладеного між сторонами.

Вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до формального заперечення необхідності виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати отриманого ним товару, а фактичні дії не свідчать про добросовісність відповідача під час виконання укладеного між сторонами договору, а навпаки свідчать про порушення права позивача мирно володіти своїм майном (право на отримання коштів за проданий товар належної кількості та якості) у розумінні положень статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.97р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019р. у справі №922/3202/18 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. у справі № 922/3202/18 на 16.04.2019р. о 12:30 год.

Сторони не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

02.04.2018р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Пак" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХВК "Деревне Вугілля"(далі-покупець) укладено Договір поставки №0204, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався виготовити і передати у власність покупця паперові мішки (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити на умовах даного договору.

Тип, кількість та друк нанесений на паперових мішках зазначається в додатках-специфікаціях, котрі є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

За умовами п.1.3 договору товар поставлений за видатковими накладними, що оформлені між сторонами протягом строку дії договору, вважається таким, що поставлений на підставі та в межах договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на договір в самих видаткових накладних.

Згідно із п. 3.3, п.3.4., п.4.2. договору розрахунки за кожну партію здійснюються на умовах 100% попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Кількість товару, що поставляється, повинна відповідати даним, вказаним в накладній на передачу товару.

За невиконання термінів оплати товару, Покупець оплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день невиконання(п.4.7 договору) .

Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару останньому(п. 4.9. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 січня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання(п.6.3 договору).

Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу (п.7.1. договору).

Відповідно до п.8.2 договору сторони зобов'язалися при виконанні даного договору не зводити співробітництво лише до дотримання вимог, що містяться в даному договорі, підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їх комерційних зв'язків.

На виконання Договору, 02.04.2018р. сторонами підписано специфікацію (додаток №1 до договору №0204 від 02.04.2018р.), якою визначені тип, розмір, кількість та ціна товару, а саме: мішки паперові клапанні: розмір - 40*56*12/3 см, кількість на палеті - 5000 шт., ціна в євро.(з ПДВ) - 0,187; розмір - 50*84*12/3 см, кількість на палеті - 2500 шт., ціна в євро.(з ПДВ) - 0,311. Параметри мішків відкритих/значення: папір - бурий-70 ВR; пантон - згідно затверджених макетів; допустиме відхилення кольору - півтону; клапан - без клапана (відкритий); покривний лист дна - із загином.

Згідно з п.3 специфікації ціна товару зазначається в гривні по курсу продажу євро на Міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгів дня, що передує дню відвантаження згідно інформації розміщеної на інтернет-сайті www.minfin.com.ua .

Даний додаток вступає в дію з моменту підписання та є невід'ємною частиною договору № 0204 від 02.04.2018р .

На підтвердження постачання відповідачеві товару позивачем надано до справи видаткову накладну № 13071 від 13.07.2018 року на суму 140 660,75 грн. (з ПДВ), підписану сторонами без зауважень та скріплену печатками сторін, а також товарно-транспортну накладну №1307/1 від 13.07.2018 року.

Так, за видатковою накладною № 13071 від 13.07.2018 року позивачем (ТОВ Промтех-пак ) передано, а одержувачем (ТОВ ХВК Деревне Вугілля ) прийнято товар: мішки паперові Jeger 3кг , од. - тис.шт., кількість - 15,276; мішки паперові Jeger 8кг , од. - тис.шт., кількість - 5,274, на загальну суму 140 660,75 грн. ( з ПДВ).

Позивач наполягає, а відповідач не спростовує, що отриманий товар оплачено відповідачем не у повному обсязі.

Згідно з інформацією ПАТ Кредобанк (лист №176-48990/18 від 12.11.2018р.), щодо надходження коштів на поточний рахунок ТОВ Промтех-пак , 13.07.2018р. ТОВ ХВК Деревне Вугілля за платіжним дорученням №15 від 13.07.2018р. перераховано на рахунок ТОВ Промтех-пак 30 000,00 грн., з призначенням платежу: оплата за пакети, в т.ч. ПДВ 20% 5 000,00грн. .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех-пак", наполягаючи, що залишок суми за отриманий товар відповідачем не сплачено, звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 110 660,75грн. Крім того, на підставі п.4.7 договору позивачем нараховано та вимагається до стягнення пеня у сумі 11 839,18 грн. за період з 14.07.2018р. по 31.10.2018р.; на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних за період з 14.07.2018р. по 31.10.2018р. у сумі 1 000,49грн. та втрати від інфляції в сумі 1 313,21 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір №0204 від 02.04.2018р. є договором поставки, згідно з яким за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за приписами ст.ст.1,9 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Перелік обов'язкових реквізитів первинних та облікових документів визначений у ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, вимогам яких відповідає видаткова накладна №13071 від 13.07.2018р. підписана представниками позивача та відповідача без заперечень та скріплена печатками сторін.

При цьому, прийняття відповідачем товару та підписання видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідає вимогам наведеного Закону, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у відповідача обов'язку здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийнявши товар у власність, про що свідчить підписана без зауважень представником відповідача та скріплена печаткою підприємства видаткова накладна №13071 від 13.07.2018р., відповідач зобов'язався здійснити його оплату.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, під час розгляду справи у суді першої інстанції, не заперечував як щодо факту поставки товару за договором згідно із видатковою накладною № 13071 від 13.07.2018 року на суму 140 660,75 грн., так і щодо якісних та кількісних характеристик поставленого товару. Також, відповідачем визнано, що 13.07.2018року, відповідно до умов договору, ним було здійснено часткову попередню оплату в розмірі 30 000 грн. Не заперечував відповідач і факт несплати за отриманий товар у сумі 110 660,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, сторонами у справі визнано як сам факт укладення договору поставки №0204 від 02.04.2018р., так і факт його належного (без порушення строків) виконання позивачем, згідно із видатковою накладною № 13071 від 13.07.2018 року (що узгоджується з положеннями п. 1.3. договору), а також факт прийняття відповідачем товару належної якості (відповідно до умов договору) та здійснення останнім часткової передоплати в розмірі 30 000 грн.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо фактичного та своєчасного здійснення поставки товару належної якості, останній зобов'язаний був повністю оплатити отриманий товар одразу після його прийняття, разом з товаророзпорядчими документами, не очікуючи від позивача будь-яких вимог про необхідність здійснення такої оплати, що передбачено ст. 692 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума непогашеного боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 110 660,75 грн., тому колегія суддів вважає правомірним задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача 110 660,75 грн. основного боргу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п.4.7. договору позивачем, за порушення зобов'язань по оплаті за отриманий товар, обґрунтовано нараховано пеню за період з 14.07.2018р. по 31.10.2018р. у сумі 11 839,18грн., вимоги позивача щодо стягнення якої правомірно задоволені судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем інфляційних нарахувань за період серпень - жовтень 2018 у сумі 1 313,21грн., а також 3% річних за період з 14.07.2018р. по 31.10.2018р. у сумі 1 000,49грн., та обґрунтованість задоволення судом вимог позивача в цій частині.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами, та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. у справі № 922/3202/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. у справі № 922/3202/18 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля", смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. у справі № 922/3202/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2019р.( повний текст складено 23.01.2019р.) у справі №922/3202/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.04.2019року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 22.04.2019року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов