Постанова

від 15.08.2019 по справі 902/819/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Справа № 902/819/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Ільчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі №902/819/18 (суддя Яремчук Ю.О., повний текст рішення складено 22.04.2019 р.

за позовом Бершадського районного споживчого товариства (м. Бершадь, Вінницька обл.)

до відповідачів: 1) фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича (с. Флорине , Бершадський р-н., Вінницька обл.); 2) фізичної особи-підприємця Середюка Василя Олександровича (с. Флорине, Бершадський р-н., Вінницька обл.)

про стягнення 283 224 грн. збитків

за участю представників сторін:

позивача - Слісарчук М.П.;

відповідача - 1 - Цвик А.О.;

відповідача - 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Бершадське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича та фізичної особи-підприємця Середюка Василя Олександровича про стягнення 283 224 грн. збитків за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

Правовою підставою заявлених вимог є положення ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. 224, ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачі самовільно займають приміщення магазину "1000 дрібниць", який належить позивачу на праві власності, внаслідок чого завдали йому збитки, які позивач визначає як упущену вигоду у вигляді сплати СТ "Лімп" орендної плати за умовами договору оренди від 13.09.2016 р., який укладений між Бершадським районним споживчим товариством та споживчим товариством "Лімп", відповідно до умов якого вартість оренди вказаного приміщення магазину становить за 1 м 2 20 грн. Окрім того, позивач посилається на постанову правління Вінницької обласної спілки споживчих товариств від 29.12.2014 р. №110 "Про затвердження базової ставки орендної плати нежилих приміщень в організаціях та підприємствах облспоживспілки", відповідно до якої орендна плата за 1 м 2 нежитлового приміщення складає 20 грн. в міській місцевості та районних центрах.

Відтак, позивач вказує, що у діях відповідачів є усі елементи складу правопорушення, які надають суду право застосувати цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення збитків в розмірі 283224 грн., оскільки позивач міг реально одержати дохід (орендну плату) у вказаній сумі за звичайних умов, якби його право не було порушено.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі №902/819/18 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди. Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано доказів, що відповідачі в період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. перебували та займали вищевказане приміщення і здійснювали перешкоди в користуванні позивачем даним приміщенням. Натомість, доказами у справі підтверджується, що ФОП Гончарук О.А. фактично звільнив спірне приміщення. Також суд першої інстанції, надавши правову оцінку договору оренди від 13.09.2016 р., який є фактичною підставою позову щодо стягнення упущеної вигоди у вигляді сплати орендної плати по даному договору, дійшов висновку, що сторонами договору не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а тому такий договір є нікчемним та не створює прав та обов`язків для сторін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Бершадське районне споживче товариство звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що ФОП Гончарук О.А. не звільнив приміщення магазину "1000 дрібниць", що підтверджується доказами у справі та обставинами, встановленими при розгляді справи №902/96/18, а висновки суду в цій частині є необґрунтованими. Як вказує скаржник, виконавче провадження про виселення Гончарука O.A. знаходиться на виконанні державної виконавчої служби.

Скаржник звертає увагу суду, що 13.09.2016 р. ним укладено договір оренди приміщення магазину "1000 дрібниць" із споживчим товариством "Лімп", в якому передбачена орендна плата за 1 м 2 - 20 грн. Разом з тим, оскільки ФОП Гончарук O.A. заявив орендарю, що він не звільнить приміщення, орендар не приступив до виконання договірних зобов`язань та відмовився від виконання договору і звернувся із заявою до орендодавця про розірвання договору, а позивач задоволив його прохання. Апелянт вказує, що ФОП Гончарук O.A. протиправно користується названим приміщенням до сьогоднішнього дня та своїми неправомірними діями позбавив власника розпорядитись своїм майном на свій розсуд і отримати прибутки, тому суду слід було застосувати в даних обставинах постанову правління Вінницької облспоживспілки від 29.12.2014р. №110, якою встановлена орендна плата за 1 м 2 - 20 грн.

