Рішення

від 05.09.2019 по справі 909/385/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/385/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Тисменицької місцевої прокуратури

Івано-Франківської області

(вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019)

в інтересах держави в особі

Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

(вул. Сахарова, 34 А, м. Івано-Франківськ, 76014)

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд"

(с. Уїзд, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045)

про стягнення шкоди у розмірі 99 729, 93 гривень,

за участю:

від прокуратури: Попової Олени Володимирівни,

від позивача: Романишин Карини Всеволодівни,

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

1. Відповідач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Уїзд", згідно з приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи, однак, не скористалося передбаченим законом правом на участь повноважного представника у судовому засіданні.

Ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. При цьому, суд зауважує, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1005269854 від 22.04.2019 місцезнаходженням відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд", вказано: с. Уїзд, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045, що є ідентичною тій адресі по якій надсилались ухвали відповідачу.

Матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення вх. № 10630/19 від 04.06.2019, яке свідчить про отримання відповідачем ухвали суду від 16.05.2019.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Повідомлення про зміну місцезнаходження чи місце проживання відповідачем суду не подано, як і не подано інформації про офіційну електронну адресу чи інші засоби зв`язку відповідача.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

За таких обставин, беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

2. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

4. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

5. У квітні 2019 року керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд" про стягнення шкоди у розмірі 99 729, 93 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

6. 22.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви, зокрема зобов`язано позивача надати суду письмове обґрунтування правових підстав пред`явлення даного позову керівником Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області (з урахуванням правових позицій Верховного Суду) та зазначенням об`єктивних причин, які перешкоджають зверненню з даним позовом безпосередньо Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області.

7. 13.05.2019 за вх. № 8045/19 від керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення правових підстав пред`явлення даного позову.

8 . 16.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.06.2019.

9. 11.06.2019 продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів (до 15.08.2019), підготовче засідання відкладено на 13.08.2019.

10. 12.08.2019 на електронну адресу суду від відповідача поступило клопотання (вх. № 13943/19) про відкладення розгляду справи. Слід зазначити, що клопотання не підписане електронним цифровим підписом (ЕЦП), а тому, не береться судом до уваги, оскільки, у відповідності до п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 № 28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних.

11. 13.08.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 22.08.2019.

12. 22.08.2019 прокурор надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документу (вх. № 14502/19), а саме: копії платіжного доручення № 183192 від 20.11.2017. Судом долучено подане клопотання до матеріалів справи.

13. 22.08.2019 судом відкладено розгляд справи по суті на 05.09.2019.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на самовільне зайняття та використання земельних ділянок, шляхом розорювання та засівання сільськогосподарських культур, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок. У зв`язку із порушенням вимог земельного законодавства України відповідачем завдано позивачу шкоди, яка становить 99 729, 93 гривень.

15. Позивач підтримує позицію прокурора, просить суд позов задовольнити.

16. Позиція відповідача . Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив, доказів сплати шкоди не подав.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. 06.10.2017 Головним управінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано наказ № 500 - ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності". Відповідно до пункту 1 наказу зобов`язано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки аналізу фактичного стану використання земельних ділянок, які пропонуються для встановлення (зміни) меж населенного пункту с. Сарники, Діброва, Заливки Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

18. 19.10.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проведено перевірку з питання аналізу фактичного стану використання земельних ділянок, які пропонуються для встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Сарники, Діброва, Заливки Сарниківської сільської ради Рогатинського району та встановлено, що:

- земельна ділянка за межами населеного пункту с. Сарники, яка пропонується для встановлення (зміни) меж населеного пункту кадастровий номер 2624485800:03:002:0001 площею 58, 7197 га державної власності самовільно зайнята ТзОВ "Уїзд" та самовільно використовується ТзОВ "Уїзд" шляхом розорювання та засівання сільськогосподарських культур, за що передбачена відповідальність згідно Земельного кодексу України;

- земельна ділянка за межами населеного пункту с. Діброва, кадастровий номер 2624485800:05:001:0001 площею 18, 2728 га державної власності самовільно зайнята ТзОВ "Уїзд" та самовільно використовується ТзОВ "Уїзд" шляхом розорювання та засівання сільськогосподарських культур, за що передбачена відповідальність згідно Земельного кодексу України.

Дане порушення відображено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 19.10.2017 № 04.4 - 18/100, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

19. 18.10.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області складено акт обстеження земельної ділянки № 04.4 - 19/62, з якого вбачається, що зазначені вище земельні ділянки державної власності самовільно зайняті ТзОВ "Уїзд" та самовільно використовуються ТзОВ "Уїзд" шляхом розорювання і засівання сільськогосподарських культур.

20. 23.10.2017 позивач направив відповідачу повідомлення (вих. № 04.4 - 24/80) про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства на 06.11.2017.

21. 06.11.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 04.4 - 22/12, згідно якого керівника відповідача - ОСОБА_1 за самовільне зайняття земельних ділянок притягнуто до адміністративної відповідальності.

22. 06.11.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області винесено припис (реєстраційний № 04.4 - 21/12), відповідно до якого зобов`язано відповідача в 30 - ти денний термін усунути порушення чинного земельного законодавства та про виконання припису повідомити до 05.12.2017.

23. У зв`язку із цим, 06.11.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення адміністративного штрафу № 04.4 - 23/12, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 (керівника відповідача) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 - 1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340, 00 гривень. Крім того, вказано, що у разі несплати штрафу у строк буде стягнуто 680, 00 гривень.

24. 20.11.2017 директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд" сплачено штраф, що підтверджується платіжним дорученням № 183192 від 20.11.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

25. Позивачем 17.01.2018 проведено розрахунок розміру шкоди завданої відповідачу та нараховано матеріальну шкоду за самовільне використання земельних ділянок, що становить 99 729, 93 гривень. Розрахунок розміру шкоди разом з листом від 17.01.2018 направлено відповідачу.

Однак, відповідач розмір шкоди не сплатив.

26. 16.11.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що земельна ділянка за межами населеного пункту с. Сарники Сарниківської сільської ради площею 58, 7197 га (кадастровий номер 2624485800:03:002:0001) землі сільськогосподарського призначення державної власності самовільно зайнята Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Уїзд" шляхом дискування, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, за яке передбачено адміністративну відповідальність. Дана інформація відображена в акті обстеження земельної ділянки № 1430/0/92-18ДК/1090/АО/10/01/-18 від 16.11.2018.

27. Цього ж дня, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у результаті повторної перевірки встановлено та відображено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки № 1430/0/92-18ДК/1316/АП/09/01/-18 від 16.11.2018, з якого вбачається, що:

- земельна ділянка за межами населеного пункту с. Сарники Сарниківської сільської ради площею 58, 7197 га (кадастровий номер 2624485800:03:002:0001), землі сільськогосподарського призначення державної власності, самовільно зайнята Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Уїзд" шляхом дискування, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України;

- земельна ділянка за межами населеного пункту с. Діброва Сарниківської сільської ради площею 18, 2728 га (кадастровий номер 2624485800:05:001:0001), землі сільськогосподасрького призначення державної власності, не використовуються.

28. Станом на день звернення позивача до суду, відповідачем розмір шкоди не сплачений.

29. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

30. Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. За змістом частини 3 вказаної статті Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі статтями 3, 142 Конституції України, статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", держава відповідає за свою діяльність, у тому числі в частині дотримання встановлених нею ж норм та гарантій щодо діяльності органів місцевого самоврядування, матеріальною та фінансовою основою діяльності яких є належна наповнюваність їх бюджетів.

Так, необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки державними органами не забезпечено виконання вимог законодавства, не здійснено претензійно - позовних заходів спрямованих на повернення коштів. Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності щодо стягнення шкоди спричиненої державним інтересам.

З огляду на викладене, суд вважає, що пред`являючи зазначений позов до суду, прокурором дотримано вимоги статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

31. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

32. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають в галузі використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її органи на місцях, а саме Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, яке в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію повноважень Держгеокадастру на території Івано-Франківської області.

33. Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

34. Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

35. В силу статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

36. Як роз`яснено пунктом 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

37. Отже, відповідно до приписів чинного законодавства України для користування земельною ділянкою необхідно набути право на це у встановленому законодавством порядку.

38. Так, 23.01.2018 рішенням Сарниківської сільської ради надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Уїзд" земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 76, 9925 га за рахунок земель запасу. 26.01.2018 між Сарниківською сільською радою (орендодавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Уїзд" (орендарем) укладено договір оренди землі. Актом прийому-передачі об`єкта оренди підтверджується факт передачі спірної земельної ділянки орендарю. Водночас, зазначений договір у встановленому законом порядку не був зареєстрований. Із листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 07.03.2018 № 32-9-0.26-51/107-18, викопіювання із проекту формування території і встановлення меж населених пунктів та довідки Сарниківської сільської ради № 62 від 13.03.2018 спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Водночас, судом взято до уваги те, що 17.05.2018 Господарським судом Івано-Франківської області (у складі судді Матуляка П. Я.) у справі № 909/196/18 задоволено позов заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до відповідачів: Сарниківської сільської ради та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд" про визнання незаконним рішення Сарниківської сільської ради від 23.01.2018 "Про передачу земель в оренду" та звільнення земельних ділянок загальною площею 76, 9925 га:

- визнано незаконним рішення Сарниківської сільської ради від 23.01.2018 "Про передачу земель в оренду", яким надано в оренду СГ ТОВ "Уїзд" за рахунок земель запасу (фермерського та резервного фондів) земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 76, 9925 га, що знаходяться за межами с. Сарники Рогатинського району Івано-Франківської області;

- зобов`язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Уїзд" звільнити земельні ділянки загальною площею 76, 9925 га, що знаходяться за межами с. Сарники Рогатинського району Івано-Франківської області та отримані за актом приймання-передачі від 26.01.2018;

- стягнуто з Сарниківської сільської ради 1 762, 00 гривень судового збору на користь прокуратури Івано-Франківської області;

- стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд" 1 762, 00гривень судового збору на користь прокуратури Івано-Франківської області.

Зазначене вище рішення набрало законної сили 12.06.2018.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, вказана частина статті вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер (обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ). Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

39. Як роз`яснено в пункті 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної

40. Приписами частини 1 статті 211 Земельного кодексу України встановлено, що за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

41. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

42. За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність (стаття 211 Земельного кодексу України).

43. За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

44. Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

45. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

46. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

47. Судом встановлено те, що:

- протиправна поведінка відповідача полягає у самовільному використанні земельних ділянок без оформлення відповідних документів;

- наявність шкоди полягає у неотриманні доходів, які могли бути отримані у вигляді сплати орендної плати;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у бездіяльності відповідача та у неможливості власника земельних ділянок передати їх в оренду іншим особам;

- вина полягає у тому, що відповідач усвідомлював протиправність своєї поведінки, свідомо допускав настання шкоди та не вчиняв дій щодо вступу у договірні відносини з позивачем.

48. За таких обставин у діях відповідача є повний склад цивільного правопорушення.

49. Судом встановлено, що відповідач не є ні власником, ні користувачем спірних земельних ділянок, тобто спірні земельні ділянки не відводилася та не надавалася у користування відповідачеві; у матеріалах справи немає доказів належного оформлення права користування чи власності щодо спірних земельних ділянок. Крім того, матеріалами справи підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за межами с. Сарники, кадастровий номер 2624485800:03:002:0001 площею 58, 7191 га, державної власності та земельної ділянки за межами с. Діброва Сарниківської сільської ради, кадастровий номер 2624485800:05:001:0001 площею 18, 2728 га державної власності без відповідної правової підстави. Вказане підтверджується актами обстеження та перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Більше того, матеріали справи містять платіжне доручення про сплату керівником відповідача штрафу, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення, що також є підтвердженням факту визнання правопорушення щодо самовільного зайняття земельних ділянок.

50. Таким чином, відповідач самовільно зайняв вказані вище земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та використовував їх за відсутності правовстановлюючих документів та вчиненого правочину щодо спірних земельних ділянок.

51. Судом досліджено розмір збитків, заявлений до стягнення позивачем, досліджено межі і площі земельних ділянок, які відповідач використовував у своїй господарській діяльності протягом спірного періоду та встановлено, що:

- внаслідок неправомірних дій відповідача, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, докази, які підтверджують самовільне зайняття відповідачем саме цих земельних ділянок, з урахуванням площ відповідно до яких позивачем вірно розраховано розмір завданих збитків в розмірі 99 729, 93 гривень протягом спірного періоду;

- що склад і розмір заявлених позивачем до стягнення збитків відповідає фактичним обставинам їх заподіяння;

- розрахунок розміру шкоди є обґрунтованим та правомірним, оскільки виконаний відповідно до методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 .

52. Судом встановлено факт самовільного користування відповідачем спірними земельними ділянками, тому факт заподіяння шкоди позивачу самовільним зайняттям вищезазначених земельних ділянок також є доведеним. Вина особи також підтверджена доказами, а саме: встановлено перевіряючими посадовими особами факт самовільного зайняття юридичною особою земельних ділянок державної власності, посадову особу відповідача, його керівника притягнуто до адміністративної відповідальності. Більше того, 10.05.2019 Тисменицькою місцевою прокуратурою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019091250000006 відомості про вчинення службовими особами Держгеокадастру в Івано-Франківській області кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України. Таким чином, прокурором і позивачем доведено, як того вимагає стаття 76 Господарського процесуального кодексу України, належними доказами факт наявності вини відповідача у заподіянні стягуваної шкоди.

53. Докази сплати відповідачем 99 729, 93 гривень завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані.

54. З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

55. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

56. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

57. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Висновок суду за результатами розгляду справи.

58 . Судом всебічного, повного і об`єктивного розглянуто та досліджено всі обставини справи в їх сукупності, досліджено належним чином зібрані у справі докази та встановлено пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, тому позовні вимоги підлягають до задоволення. Позивачем доведено обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати.

59. Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання розподілу судових витрат. Судовий збір в розмірі 1 921, 00 гривень суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд" про стягнення шкоди у розмірі 99 729, 93 гривень - задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд (с. Уїзд, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045; ідентифікаційний код: 03752445 ) до загального фонду місцевого бюджету (34418611700374, УК у Рогатинському районі /с. Сарники/ 24062200, ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 38026376) - 99 729, 93 гривень (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень дев`яносто три копійки) шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами с. Сарники, кадастровий номер 2624485800:03:002:0001 площею 58, 7191 га, державної власності та земельної ділянки за межами с. Діброва Сарниківської сільської ради, кадастровий номер 2624485800:05:001:0001 площею 18, 2728 га державної власності.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уїзд (с. Уїзд, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045; ідентифікаційний код: 03752445 ) на користь Прокуратури Івано-Франківської області (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172, рахунок отримувача 35215084003924, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 1 921, 00 гривень (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) судового збору .

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повний текст рішення складено - 11.09.2019.

Суддя В. В. Михайлишин