Постанова

від 14.11.2019 по справі 910/1511/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Справа№ 910/1511/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Яковлєва М.Л.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокоса О.І. директор, Прокоса Б.С. за ордером від 30.08.2019;

від відповідача:Поступний Д.О. директор, Даценко В.С. за ордером від 02.08.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 (повне рішення складено 22.04.2019)

у справі №910/1511/19 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ"

про розірвання договору та стягнення 129 350,00 грн.,

УСТАНОВИВ:

08 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" (далі - відповідач), просило розірвати договір №20170821/2 Про надання послуг в сфері рекламної діяльності, укладений між позивачем і відповідачем 21.08.2017 та стягнути з відповідача на користь позивача 129350,00грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання та не надав передбачені договором послуги у встановлені строки, що є істотним порушенням його умов та підставою для розірвання договору і стягнення сплаченої суми попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2019 року позов задоволено.

Розірвано Договір №20170821/2 Про надання послуг в сфері рекламної діяльності, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" 21.08.2017.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" заборгованість у розмірі 129 350 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 861 грн. 25 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки: справа розглянута за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду; позивач навмисно ввів суд в оману та не надав докази, які підтверджують факт надання відповідачем послуг брендінгу за договором; відповідачем повністю виконано самий значний за обсягом та складністю етап №1 - "брендінг компанії", який позивачем оплачено в сумі 129350грн., але позивач не підписав акт на вказаний етап; етап №2 "упаковка" відповідачем виконано частково, роботи зупинено на вимогу замовника, їх не оплачено; етап №3 "просування" виконано повністю, послуга не прийнята позивачем, акт ним не підписаний і послуга не оплачена.

До апеляційної скарги відповідачем додані додаткові докази щодо виконання договору - листування сторін електронною поштою, презентаційні матеріали по трьом етапам надання послуг; копію бріфу; рахунок від 21.08.2017, акт від 30.10.2019 тощо.

Обґрунтовуючи підстави неможливості подання вказаних доказів суду першої інстанції, відповідач посилається на те, що він не був повідомлений про розгляд справи, оскільки не перебуває за адресою державної реєстрації, а позивач, якому була достеменно відома адреса фактичного місцезнаходження відповідача, не повідомив її суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на зазначені приписи ГПК України, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, апеляційним господарським судом визнаються поважними причини неможливості подання вказаних доказів суду першої інстанції, даний випадок є винятковим, тому вказані докази приймаються судом.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що суд належним чином повідомляв відповідача за адресою державної реєстрації про розгляд справи; відповідач з порушенням строку виконав лише перший етап на суму 34529,41 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг і вказані послуги оплачені позивачем; послуги по іншим етапам відповідачем не виконані, відповідні акти не підписані; акт на суму 129 350 грн. датований 30.10.2019, після чого замовником було надано велику кількість зауважень; послуги першого етапу (брендбук) здані 05.12.2017 і разом з ним надісланий акт від 05.12.2017 на суму 34529,41 грн., який підписаний і оплачений; послуги по другому етапу не надавались і акт по ньому не надходив; послуги по третьому етапу також не надані, оскільки після перегляду презентації позивачем висловлено ряд зауважень, які не усунуті, акт не направлявся; отже, відповідачем істотно порушені умови договору, що є підставою для його розірвання та повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10 жовтня по 14 листопада 2019 року.

Представники відповідача (апелянта) підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Систем Органік", як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брейв Брендінг", як Виконавцем, було укладено Договір № 20170821/2 про надання послуг в сфері рекламної діяльності (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець за замовленням Замовника зобов`язується надати послуги в сфері рекламної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані послуги.

Опис послуг, а також результат надання послуг наводиться у доповненні №1 до договору (п.1.2).

Розділом 2 Договору сторони визначили послідовність дій сторін в рамках надання послуг за договором.

Згідно з п. 2.10 Договору, надання послуг проводиться в декілька етапів, вказаних в Додатку №1, кожен з яких являється окремим циклом. Пунктом 2 Додатку №1 до Договору встановлено, що послуги виконавцем надаються поетапно відповідно до графіку.

У пункті 2.11 Договору встановлено, що завершення надання послуг підтверджується підписанням сторонами акту надання послуги. Даний акт складається Виконавцем та надсилається Замовнику протягом 10 днів після представлення Замовнику останнього із матеріалів (інформації), узгодженої у додатку №1. У випадку неотримання Виконавцем від Замовника підписаного Акта або вмотивованої відмови від підписання протягом п`яти днів після підписаного направлення Акту замовнику, послуги вважаються прийнятими, а Акт підписаний замовником на шостий день після направлення йому Акту.

Згідно п. 2.12 Договору, якщо замовник не приймає надання послуг з посиланням на необхідність доопрацювання матеріалів (інформації), які при цьому виходять за межі бріфу або суперечить раніше затвердженим Замовником матеріалам (інформації), то послуги також вважаються прийнятими у порядку, встановленому п.2.11. При цьому Виконавець може надати Замовнику додаткові послуги у порядку і за винагороду, що окремо узгоджується сторонами.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний, зокрема, надавати послуги на високому професійному рівні і у повній відповідності з даними бріфу, а також послідовно затвердженими замовником матеріалами (інформацією) в установленому порядку.

Згідно п.3.3 Договору встановлено, що Замовник, у свою чергу, зобов`язаний, у тому числі, своєчасно проводити виплати, встановлені договором; у мінімально встановлені строки надавати Виконавцю дані або інші матеріали, затверджувати надані йому матеріали у мінімальні строки, а всі коментарі, побажання та претензії надавати у зрозумілій та обґрунтованій формі. У іншому випадку Виконавець буде уточнювати всі коментарі, побажання та претензії до тих пір, поки вони не будуть йому повністю зрозумілі, і лише після цього зможе продовжувати надання послуг Замовнику.

Вартість послуг та розрахунки визначені п. 4 Договору та Додатком № 1 до Договору. Загальна сума Договору складає 10000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ + 1.5%.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що протягом 3 днів після підписання Договору Замовник оплачує Виконавцю частину винагороди відповідно та в порядку, вказаному в Додатку 1 до Договору. Пунктом 5 Додатку до Договору встановлено, що Виконавець приступає до виконання своїх обов`язків після отримання від Замовника передоплати по проекту в розмірі 5000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1.5%.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що решта винагороди виплачуються протягом 3 днів після прийняття результатів послуг Замовником, відповідно та в порядку, вказаному в Додатку №1 до Договору.

Згідно з п.6.6 Договору встановлено, що у випадку суттєвого (більш ніж на 20 днів) неодноразового порушення Замовником строків надання інформації, затвердження проміжних підсумків надання послуг, підписання документів, здійснення платежів та вчинення інших дій, які ведуть до необхідності перегляду строків надання послуг Виконавцем та залучення спеціалістів на додатковий період з додатковою оплатою або тягнуть неможливість надання послуги у спочатку встановлений строк, або іншим чином порушують виробничий процес Виконавця, Виконавець має право розірвати договір у односторонньому порядку з відповідним повідомленням Замовника за 10 днів. При цьому. Платежі, що надійшли Виконавцю на дату розірвання Договору, є оплатою послуг, наданих до дати розірвання Договору.

Відповідно до п.7.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до повного його виконання сторонами.

Пунктом 7.6 Договору встановлено, що обмін інформацією між сторонами Договору здійснюється у письмовій формі з використанням усіх доступних засобів зв`язку, які дозволяють достовірно з`ясувати, що інформація виходить від сторони договору, та підтвердити, що вона дійшла до адресата.

У пункті 7.8 Договору сторони домовились, що відповідальними особами (особами, уповноваженими вести перемовини і вирішувати всі питання, пов`язані з виконанням Договору) зі сторони Замовника є ОСОБА_1 , а зі сторони виконавця ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1 Додатку №1 до Договору Виконавець за завданням Замовника зобов`язується надати послуги Замовнику, перелік яких визначений Додатком до Договору, а Замовник зобов`язується прийняти послуги в термін до 30 листопада 2017 року.

У пункті 2 Додатку №1 до Договору сторони визначили наступні етапи надання послуг та їх строки:

Етап 1. Брендінг компанії - протягом 15 робочих днів з моменту отримання даних від Замовника.

Етап 2. Упаковка - протягом 15 робочих днів з моменту завершення 1 етапу.

Етап 3. Просування - протягом 15 робочих днів з моменту завершення 2 етапу.

Пунктом 5 Додатку №1 встановлено, що сума договору становить 10000доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5. Виконавець приступає до виконання своїх зобов`язань після отримання від замовника передоплати по проекту в розмірі 5000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5.

Пунктом 6 Додатку № 1 до Договору визначено, що Замовник проводить оплату послуг Виконавця по наступному графіку:

- 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % передоплата перед другим етапом роботи;

- 2500 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % після здачі другого етапу роботи;

- 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % після здачі третього етапу роботи.

По закінченню кожного із етапів Замовником та Виконавцем підписуються відповідні акти надання послуг.

Відповідно до умов Договору, на підставі рахунку №28 від 21.08.2017, позивач платіжним дорученням №13 від 24.08.2017 сплатив відповідачу 129350,00 грн., що становило еквівалент 5000 доларів США на момент оплати +1,5%.

05 грудня 2017 року обома сторонами був підписаний акт надання послуг №28, відповідно до якого відповідач надав, а відповідач прийняв послуги з "розробки брендінгу компанії" вартістю 34529,41 грн. (1250 доларів США + 1,5%).

На підставі вказаного акту відповідачем було виставлено рахунок на оплату №47 від 05.12.2017 на суму 34529,41 грн., а позивач платіжним дорученням №44 від 07.12.2017 здійснив оплату рахунку.

18 жовтня 2018 позивач звернувся до відповідача з претензією про підписання додаткової угоди про розірвання договору та повернення попередньої оплати в розмірі 129 350,00 грн з долученим до нього проектом додаткової угоди, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладеною та фіскальним чеком від 18.10.2018, яка залишилась без відповіді та виконання.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилався на те, що послуги повинні були бути надані у термін до 30 листопада 2017, відповідачем надано послуг лише на суму 34529,41 грн., сторонами було досягнуто згоди про зміну етапів виконання послуг, після завершення першого етапу виконавець повинен був приступити до виконання третього етапу. Однак, всупереч умовам Договору, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо надання послуг по третьому етапу, сплачені ним кошти за невиконані роботи не повернув, у зв`язку з чим позивач просив розірвати Договір та стягнути з відповідача 129350,00 грн.

На підтвердження вказаних доводів позивачем було надано копію договору, наведених платіжних доручень, акту і рахунку, претензії, а також роздруківки електронної переписки, пов`язаної з виконанням робіт, за лютий-вересень 2018 року (том 1 а.с. 9-36). Вказані докази були досліджені судом апеляційної інстанції у судовому засіданні.

На підставі наданих позивачем доказів суд першої інстанції прийшов до висновку, що всупереч умовам Договору, відповідачем було виконано лише перший з трьох етапів надання послуг, тобто, він не виконав свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні Договору встановлює істотність порушення відповідачем його умов, що є підставою для його розірвання у судовому порядку, а з розірванням Договору відпала правова підстава для збереження у відповідача грошових коштів у розмірі 129 350,00 грн., і вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Заперечуючи проти позову у апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що позивач навмисно втаїв від суду той факт, що грошові кошти в сумі 129350,00 грн. були сплачені в якості оплати за послуги брендінгу та не надав суду акт надання послуг №21 від 30.10.2017 на вказану суму, який був направлений відповідачем позивачу, однак, ним не підписаний і мотивована відмова від підписання не була надана.

Також відповідач зазначає, що порушення строків надання послуг відбулось у зв`язку із неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за Договором, згідно яких він повинен був затверджувати матеріали у мінімально можливий термін, а коментарі, побажання та претензії надавати у зрозумілій і обґрунтованій формі, а у іншому випадку - виконавець має прав уточнювати ці коментарі, побажання і претензії до тих пір, поки вони не будуть цілком зрозумілі.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили, а наданими ними доказами повністю підтверджено, що позивач, у порушення брифу, висував все нові пропозиції, побажання та зауваження до першого етапу, які вони втілювали з поваги до клієнта протягом всієї співпраці, без додаткової оплати.

Так, відповідач вказує, що ним був повністю виконаний перший етап послуг "послуги бренінгу", частково виконано другий етап "упаковка" (зроблений концепт упаковки), проте, позивач вказав про неактуальність даного етапу і вимагав перейти до виконання третього етапу, тому відповідач перейшов до третього етапу "просування", та виконав його у повному обсязі, однак, позивач відмовився від його приймання, посилаючись на шаблонність презентації.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем надані копія Договору з Додатком №1 (том 2 а.с.56-63), рахунок на оплату №28 від 21.08.2017 за "послуги брендінгу" на суму 129350,00 грн. (том 2 а.с.64), акт надання послуг №21 від 30.10.2017 на суму 129350,00 грн. за "послуги розробки брендінгу компанії" (том 2 а.с.65), роздруківка переписки сторін електронною поштою щодо укладання договору (том 2 а.с.66-72), щодо виконання роботи етапу №1 "брендінг компанії" (том 2 а.с.73-80), щодо відмови від підписання акту від 30.10.2017 на суму 129350,00 грн. (том 2 а.с.81-91), щодо оплати акту на суму 34529,41 грн. (том 2 а.с.92-94), щодо початку роботи над етапом №3 "просування" (том 2 а.с.95-102), щодо звіту про виконані роботи по всім трьом етапам (том 2 а.с.102-110), бріф (том 2 а.с.111-127), презентаційні матеріали по всім трьом етапам (додатки №1 та №2 до справи). Вказані докази були досліджені судом апеляційної інстанції у судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Порядок повідомлення учасника процесу врегульований статтею 120 ГПК України, згідно якої, зокрема, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч.5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві адреса відповідача зазначена як "04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 10, оф.1". У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача значиться "04053, м.Київ, вул.Артема, 10, оф.1".

При цьому, рішенням Київської міської ради від 03 вересня 2015 року №944/1808 "Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві" вулицю Артема було перейменовано на вулицю Січових Стрільців.

Проте, копії ухвал Господарського суду міста Києва у даній справі, які неодноразово направлялись на вказану адресу, повертались поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання".

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Отже, суд першої інстанції належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Проте, як вбачається з електронної переписки сторін, відповідач на момент спірних правовідносин фактично знаходився за адресою: м. Київ, вул.Героїв Сталінграду, 2-д, офіс 702, та вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 1, офіс 237, про що достеменно було відомо позивачу на момент звернення з позовом, але він не проінформував суд.

Щодо суті позовних вимог, то Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №20170821/2 про надання послуг в сфері рекламної діяльності, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов`язковим для сторін.

Нормами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Частина 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про розірвання договору, у зв`язку із істотним порушенням його умов, та повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 907 ЦК України Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору, як істотне, повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 ЦК України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Так, зі змісту Додатку №1 до Договору вбачається, що предметом договору є надання замовнику наступних послуг: етап №1 "Брендінг компанії" - доопрацювання ідеології, сторітеллінг, дизайн логотипа і фірмового стилю, візитки, бланк, брендбук; етап №2 "Упаковка" - для різних видів продукції замовника; етап №3 "Просування"- комунікаційна стратегія, креативна концепція, ключовий рекламний образ, концепт доповненої реальності, ескізи рекламних матеріалів.

Також у вказаному додатку встановлені строки виконання кожного з етапу - 15 робочих днів з моменту отримання даних від замовника (для першого етапу), 15 робочих днів з моменту завершення першого етапу (для другого етапу) та 15 робочих днів з моменту завершення другого етапу (для третього етапу).

Фактично роботи за договором виконувались значно повільнішим темпом, ніж було визначено вказаним графіком.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У той же час, частиною 4 вказаної статті встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Так, згідно з частиною 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно ч. 2 зазначеної статті якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Умовами укладеного сторонами договору передбачено тісний взаємозв`язок між сторонами і обов`язку виконавця вчасно надати послуги кореспондує обов`язок замовника у мінімально встановлені строки надавати виконавцю дані або інші матеріали, затверджувати надані йому матеріали у мінімальні строки, а всі коментарі, побажання та претензії надавати у зрозумілій та обґрунтованій формі.

Також пунктом 3.3 Договору встановлено, що у іншому випадку виконавець буде уточнювати всі коментарі, побажання та претензії до тих пір, поки вони не будуть йому повністю зрозумілі, і лише після цього зможе продовжувати надання послуг замовнику.

Проаналізувавши зміст листування сторін щодо виконання всіх етапів послуг, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що у даному випадку прострочення надання послуг виконавцем стало наслідком прострочення замовника, а саме, з електронної переписки сторін вбачається, що позивач значною мірою висловлював побажання, пропозиції і зауваження, що виходять за межі бріфу, який наданий суду в якості доказу, переписка сторін з цього приводу і подальше вдосконалення етапу брендінгу велися за взаємною згодою сторін, у тому числі вже після прийняття і оплати послуг 1-го етапу позивачем.

Також, як вбачається з електронного листування і додатків до апеляційної скарги, за взаємною згодою сторін, на пропозицію позивача, після напрацювання відповідачем певного початкового обсягу другого етапу договору, сторони відклали роботу над другим етапом і перейшли до третього.

Крім того, відповідач разом з апеляційною скаргою надав суду докази, які суд апеляційної інстанції визнає достовірними і переконливими, виконання, за погодженням і у співпраці з позивачем, певного обсягу робіт 3-го етапу.

При цьому поясненнями сторін та матеріалами справи встановлено, що роботи другого та третього етапів не завершені, їх результати позивачу не передані, а співпраця сторін над ними припинилася з ініціативи позивача та за мовчазної згоди відповідача.