Скаржник зазначає, що в мотивувальній частині прийнятого рішення суд не розмежовує упущеної вигоди від збитків. Збитки це невиконання договірних зобов`язань (поломка техніки зданої в оренду, несвоєчасне повернення техніки та інше). В даному позові заявлено про упущену вигоду, яку міг отримати позивач, як би відповідачі не протидіяли такому звільненні, оскільки вони протидіють до сьогоднішнього дня, то в даному випадку наступають збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відтак, апелянт наголошує, що ФОП Гончарук O.A. протиправно, протягом тривалого часу і до сьогоднішнього дня використовував та використовує і не звільняє належне позивачу приміщення, не виконував судові рішення про звільнення незаконно займаного приміщення. Названі дії відповідача перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із заподіяними позивачу збитками, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2019 р. згідно розрахунку позивача, який знаходиться в матеріалах справи, оскільки відповідачі не звільнили приміщення до подачі апеляційної скарги.

До апеляційної скарги скаржником долучено: постанову начальника відділу ДВС Чечельницького РУЮ від 02.09.2011 р. про відмову у задоволенні скарги голови Бершадського РСТ Слісарчука М.П., вимогу державного виконавця Гавдзінського В.Ю. від 04.03.2019 р. №4330 відносно ФОП Гончарука O.A. , протокол слідчого СВ Берщадського ВП ГУНП у Вінницькій області від 18.05.2017р., скаргу від 15.04.2019 р. на бездіяльність та зловживання службовим становищем слідчих відділу поліції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2019 р. на 15:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.06.2019 р. №01-04/396 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії у справі - Маціщук А.В. у період з 18.06.2019 р. по 27.06.2019 р. включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 р. доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.08.2019 р. об 11:00 год.

Бершадське районне споживче товариство надіслало до суду лист (вх. №26399/19 від 22.07.2019 р.) до якого долучено постанову начальника відділу Бершадського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 04.03.2019 р. ВП №54419281, яка, як вказує позивач, була скасована судом та начальником Бершадської виконавчої служби.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.08.2019 р. № 01-04/707 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі - Мельника О.В. у період з 05.08.2019 р. по 06.09.2019 р. включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.08.2019 р. для розгляд справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Представник позивача подав суду акт державного виконавця відділу ДВС Бершадського РУЮ від 06.02.2017 р. при примусовому виконанні наказу №902/134/17, яким встановлено, що рішення суду щодо виселення ФОП Гончарука О.А. з приміщення магазину "1000 дрібниць" виконано не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом, позивачем до апеляційної скарги долучено: постанову начальника відділу ДВС Чечельницького РУЮ від 02.09.2011 р. про відмову у задоволенні скарги голови Бершадського РСТ Слісарчука М.П., вимогу державного виконавця Гавдзінського В.Ю. від 04.03.2019 р. №4330 відносно ФОП Гончарука O.A. , протокол слідчого СВ Берщадського ВП ГУНП у Вінницькій області від 18.05.2017р., скаргу від 15.04.2019 р. на бездіяльність та зловживання службовим становищем слідчих відділу поліції.

Окрім того, позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи постанови начальника відділу Бершадського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 04.03.2019 р. ВП №54419281 та акт державного виконавця відділу ДВС Бершадського РУЮ від 06.02.2017 р. при примусовому виконанні наказу №902/134/17.

Колегія суддів, з метою повного, всебічного дослідження фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору, та надання цим обставинам відповідної правової оцінки, вважає за необхідне прийняти долучені позивачем документи в якості доказів у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2019 р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.08.2019 р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач-2 в судові засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 30.12.2005 р. виконавчим комітетом Бершадської міської ради прийнято рішення №132 про оформлення права колективної власності на нежитлову будівлю магазину "1000 дрібниць", розташовану в м . Бершадь по вул. Червоноармійська , (на даний час Ю . Коваленка ), 6 а за Бершадським районним споживчим товариством.

Право власності позивача на нежитлову будівлю магазину "1000 дрібниць" підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 03.02.2006 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 03.02.2006 р.

Разом з тим, використання вказаного приміщення ФОП Гончаруком О.А. та іншими суб`єктами господарювання, стало приводом для подання Бершадським районним споживчим товариством низки позовів до Господарського суду Вінницької області.

Так, вході розгляду справи № 902/96/18 судом першої та апеляційної інстанції було встановлено наступне.

22.02.2008 р. ухвалою Господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі №4/33-08 за позовом Бершадського районного споживчого товариства до суб`єкта підприємницької діяльності Гончарук О.І. про виселення з частини нежитлового приміщення магазину "1000 дрібниць " по вул. Червоноармійська, 6 а у м. Бершадь та 100 кв.м. в колишній конторі райспоживспілки по вул. Червоноармійська , 8 у м. Бершадь , в зв`язку із закінченням строку договору оренди, на який його було укладено.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.07.2008р. позов було задоволено. Вирішено виселити фізичну особу-підприємця Гончарук Олену Іванівну з частини нежитлового приміщення магазину "1000 дрібниць", загальною площею 300 кв. м, розташованого у м. Бершадь Вінницької області по вул. Червоноармійській, 6 а, частини нежитлового приміщення площею 100 кв.м на другому поверсі магазину "Кооператор", розташованого по вул. Червоноармійська, 8 в м. Бершадь .

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. рішення Господарського суду Вінницької області від 08.07.2008р. по справі № 4/33-08 залишено без змін.

16.12.2008р. на виконання рішення суду видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2009р. рішення Господарського суду Вінницької області від 08.07.2008р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. по справі №4/33-08 залишено без змін.

05.02.2009 р. на виконання наказу суду від 16.12.2008р. № 4/33-08 про виселення Гончарук Олени Іванівни , відділом державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою Гончарук О.І. запропоновано добровільно виконати рішення суду до 20.02.2009 р.

09.11.2015 р. ухвалою Господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі № 902/1478/15 за позовом Бершадського районного споживчого товариства до споживчого товариства "Ніка-Бершадь" про витребування майна з чужого незаконного володіння приміщення магазину "1000 дрібниць по вул . Червоноармійська, 6 а в м. Бершадь .

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.12.2015 р. позов було задоволено та зобов`язано споживче товариство "Ніка-Бершадь" звільнити на користь Бершадського районного споживчого товариства перший поверх площею 619,8 кв.м. та другий поверх площею 560,3 кв.м., а разом 1180,1 кв.м. нежитлового приміщення магазину "1000 дрібниць", що знаходиться в м. Бершадь по вул. Червоноармійській , 6 а , разом з товарно-матеріальними цінностями, що належать боржнику.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.12.2015р. суд заборонив споживчому товариству "Ніка-Бершадь" та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення магазину "1000 дрібниць".

28.01.2016 р. відділом державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу суду № 902/1478/15 від 15.12.2015р.

09.02.2016 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла заява споживчого товариства "Ніка-Бершадь" про відстрочення виконання рішення суду, в задоволенні якої ухвалою суду від 03.03.2016р. було відмовлено.

15.09.2016 р. відділом державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки майно споживчого товариства "Ніка-Бершадь" в приміщенні магазину "1000 дрібниць" відсутнє, а є майно фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича .

Як вбачається з матеріалів даної справи, 13.09.2016 р. між Бершадським районним споживчим товариством та споживчим товариством "Лімп" було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до розділу 1 "предмет договору" орендодавець - Бершадське районне споживче товариство - прийняло на себе зобов`язання передати орендарю - споживчому товариству "Лімп" в довгострокове користування нежитлове приміщення "1000 дрібниць" по вул. Коваленка , 6 а в м. Бершадь (п. 1.1. договору).

Цільове призначення - використання приміщення для реалізації промислових товарів та товарів повсякденного попиту.

Передача відбудеться після виселення ФОП Гончарука О.А. з приміщення магазину "1000 дрібниць" та складання акту приймання - передачі (п. 1.2. договору).

За умовами п. 2.1. договору орендодавець зобов`язався в п`ятиденний строк після звільнення приміщення ФОП Гончаруком О.А. передати його орендареві.

За зазначене приміщення площею 1180,1 кв. м. магазину "1000 дрібниць" орендар сплачує орендну плату в розмірі 20,0 грн. з дня вселення в приміщення (п. 4.1. договору).

Цей договір діє з моменту звільнення приміщення першого та другого поверху магазину "1000 дрібниць" ФОП Гончаруком О.А. на протязі трьох років (п. 6.1. договору).

Договір оренди нежитлового приміщення скріплено печатками та підписами керівників Бершадського районного споживчого товариства та споживчого товариства "ЛІМП".

До апеляційної скарги апелянтом долучена заява голови СТ "Лімп" від 21.09.2016 р., адресована голові Бершадського районного споживчого товариства Слісарчуку М.П. ,якою повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що ФОП Гончарук О.А. не звільнив приміщення магазину "1000 дрібниць" і в подальшому заявляє, що ніколи його не звільнить, укладений між нами договір оренди магазину "1000 дрібниць" розриваю.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.05.2017 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р. у справі №902/234/17, позов Бершадського районного споживчого товариства до споживчого товариства "Ніка-Бершадь" та фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича про виселення з нежитлових приміщень задоволено частково. Присуджено звільнити фізичній особі-підприємцю Гончаруку Олександру Анатолійовичу приміщення "1000 дрібниць", яке належить Бершадському районному споживчому товариству на праві власності, шляхом виселення з першого поверху площею 619,8 кв.м. та другого поверху площею 560,3 кв.м, а разом 1180,1 кв.м. з товарно-матеріальними цінностями, які належать фізичній особі-підприємцю Гончаруку Олександру Анатолійовичу і знаходяться по Ю. Коваленка, 6а, м. Бершадь, Вінницька область .

При розгляді даної справи судом було встановлено, що листом Бершадського РСТ, адресованим ФОП Гончаруку О.А. , позивачем поставлено вимогу до 10.01.2017 р. вивезти з магазину товарно-матеріальні цінності і передати приміщення власнику по акту. Однак, відповідач вимоги позивача не виконав, в добровільному порядку приміщення не звільнив.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.05.2017 р., проведеним слідчим СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Завальнюком П.В., встановлено що на першому та другому поверхах приміщення будівлі "1000 дрібниць" у м.Бершадь знаходяться меблі, які відповідно до пояснень продавця, належать ПП Гончаруку О.А .

З акта , складеного 18.05.2017 року комісією у складі Слюсарчука М.Г. , Оніщука М.Ч. - членів виконкому Бершадської міської ради, Прицюка А.В. - юриста Бершадського РСТ, Караман В.В. - бухгалтера Бершадського РСТ, в присутності продавця Юхименко Є.В. проведено огляд приміщення магазину "1000 дрібниць", що розташований за адресою: м. Бершадь, вул. Ю. Коваленко 6-А та встановлено, що на першому та другому поверхах даного приміщення знаходяться меблі, що належать ПП Гончаруку О.А . За словами продавця Юхименко Є.В. , СТ "Ніка-Бершадь" припинило свою діяльність.

24.07.2017 р. Господарським судом Вінницької області на примусове виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 24.05.2017 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р. у справі № 902/234/17 видано відповідні накази.

Зазначені судові накази були скеровані позивачем на примусове виконання до Бершадського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р. у справі №902/96/18 стягнуто з фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича на користь Бершадського районного споживчого товариства 366 617, 73 грн. збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць", загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м. Бершадь, вул. Ю. Коваленка, 6 , за період з 13.09.2016 р. по 31.12.2017 р.

28.11.2018 р. державним виконавцем Бершадського районного ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Шевчуком В.В. винесено постанову ВП № 54419281 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що фактично виконано, виконавчий збір та витрати сплачено.

12.12.2017 р., не погоджуючись з прийнятою постановою державного виконавця від 28.11.2018 р. про закінчення виконавчого провадження № 54419281, Бершадське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Вінницької області із скаргою на дії Бершадського районного ДВС ГТУЮ у Вінницькій області.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2018 р., яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 р. у справі №902/234/17, скаргу Бершадського районного споживчого товариства про скасування постанови державного виконавця Бершадської державної виконавчої служби від 28.11.2018 р. - задоволено.

Скасовано постанову державного виконавця Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Шевчука В.В. від 28.11.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 54419281.

В листопаді та грудні 2018 р. позивач направляв відповідачу - ФОП Гончаруку О.А . претензії про сплату 283224 грн. упущеної вигоди, які залишенні останнім без задоволення.

04.03.2019 р. державним виконавцем Бершадського районного ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову ВП № 54419281 про скасування постанови державного виконавця від 28.11.2018 р. про закінчення виконавчого провадження № 54419281.

Відповідно до вимоги державного виконавця Бершадського районного ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 04.03.2019 р. №4330, на виконання наказу №902/234/17 від 24.07.2017 р., зобов`язано Гончарука О.А. звільнити територію 619,8 м 2 першого поверху та 560,3 м 2 , що знаходиться по вул. Ю. Коваленка, 6 а .

В матеріалах справи наявна постанова правління Вінницької обласної спілки споживчих товариств від 29.12.2014 р. №110 "Про затвердження базової ставки орендної плати нежилих приміщень в організаціях та підприємствах облспоживспілки", з якої вбачається,що з 01.01.2015 р. встановлено орендну плату за 1 м 2 складських та виробничих площ в розмірах фактичних витрат не менше 10 грн. за 1 м 2 з податку на додану вартість в сільських місцевостях та 20 грн. з податком на додану вартість за 1 м 2 в міській місцевості та районних центрах.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення 283 224 грн. збитків за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. у вигляді упущеної вигоди, яка виражається в неодержані позивачем орендної плати згідно договору оренди від 13.09.2016 р., який укладений між Бершадським районним споживчим товариством та споживчим товариством "Лімп".

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Як встановлено апеляційним судом, рішення Господарського суду Вінницької області від 24.05.2017р. у справі №902/234/17 про звільнення ФОП Гончаруком О.А. приміщення магазину "1000 дрібниць" не виконано, в матеріалах справи відсутні належні докази звільнення відповідачем даного приміщення (акт прийому-передачі приміщення, постанова про закриття виконавчого провадження тощо), тому посилання суду першої інстанції на те, що ФОП Гончаруком О.А. рішення суду виконане, а відповідач звільнив приміщення, та як наслідок його не використовує, колегією суддів вважаються необґрунтованими, оскільки спростовуються вище наведеними матеріалами справи.

Разом з тим, апеляційний суд вказує, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення. Розрізняють фактичні та юридичні (правові) підстави позову.

Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах і в залежності від встановлених обставин вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для судового захисту.

Так, предметом позову є вимога позивача про стягнення збитків.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що дії відповідачів щодо самовільного зайняття приміщення магазину "1000 дрібниць", який належить позивачу на праві власності, порушують його права та завдають збитки, які виражаються в неотриманні позивачем орендної плати за користування СТ "Лімп" приміщенням магазину "1000 дрібниць", відповідно до умов договору оренди від 13.09.2016 р., який був укладений між Бершадським районним споживчим товариством та споживчим товариством "Лімп". Тобто в діях відповідачів наявний склад цивільного правопорушення для притягнення їх до цивільно-правової відповідальності, а тому останні повинні відшкодувати позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди.

При цьому, розрахунок упущеної вигоди в сумі 283 224 грн. (а.с. 31), позивачем обраховано на підставі договору оренди з СТ "Лімп" від 13.09.2016 р., за умовами якого вартість оренди вказаного приміщення магазину становить за 1 м 2 20 грн. за період з 01.01.2018 р. по 01.12.2018. - 12 міс. х 1180,1 х 20 грн./кв.м. = 283 224 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вказане, колегія суддів зазначає, що розмір збитків, які просить стягнути позивач, обґрунтований ним саме на підставі договору оренди від 13.09.2016 р., тобто позивач розраховував на дохід в результаті сплати СТ "Лімп" орендної плати за користування приміщенням саме за даним договором. Відтак, позивач підрахував розмір збитків та підтвердив їх документально.

Однак, надаючи правову оцінку договору оренди від 13.09.2016р., який фактично є підставою заявлених позовних вимог про стягнення збитків, судова колегія приймає до уваги наступне.

Як встановлено апеляційним судом, предметом договору оренди є нежитлове приміщення "1000 дрібниць" по вул. Коваленка, 6 а в м. Бершадь (п. 1.1. договору).

Згідно п. 6.1 договору оренди передбачено, що цей договір діє з моменту звільнення приміщення першого та другого поверху магазину "1000 дрібниць" ФОП Гончаруком О.А. на протязі трьох років.

Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 793 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК України, в редакції, чинній на момент підписання договору).

Статтею 220 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).

Частиною 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання договору) встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання договору) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлені обставини, які засвідчують, що договір оренди було укладено на три роки, отже на момент його підписання останній підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При цьому, правила ст. 220 ЦК України не поширювались на правочин, який підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України пов`язувався з державною реєстрацією, тому він є неукладеним.

Таким чином, оскільки момент вчинення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди відповідно до статей 210, 640 ЦК України на час укладення договору пов`язувався з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією такого договору, а в матеріалах справи відсутні докази дотримання сторонами вимог закону щодо вчинення таких дій, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що він є неукладеним і таким, що не породжує для сторін права та обов`язки.

Беручи до уваги те, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується та розраховується останнім саме на підставі договору оренди від 13.09.2016 р., який є неукладеним та не породив для сторін прав та обов`язків, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позивачем не доведено суду реальної можливості отримання доходів (орендної плати) за даним договором, а відтак, доказів, які б визначали гарантовану, безумовну і реальну можливість отримання позивачем доходу від отриманих за договором оренди коштів та розмір втраченої вигоди, суду не було надано.

Отже, враховуючи те, що позивачем не було доведено суду розміру упущеної вигоди, тобто складу цивільного правопорушення, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Окрім того, суд приймає до уваги заяву голови СТ "Лімп" від 21.09.2016 р., адресовану голові Бершадського районного споживчого товариства Слісарчуку М.П., в якій повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що ФОП Гончарук О.А. не звільнив приміщення магазину "1000 дрібниць" і в подальшому заявляє, що ніколи його не звільнить, укладений між нами договір оренди магазину "1000 дрібниць" розривається.

Відтак, даною заявою СТ "Лімп" вже 21.09.2016 р. виявив бажання розірвати договір оренди від 13.09.2016 р., тому стягнення збитків за даним договором за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. також є безпідставним.

Разом з тим, посилання позивача на постанову правління Вінницької обласної спілки споживчих товариств від 29.12.2014 р. №110 "Про затвердження базової ставки орендної плати нежилих приміщень в організаціях та підприємствах облспоживспілки", якою визначено орендну плату за 1 м 2 нежитлового приміщення в розмірі 20 грн. в міській місцевості та районних центрах, як підставу для стягнення збитків у даній справі, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки сума збитків позивачем розраховувалася саме на підставі договору оренди від 13.09.2016р., тобто позивач розраховував на дохід в результаті сплати СТ "Лімп" орендної плати за користування приміщенням саме за даним договором.

Колегія суддів вказує, що дана постанова є актом, який породжує права та обов`язки тільки у визначеного ним певного кола суб`єктів, якому вона адресована, а наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Окрім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що матеріали справи не містять доказів вини відповідача - ФОП Середюка В.О. у заподіяні позивачу збитків, оскільки з листа слідчого відділення Бершадського відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області, не вбачається наявності протиправних дій відповідача та факту зайняття або ж перебування ним в приміщення магазину "1000 дрібниць". У даному листі міститься лише припущення, що відповідач - ФОП Середюк В.О. має відношення до приміщення магазину "1000 дрібниць".

При цьому, представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду 15.08.2019р. зазначив про те, що у позивача відсутні будь-які претензії до відповідача - ФОП Середюка В.О. та просив суд стягнути збитки саме з ФОП Гончарука О.А .

Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не може бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усього вищевказаного у апеляційного суду немає правових підстав для його скасування.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі № 902/819/18 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Бершадського районного споживчого товариства - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бершадського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі №902/819/18 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2019р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.