Ухвала

від 22.04.2019 по справі 909/385/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/385/19    У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху   22.04.2019 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали справи за позовом     Керівника Тисменицької місцевої прокуратури                        Івано-Франківської області                        (вул.  Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019)                        в інтересах держави в особі                        Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області                        (вул. Сахарова, 34 А, м. Івано-Франківськ, 76014) до відповідача:  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд"                            (с. Уїзд, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045) про стягнення шкоди у розмірі 99 729, 93 гривень, У С Т А Н О В И В:           керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд" про стягнення шкоди у розмірі 99 729, 93 гривень.           Дослідивши матеріали позовної заяв, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з такого.           Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до частини 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.           Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.           Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.           В силу приписів частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.           Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.           У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.           "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.           "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.           "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.           Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.           Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.           В силу приписів частини 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.           При цьому суд вказує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).           Як вбачається із позовної заяви прокурором заявлено позов в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області. Разом із цим, в позовній заяві прокурор не обґрунтував підстав для звернення з позовом на захист прав та інтересів Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківської області, яке є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.           Суд наділений правом залишити позовну заяву прокурора без руху, в порядку частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо прокурором не зазначені підстави такого звернення, як це передбачено частиною п'ятою статті 162 ГПК України, та надати можливість прокурору обґрунтувати підстави подання позову, або повернути таку позовну заяву, з посиланням на пункт четвертий частини п'ятої статті 174 ГПК України, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.           За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб. Керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                   П О С Т А Н О В И В: 1. Залишити позовну заяву без руху. 2. Надати строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 3. Встановити спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання письмового обґрунтування правових підстав пред'явлення даного позову керівником Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області (з урахуванням правових позицій Верховного Суду) та зазначенням об'єктивних причин, які перешкоджають зверненню з даним позовом безпосередньо Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській  області. 4. Роз'яснити прокурору, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). 5. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010. 6. Ухвала набирає законної сили 22.04.2019 та не підлягає оскарженню. Суддя                                                                                                                 В. В.  Михайлишин