Враховуючи, що значна кількість зауважень і пропозицій позивача до першого етапу, як встановлено матеріалами справи, виходить за межі тексту бріфу, сторони, як вбачається з листування, продовжували творчо удосконалювати результати цього етапу за взаємною згодою після належного прийняття цих робіт позивачем; робота над другим етапом відповідачем була розпочата і не завершена на прохання позивача; робота над третім етапом розпочата сторонами за взаємною згодою за межами строків, встановлених договором; відповідач надав суду значний обсяг доказів виконання робіт всіх трьох етапів; позивач, як вбачається з листування, допускав прострочення кінцевого формулювання своїх творчих побажань до всіх етапів договору та не довів суду, що використання результатів першого етапу неможливе без використання результатів другого та третього етапів договору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність ознаки істотного порушення умов договору зі сторони відповідача, внаслідок чого позивач значною мірою позбувся того, на що розраховував при укладенні договору, а тому, на думку суду, відсутні правові підстави для розірвання договору і позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 129 350 грн. попередньої оплати, то апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Позивач, в якості обґрунтування правових підстав для стягнення зазначеної суми, посилається на те, що зобов`язання за договором не виконані, акт виконаних послуг на зазначену суму не підписаний, тому у нього відсутній обов`язок оплати невиконаних обумовлених договором послуг.

Позивач платіжним дорученням від 24.08.2017 сплатив відповідачу 129350,00 грн. попередньої оплати.

У пункті 2.11 Договору встановлено, що завершення надання послуг підтверджується підписанням сторонами акту надання послуги. Даний акт складається Виконавцем та надсилається Замовнику протягом 10 днів після представлення Змовнику останнього із матеріалів (інформації) узгодженої у додатку №1. У випадку неотримання Виконавцем від Замовника підписаного Акта або вмотивованої відмови від підписання протягом п`яти днів після підписаного направлення Акту замовнику, послуги вважаються прийнятими, а Акт підписаний замовником на шостий день після направлення йому Акту.

Так, відповідно до вказаних умов Договору відповідач 30.10.2017 направив позивачу акт надання послуг №21 від 30.10.2017 на суму 129350,00 грн. за "послуги розробки брендінгу компанії".

Тобто, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем у судовому засіданні, передоплата у розмірі 129350 гривень стосувалася виконання першого етапу договору - брендінгу.

Позивач вказаний акт не підписав та у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що він роботи не прийняв і надавав вмотивовані зауваження щодо якості наданих послуг. При цьому позивач посилається на електронні листування - том 2 а.с.74, 78-80, 82.

Дослідивши зміст вказаних листів, апеляційний господарський суд встановив, що лист на а.с.74 (том 2) направлений 21.09.2017 PR менеджером позивача ОСОБА_3 відповідачу та стосується результатів зустрічі щодо презентації. Лист на а.с.78-80 (том 2) направлений 25.10.2017 PR менеджером позивача ОСОБА_3 відповідачу та стосується зауважень щодо брендбуку. Отже, вказані листи були направлені до отримання акту. Щодо листа на а.с.80 (том 2), то він направлений відповідачу 30.10.2017 і у ньому PR менеджер позивача ОСОБА_4 повідомляє, що позивач не може підписати акт до внесення доопрацювань у перший етап.

Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що вказаний лист не може вважатись "вмотивованою відмовою від підписання акту", в розумінні положень Договору, оскільки пунктом 7.8 Договору сторони домовились, що відповідальними особами (особами, уповноваженими вести перемовини і вирішувати всі питання, пов`язані з виконанням Договору) зі сторони Замовника є ОСОБА_1 , а зі сторони виконавця ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять доказів надання вмотивованої відмови, з посиланням на бріф, від підписання акту у встановлений договором строк саме уповноваженою особою позивача - ОСОБА_1 , а тому послуги вважаються прийнятими, а Акт прийняття робіт за першим етапом на суму 129350,00 грн. підписаним замовником на шостий день після направлення йому Акту, отже, позовні вимоги позивача про стягнення 129350,00 грн. попередньої оплати є необґрунтованими, не доведеними і не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2019 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього на сплату судового збору за подання апеляційної скарги

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2019 року та прийняти нове рішення.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК" (08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Київська, буд. 97-А, ідентифікаційний код 40894036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕЙВ БРЕНДІНГ" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 10, офіс 1, ідентифікаційний код 37853340) - 5791,88 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.11.2019.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Яковлєв

Г.П. Коробенко