Рішення

від 15.04.2019 по справі 910/1511/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019Справа № 910/1511/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" (08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Київська, буд. 97-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" (04053, м. Київ, вул. Артема (Січових Стрільців), буд. 10, офіс 1)

про розірвання договору та стягнення 129 350,00 грн

Представники сторін:

від позивача: Музичук Ю.А.,

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" про розірвання Договору № 20170821/2 про надання послуг в сфері рекламної діяльності від 21.08.2017 та стягнення заборгованості у розмірі 129 350,00 грн

Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов Договору № 20170821/2 про надання послуг в сфері рекламної діяльності від 21.08.2017 щодо строку та обсягу виконання своїх зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 № 910/1511/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.02.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.03.2019.

21.03.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про доручення документів.

В підготовче засідання 25.03.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2019.

15.04.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про доручення документів.

В судове засідання 15.04.2019 з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується надісланим на адресу відповідача конвертом з ухвалою від 25.03.2019, повернутим до суду за закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 та 25.03.2019 у справі № 910/1511/19 направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 04053, м. Київ, вул. Артема (Січових Стрільців), буд. 10, офіс 1.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками Суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення, і вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 та 25.03.2019 у справі № 910/1511/19 в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

21.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Аква Систем Органік (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Брейв Брендінг (Виконавець) укладено Договір № 20170821/2 Про надання послуг в сфері рекламної діяльності (надалі також - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець по замовленню Замовника зобов'язується надати послуги в сфері рекламної діяльності, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.

Згідно з п. 2.10 Договору, надання послуг проводиться в декілька етапів, вказаних в Додатку № 1, кожен з яких являється окремим циклом. Пунктом 2 Додатку № 1 до Договору встановлено, що послуги виконавцем надаються поетапно відповідно до графіку:

Етап 1. Брендінг компанії - протягом 15 робочих днів з моменту отримання даних від Замовника.

Етап 2. Упаковка - протягом 15 робочих днів з моменту завершення 1 етапу. Етап 3. Просування - протягом 15 робочих днів з моменту завершення 2 етапу.

Вартість послуг та розрахунки визначені п. 4 Договору та Додатком № 1 до Договору. Загальна сума Договору складає 10000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ + 1.5%.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що протягом 3 днів після підписання Договору Замовник оплачує Виконавцю частину винагороди відповідно та в порядку вказаному в Додатку 1 до Договору. Пунктом 5 Додатку до Договору встановлено, що Виконавець приступає до виконання своїх обов'язків після отримання від Замовника передоплати по проекту в розмірі 5000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1.5%.

Пунктом 4.3 передбачено, що решта винагороди виплачуються протягом 3 днів після прийняття результатів послуг Замовником, відповідно та в порядку вказаному в Додатку №1 до Договору.

Пунктом 6 Додатку № 1 до Договору визначено, що Замовник проводить оплату послуг Виконавця по наступному графіку:

- 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % передоплата перед другим етапом роботи;

- 2500 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % після здачі другого етапу роботи;

- 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % після здачі третього етапу роботи.

Пунктом 3.1.1 встановлено, що Виконавець зобов'язаний надавати послуги на найвищому професійному рівні і в повній відповідності з даними бріфа, а також поетапно затвердженими Замовником матеріалами (інформацією) у встановлені строки. Відповідно до п. 1. Додатку до Договору Виконавець по завданню Замовника зобов'язується надати послуги Замовнику, перелік яких визначений Додатком до Договору, а Замовник зобов'язується прийняти послуги в термін до 30 листопада 2017 року.

Пунктом 2.10 Договору та пунктом 6 Додатку до Договору передбачено, що по закінченню кожного із етапів Замовником та Виконавцем підписуються відповідні акти надання послуг.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами. (п. 7.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 24.08.2017 Замовник перерахував обумовлену Договором суму передоплати в розмірі 129 350,00 грн. та 34 529, 41 грн., а загалом 163 879,41 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 24.08.2017 та № 44 від 07.12.2017.

Відповідно до вказаних умов Договору після закінчення першого етапу робіт між Виконавцем та Замовником було підписано Акт надання послуг № 28 від 05.120.2017 на суму 34 529,41 грн.

18.10.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією про підписання додаткової угоди про розірвання договору та повернення попередньої оплати в розмірі 129 350,00 грн з долученим до нього проектом додаткової угоди, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладеною та фіскальним чеком від 18.10.2018, яка залишилась без відповіді та виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що всупереч умовам Договору відповідач не виконав свої зобов'язання, щодо виконання робіт по третьому етапу, сплачені ним кошти за невиконані роботи не повернув, у зв'язку з чим позивач просить розірвати Договір та стягнути з відповідача 129 350,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Суд зазначає, що оскільки у спірному договорі сторонами не встановлено порядок його розірвання, то, враховуючи приписи статті 907 Цивільного кодексу України, порядок та підстави розірвання Договору визначаються загальними положеннями цивільного законодавства.

Так, згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 Цивільного кодексу України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2018 у справі № 910/1768/18.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 24.08.2017 Замовник перерахував обумовлену Договором суму передоплати в розмірі 129 350,00 грн. та 34 529, 41 грн., а загалом 163 879,41 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 24.08.2017 та № 44 від 07.12.2017.

Однак, всупереч умовам Договору відповідачем було виконано лише перший з трьох етапів надання послуг, передбачений Додатком № 1, а саме, розробка брендінгу компанії, що підтверджується актом надання послуг № 28 від 05.12.2017 на суму 34 529,41 грн. Натомість, належних та достатніх доказів виконання решти замовлених та оплачених позивачем послуг за Договором у обмовлений ним строк (до 30.11.2017) матеріали справи не містять.

Відтак, Суд доходить висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не надав передбачені Договором послуги у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим Суд доходить висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні Договору встановлює істотність порушення відповідачем його умов.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором у повному обсязі, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, Суд враховує, що сторонами не було досягнуто згоди про розірвання договору, оскільки додаткова угода про розірвання договору, надіслана позивачем, відповідачем підписана не була.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 129 350,00 грн.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору 24.08.2017 Замовник перерахував обумовлену Договором суму передоплати в розмірі 129 350,00 грн. та 34 529, 41 грн., а загалом 163 879,41 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 24.08.2017 та № 44 від 07.12.2017.

Відповідно до п. 1. Додатку до Договору Виконавець по завданню Замовника зобов'язується надати послуги Замовнику, перелік яких визначений Додатком до Договору, а Замовник зобов'язується прийняти послуги в термін до 30 листопада 2017 року.

Таким чином, оскільки Судом встановлені обставини істотного порушення відповідачем умов Договору, що є підставою для його розірвання, то з розірванням вказаного договору відпала правова підстава для збереження у відповідача грошових коштів у розмірі 129 350,00 грн.

За таких підстав, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 129 350,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 20170821/2 Про надання послуг в сфері рекламної діяльності від 21.08.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 10, офіс 1, ідентифікаційний код 37853340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" (08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Київська, буд. 97-А, ідентифікаційний код 40894036) заборгованість у розмірі 129 350 (сто двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 861 (три тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 25 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.04.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко