Постанова

від 20.03.2019 по справі 504/2453/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 504/2453/15-ц

провадження № 61-17850 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави,

відповідачі: Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_1,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Черевка П. М.,

Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (далі Комінтернівська РДА Одеської області), ОСОБА_1 про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що на підставі розпорядження Комінтернівської РДА Одеської від 27 грудня 2012 року № 2874/А-2012 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_1 отримала державний акт серія НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (далі Чорноморська селищна рада), кадастровий номер НОМЕР_1.

В подальшому було виявлено, що кадастровий номер земельної ділянки, зазначений у виданому ОСОБА_1 державному акті на право власності на земельну ділянку (НОМЕР_1), не відповідає кадастровому номеру цієї земельної ділянки, який міститься в Державному земельному кадастрі (НОМЕР_3). При цьому земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 згідно із інформацією управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області знаходиться на відстані 85-92 м від урізу води, тобто відноситься до земель водного фонду та не може перебувати у приватній власності фізичних осіб для ведення особистого селянського господарства.

Посилаючись на те, що розпорядження Комінтернівської РДА Одеської області від 27 грудня 2012 року № 2874/А-2012 видано з порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства , просив його скасувати, визнати недійсним державний акт серія НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1, на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2 га, розташовану на території Чорноморської селищної ради для ведення особистого селянського господарства; зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 2 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, до земель запасу державної власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 травня

2016 року позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави задоволено.

Скасовано розпорядження Комінтернівської РДА Одеської області від 27 грудня 2012 року № 2874/А-2012 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту) .

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2 га, розташовану на території Чорноморської селищної ради для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_1

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею

2 га, розташовану на території Чорноморської селищної ради з кадастровим номером НОМЕР_3, до земель запасу державної власності.

Рішення суду мотивоване тим, що земельна ділянка, загальною площею 2 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серія НОМЕР_2, розташована на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту) та згідно даних Державного земельного кадастру зареєстрована за кадастровим номером НОМЕР_3, знаходиться на відстані 85-92 м від урізу води, а отже відноситься до земель водного фонду. Передача земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги у приватну власність для ведення особистого селянського господарства законодавством не передбачена. Урахувавши зазначене, суд дійшов до висновку, що розпорядження Комінтернівської РДА Одеської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки ОСОБА_1 суперечить вимогам закону, який забороняє передачу у власність земель водного фонду, чим порушуються інтереси держави, як власника спірної земельної ділянки, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог прокурора.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року зупинено провадження у справі за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави до Комінтернівської РДА Одеської області, ОСОБА_1 про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки, до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднанню палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а тому апеляційний суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2018 року до суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Одеської Області, у якій заявник просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, не вказав до перегляду якого рішення та у якій справі необхідно зупинити провадження у даній справі, а також як ця справа пов'язана з справою за позовом заявника. Суд апеляційної інстанції не вказав на обставини, які виключають можливість встановлення обставин, якими позивач обгрунтовував свої вимоги, на підставі зібраних у справі доказів та необгрунтовано зупинив провадження у справі, що призведе до затягування судового процесу та порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, у якому вона зазначала, що апеляційний суд повно та всебічно з'ясував обставини справи та постановив законну і обгрунтовану ухвалу, підстави для її скасування відсутні. Посилання заявника на не зазначення апеляційним судом справи, до розгляду якої було зупинено провадження у справі, є безпідставними, оскільки справи з подібними правовідносинами розглядаються Верховним Судом, а саме: № 504/2461/15-ц, 504/2457/15-ц, 504/2452/15-ц. Пов'язаність вказаних справ з справою, що переглядається у апеляційному провадженні, полягає у тому, що рішеннями Верховного Суду буде встановлено обставини та факти, які матимуть преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року зупинено провадження у справі за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави до Комінтернівської РДА Одеської області, ОСОБА_1 про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки, до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднанню палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається у апеляційному порядку.

Апеляційний суд, зупиняючи провадження у справі № 504/2453/15-ц, у порушення вимог статті 252 ЦПК України не зазначив до перегляду якої справи зупиняється провадження у даній справі, не проаналізував предмети та підстави позовів та не вказав у чому полягає подібність спірних правовідносин у даних справах та можливий вплив результату розгляду подібної справи на розгляд справи, що переглядається.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

ЄСПЛ зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Верховний Суд ураховує, що справа, провадження у якій зупинено, знаходиться на стадії судового розгляду з липня 2015 року, при цьому допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі призвели до часової невизначеності можливості поновлення провадження у цій справі, що свідчить про порушення права учасників справи на судовий розгляд справи упродовж розумного строку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд у порушення норм ЦПК України, формально вирішив питання про зупинення провадження у справі, таке зупинення є необгрунтованим та суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обгрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини першої вказаної статті).

З огляду на висновок щодо суті вирішення касаційної скарги судові витрати, понесені прокуратурою Одеської області у зв'язку з подачею касаційної скарги, у розмірі 1 700,00 грн покладаються на Комінтернівську РДА Одеської області та ОСОБА_1 у рівних частинах по 850,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 141, 400, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити .

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Стягнути з Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Одеської області на відшкодування судових витрат по 850,00 грн з кожного.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: А. С. Олійник

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик