Рішення

від 10.04.2019 по справі 902/819/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2019 р. Cправа № 902/819/18

за позовом :Бершадського районного споживчого товариства (вул. Героїв України,м. Бершадь, Вінницька обл., 24400)

до :Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича (АДРЕСА_1)

до: Фізичної особи-підприємця Середюка Василя Олександровича (АДРЕСА_2)

про стягнення 283224,00 грн збитків

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Слісарчук М.П.

відповідача 1: ОСОБА_5

відповідача 2: не з'явився

присутній: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

21.12.2018 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Бершадського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича та до Фізичної особи-підприємця Середюка Василя Олександровича про стягнення 283224,00 грн збитків.

Ухвалою суду від 26.12.2018 р. позовну заяву Бершадського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича та до Фізичної особи-підприємця Середюка Василя Олександровича про стягнення 283 224,00 грн збитків було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

10.01.2019 р. до суду надійшов лист позивача № 21 від 09.01.2019 р. (вх.канц. № 02.1-145/19 від 10.01.2019 р.) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.01.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/819/18. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2019 р.

В якості підстави заявлених позовних вимог Позивач посилається, на те, що Відповідачі самоправно зайняли приміщення внаслідок чого завдали збитки власнику магазину "1000 дрібниць" в неотриманні прибутку та сплати власником магазину податку за землю і нерухомість.

Ухвалами суду від 28.01.2019 р. та 18.02.2019 р. відкладено підготовче засідання у справі останнє на 06.03.2019 р.

12.02.2019 р. від представника Відповідача Фізичної особи Гончарука Олександра Анатолійовича надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 02.1-34/1182/19 від 12.02.2019 р.), в якому проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 06.03.2019 р. повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, яке відбудеться 25.03.2019 р.

Ухвалою суду від 20.03.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/819/18 на 30 днів.

Ухвалою суду від 25.03.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/819/18 для судового розгляду по суті на 10.04.2019 р.

В судове засідання призначене на 10.04.2019 р. з'явились представник Позивача та представник Відповідача Фізичної особи Гончарука Олександра Анатолійовича. Був присутній ОСОБА_6 Представник Відповідача ФОП Середюка В.О. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 2101802026577 від 11.04.2019 р.

Cтаттею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/819/18 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому Відповідач Фізична особа підприємець Середюк Василь Олександрович не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у даній справі, в т.ч. ухвалою суду від 25.03.2019 р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Представник Позивача в ході розгляду справи заявлений позов підтримав та просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача Фізичної особи підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича проти позову заперечив з підстав вказаних у відзиві.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на наступне: 30.12.2005 р. виконавчим комітетом Бершадської міської ради прийнято рішення №132 про оформлення права колективної власності на нежитлову будівлю магазину "1000 дрібниць", розташовану в м. Бершадь по вул. Червоноармійська, (на даний час Ю. Коваленка), 6а за Бершадським районним споживчим товариством.

Право власності позивача на нежитлову будівлю магазину "1000 дрібниць" підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 03.02.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 03.02.2006р.

Позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець Гончарук Олександр Анатолійович самоправно вселився в приміщення власника, в магазин 1000 дрібниць завдавши Позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. в сумі 283 224,00 грн, які полягають в тому, що 13.09.2016 р. між позивачем Бершадським районним споживчим товариством та Споживчим товариством ЛІМП укладено договір оренди приміщення 1000 дрібниць загальною площею 1180,1 кв.м з оплатою за 1 кв.м 20 грн. з дня вселення в приміщення. Цей договір вступить в дію з моменту звільнення приміщення Фізичною особою підприємцем Гончаруком Олександром Анатолійовичем, а оскільки останній не звільнив приміщення, умови договору не виконані з його вини.

Позивачем було направлено Відповідачу Фізичній особі-підприємцю Гончаруку Олександру Анатолійовичу претензію №195 від 20.11.2018 р., з вимогою сплатити нанесені збитки, яка залишена без задоволення.

Позивач зазначає, що збитки виникли внаслідок не звільнення приміщення Відповідачем Фізичною особою-підприємцем Гончаруком Олександром Анатолійовичем та не вселення орендаря в спірне приміщення відповідно до договору оренди з споживчим товариством ЛІМП від 13.09.2016 р., внаслідок чого позивач не отримав дохід від оренди майна. Отже, наведено причинний зв'язок між протиправною поведінкою Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича та збитками. Протиправна поведінка Відповідача Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича пов'язана із збитками, які пов'язані між собою і виною.

Позивач зазначає, що окрім Відповідача Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича солідарно за нанесені збитки повинен нести відповідальність і Фізична особа - підприємець Середюк Василь Олександрович, який заявлений в позові другим Відповідачем.

Позивач зазначає, що у відповідності до листа (№ 9215/203-18 від 02.10.2018 р.) слідчого відділення Бершадського відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області, в магазині 1000 дрібниць на даний час працює ОСОБА_9, яка як вона вказує працює там близько 15 років, та яка зазначила, що з 28.12.2017 р. вказаним магазином завідує Середюк Василь Олександрович і що там знаходяться його товарно - матеріальні цінності. При цьому допитати Середюка Василя Олександровича не вдалось в зв'язку із відсутністю його за місцем проживання.

Позивач Бершадське районне споживче товариство зверталося до Бершадського відділку поліції з проханням вияснити ці протиріччя між ФОП Гончаруком О.А. та ФОП Середюком В.О. з приводу звільнення та вселення. Але дане прохання залишилось поза увагою, тому за порушеним своїм правом Позивач звернувся до суду.

Відповідач Фізична особа - підприємець Гончарук Олександр Анатолійович проти позову заперечив, зокрема у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.05.2019 р. по справі № 902/234/17 зобов'язано Фізичну особу - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити приміщення "1000 дрібниць", яке належить Бершадському районному споживчому товариству (вул. Героїв, України, 17, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 01741129) на праві власності, шляхом виселення з першого поверху площею 619,8 кв.м. та другого поверху площею 560,3 кв.м., а разом 1180,1 кв.м. з товарно-матеріальними цінностями, які належать Фізичній особі - підприємцю Гончаруку Олександру Анатолійовичу і знаходяться по АДРЕСА_3. На виконання рішення суду ФОП Гончарук О.А. добровільно звільнив приміщення "1000 дрібниць", яке належить Бершадському районному споживчому товариству, про що письмово повідомив Бершадський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області заявою від 12.01.2018 р.

Окрім того, Фізична особа - підприємець Гончарук Олександр Анатолійович зазначив, що жодних товарно - матеріальних цінностей які належать ФОП Гончаруку О.А. в даному приміщенні немає. Дана обставина була зафіксована в акті державного виконавця від 28.11.2018 р. у якому зокрема зазначено: при перевірці виконання наказу № 902/234/17 від 24.07.2017 р. виданого Господарським судом Вінницької області було встановлено, що ФОП Гончарук О.А. звільнив приміщення.

З врахуванням викладено останній вважає що позов є безпідставним.

Оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ч.ч.1-2 cт.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитку суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювана шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Згідно приписів ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу суб'єкту завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Суд наголошує на тому, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Суд зауважує, що неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержанный кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі № 921/377/14-г / 7).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, судом встановлено, що Позивачем взагалі не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою Відповідачів та збитками Позивача у вигляді упущеної вигоди.

В позовній заяві позивач стверджує, що 13.09.2016 р. між Бершадським районним споживчим товариством та Споживчим товариством ЛІМП було укладено договір № б/н оренди нежитлового приміщення, а саме, нежитлового приміщення магазину 1000 дрібниць по вул. Ю. Копиленка, 6 а, м. Бершадь, терміном на три роки, - перший поверх площею 619, 8 кв. м, другий поверх площею 560,3 кв.м. загальною площею 1180.1 кв. м. А оскільки, Відповідачі незаконно користувались і не звільняли вищевказане приміщенням, Позивач не мав змоги передати в оренду дане приміщення Споживчому товариству ЛІМП . Тому, як наслідок Позивач не зміг отримати дохід від підприємницької діяльності за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. в сумі 283 224,00 грн.

З врахуванням встановлених Позивачем вимог, суду потрібно встановити з поміж іншого наявність перебування та користування Відповідачами приміщення магазину 1000 дрібниць , що знаходиться в м. Бершадь по вул. Ю Коваленка, 6 а у період 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивачем не надано доказів, що Відповідачі в період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. перебували та займали вищевказане приміщення і здійснювали перешкоди в користування Позивачем даного приміщення.

Натомість, матеріалами справи стверджується, що Фізична особа-підприємець Гончарук Олександр Анатолійович та Фізична особа- підприємець Середюк Василь Олександрович не використовували та не перебували у даному приміщенні, виходячи з наступного:

Відповідачем Фізичною особою підприємцем Гончаруком Олександром Анатолійовичем на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 24.05.2019 р. по справі № 902/234/17, яким було зобов язано Фізичну особу - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити приміщення "1000 дрібниць", яке належить Бершадському районному споживчому товариству (вул. Героїв, України, 17, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 01741129) на праві власності, шляхом виселення з першого поверху площею 619,8 кв.м. та другого поверху площею 560,3 кв.м., а разом 1180,1 кв.м. з товарно-матеріальними цінностями, які належать Фізичній особі - підприємцю Гончаруку Олександру Анатолійовичу і знаходяться по АДРЕСА_3 - звільнено зазначене приміщення.

Даний факт стверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме, заявою Гончарука О.А. від 12.01.2018 р., яку подано до Бершадського районного ВДВС Головного територіального управління України (зареєстрована за вх. № 263/18 від 12.01.2018 р.) в якій зазначено, що останній звільнив приміщення та актом державного виконавця від 28.11.2018 р. яким при перевірці виконання наказу № 902/234/17 від 24.07.2017 р. виданого Господарським судом Вінницької області було встановлено, що Фізична особа - підприємець Гончарук Олександр Анатолійович звільнив приміщення.

Суд зауважує, що виконанням рішення суду у справі № 902/234/17 від 24.05.2019 р. є звільнення приміщення "1000 дрібниць" Фізичною особою підприємцем Гончаруком О.А., про що зазначено безпосередньо в його резолютивній частині.

Відповідно до ст. 63 Закону України Про виконавче провадження - порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення - Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Даним висновком суд спростовує твердження Позивача викладена в позовній заяві, де останній вказав, що державна виконавча служба Бершадського районного управління юстиції не закінчила виконавчого провадження про виселення відповідача Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича з приміщення магазину 1000 дрібниць .

З врахуванням викладеного вищевказані заява та акт в презумпції закону є достовірним доказом виконанням Фізичною особою - підприємцем Гончаруком Олександр Анатолійовичем рішення суду та фактичного звільнення приміщення, та як наслідок відсутності його перебування та користування ним.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів наявної вини Фізичної особи - підприємця Середюка Василя Олександровича. Наданий Позивачем лист слідчого відділення Бершадського відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області, суд оцінює критично, оскільки зі змісту даного листа не вбачається наявність протиправних дій Відповідача і факт зайняття та перебування в приміщення 1000 дрібниць , а містяться лише припущення відношення до приміщення 1000 дрібниця - Відповідача Фізичної особи підприємця Середюка Василя Олександровича.

Судом було надано правову оцінку укладеному договору (№ б/н від 13.09.2016 р. між позивачем та споживчим товариством ЛІМП ), який став фактичною підставою позову, щодо стягнення упущеної вигоди у вигляді сплати орендної плати по даному договору.

Згідно п. 6.1 Договору зазначено, що цей договір діє з моменту звільнення приміщення першошо та другого поверху магазину "1000 дрібниць" ФОП Гончаруком О.А. на протязі трьох років.

Частиною 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За ст. 793 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору).

Статтею 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Судом встановлено, що при укладенні договору оренди на три роки, сторонами не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а тому такий договір є нікчемним.

Отже, суд дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги відсутність нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору оренди № б/н від 13.09.2016 р. укладеного між Бершадським районним споживчим товариством та Споживчим товариством ЛІМП на три роки встановив, що такий правочин не створює прав та обов'язків для сторін.

Таким чином, Позивачем не надано належних доказів, які б достовірно підтверджували вжиття Позивачем комплексу заходів спрямованих на отримання доходів та наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою Відповідачів та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди за вищевказаним договором оренди.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в позові, із заявлених у ньому підстав.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст. ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на Позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

10.04.2019 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 квітня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Героїв України, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)

4- відповідачу 2 (АДРЕСА_2)