Постанова

від 22.04.2019 по справі 612/929/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 квітня 2019 року

м. Харків

справа №612/929/18

провадження №22-ц/818/2204/19

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С. Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 22 січня 2019 року, постановлене у порядку спрощеного провадження під головуванням судді Мороз О.І., в залі суду смт. Близнюки Харківської області (повний текст рішення виготовлено 31 січня 2019 року),-

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 22 січня 2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вирішити питання судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що спірна земельна ділянка, яка була набута відповідачем в процесі паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, саме в період шлюбу з 14 вересня 1991 року по 01 листопада 2018 року, а отже не є такою, що належала відповідачу до одруження, не є такою, що передана йому в дар або в порядку спадкування і не є річчю індивідуального користування, тобто вважає, що є спільною власністю подружжя. Виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) є самостійною підставою отримання громадянином земельної ділянки у власність, відмінно від приватизації. Тому спірна земельна ділянка підлягає поділу між подружжям.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючі у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка набута у власність в порядку безоплатної приватизації і, відповідно до чинного на той час КпШС України, не належить до спільного майна подружжя та не підлягає поділу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 1991 року. Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2018 року шлюб між сторонами було розірвано(а.с.10, 20).

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 1992 року народження, ОСОБА_5 1994 року народження, ОСОБА_2 1996 року народження та ОСОБА_6 1998 року народження (а.с.11-13). Крім того ОСОБА_1 має ще двох дітей від першого шлюбу - ОСОБА_7 1983 року народження та ОСОБА_8 1984 року народження . Їй присвоєне звання Мати-героїня (а.с.14,15).

Згідно Книги записів державних актів на право колективної власності на землю під № 3 від 21 січня 1996 року зареєстровано Державний акт на право колективної власності на землю НОМЕР_4 КПС Більшовик , що розташований на території Добровільської сільської ради Близнюківського району.

В Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) КПС Більшовик Добровільської сільської ради зареєстровано за № 475 сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_3 ОСОБА_2 та видано 17 жовтня 1996 року.

Технічна документація щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі (не місцевості) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю громадянам із земель КПС Більшовик (СТОВ Лан ) на території Добровільської сільської ради включає виділену в натурі ( на місцевості) земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 5, 04 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) ОСОБА_2

На підставі розпорядження Близнюківської РДА № 332 від 17 грудня 2002 року ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_5, який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 418 від 27 грудня 2002 року.

Як на підставу позовних вимог про розподіл майна подружжя, ОСОБА_1 посилалася на те, що земельна ділянка площею 5,04 га, кадастровий № 63 НОМЕР_1, розташована на території Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області, передана для ведення товарно сільськогосподарського виробництва - є спільною власністю подружжя та підлягає поділу, оскільки набута відповідачем під час шлюбу.

Правовідносини з приводу поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли до набрання чинності ЦК України та СК України, тобто до 01 січня 2004 року, тому вони регулюються положеннями Кодексу про шлюб та сім'ю (далі КпШС) та ЦК УРСР в редакції 1963 року, положення яких діяли до 01 січня 2004 року.

Відповідно до статті 22 КпШС України, який був чинним до 01 січня 2004 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічна норма міститься у ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни України можуть набувати право власності на земельну ділянку шляхом виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно ст.16 Закону України Про власність (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.

Критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Згідно зі статтею 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Як зазначено вище, спірна земельна ділянка отримана відповідачем ОСОБА_2 безоплатно на підставі розпорядження Близнюківської РДА № 332 від 17 грудня 2002 року, а тому не є спільним майном подружжя і не підлягає поділу.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Верховного суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-814цс15.

Згідно ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи ОСОБА_1 про те, що спірна земельна ділянка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки вона була отримана відповідачем у приватну власність в період шлюбу, спростовується вимогами закону

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що, спірна земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя, та не підлягає поділу, оскільки земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність безоплатно, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.

Висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382,383, 384 ПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 22 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук