Ухвала

від 10.04.2019 по справі 372/2194/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 372/2194/15-ц

провадження № 61-23112св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Крата В. І., Лесько А. О., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - садівницьке товариство Енергетик ,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

треті особи: реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Олег Іванович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву садівницького товариства Енергетик про відмову від позову, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2017 року у складі судді Зінченка О. М. та рішення Апеляційного суду Київської області від 31 липня 2017 року в складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Журби С. О., Фінагєєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2015 року садівницьке товариство Енергетик (далі - СТ Енергетик ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішень, визнання недійсними свідоцтва та договору, знесення об'єкту самочинного будівництва.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 23 жовтня 2013 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 жовтня 2013 року щодо садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_1

Визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, укладений 09 лютого 2015 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щуром О. І. та зареєстрований за реєстровим номером 59, щодо садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура О. І. від 09 лютого 2015 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 за власний рахунок у десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням у цій цивільній справі законної сили знести самочинно збудоване нерухоме майно - садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2017 року від 13 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 23 жовтня 2013 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 жовтня 2013 року щодо садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_1

Визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, укладений 09 лютого 2015 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щуром О. І. та зареєстрований за реєстровим номером 59, щодо садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура О. І. від 09 лютого 2015 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити СТ Енергетик перешкод у здійсненні права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,263 га, цільове призначення для колективного садівництва, розташованою за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, СТ Енергетик шляхом знесення садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за власний рахунок у десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням у цій цивільній справі законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь СТ Енергетик судові витрати в розмірі по 1 145,75 грн з кожного.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31 липня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити СТ Енергетик перешкод у здійсненні права постійного користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна - садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за власний рахунок у десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява СТ Енергетик про відмову від позову та закриття провадження у справі.

29 березня, 18 вересня 2018 року, 24 січня та 04 березня 2019 року до суду надійшли заяви ОСОБА_2, у яких він не заперечував проти задоволення заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі.

06 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла нотаріально завірена заява СТ Енергетик про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

У зв'язку з поданням СТ Енергетик заяви про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, суд касаційної інстанції приймає відмову позивача від позову, визнає нечинними рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у справі; підстав для неприйняття відмови позивача від позову не встановлено.

Із справи слідує, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2015 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний ОСОБА_2 садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до вступу в силу судового рішення у цій цивільній справі.

Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки у зв'язку з прийняттям відмови СТ Енергетик провадження у справі підлягає закриттю, заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2015 року, слід скасувати.

Частиною другою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі відмови від позову на стадії перегляду рішення в касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні касаційної скарги.

Оскільки за подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатив 1 440,00 грн судового збору, то з державного бюджету на його користь підлягає поверненню 50 % сплачених коштів.

Керуючись статтями 142, 158, 206, 255, 408, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву садівницького товариства Енергетик про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову садівницького товариства Енергетик від позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб: реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура Олега Івановича, про скасування рішень, визнання недійсними свідоцтва та договору, знесення об'єкту самочинного будівництва.

Визнати нечинними рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 31 липня 2017 року.

Закрити провадження у справі за позовом садівницького товариства Енергетик до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб: реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура Олега Івановича, про скасування рішень, визнання недійсними свідоцтва та договору, знесення об'єкту самочинного будівництва.

Зобов'язати УДКСУ у Печерському районі м. Києва повернути ОСОБА_2 судовий збір у сумі 720,00 грн, сплачений на підставі квитанції від 21 серпня 2017 року № 19643571-1 на розрахунковий рахунок 31212253700007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код отримувача - 38004897.

Направити ОСОБА_2 квитанцію від 21 серпня 2017 року № 19643571-1.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2015 року у справі № 372/2194/15-ц, якою накладено арешт на належний ОСОБА_2 садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Ю. Мартєв Судді: В. І. Крат А. О. Лесько В. М. Сімоненко С. П. Штелик