Постанова

від 18.04.2019 по справі 558/837/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року

м. Рівне

Справа № 558/837/18

Провадження № 22-ц/4815/512/19

Головуючий суддя в суді 1 інстанції : Олексюк А.О.

Рішення ухвалене в смт. Демидівка

Дата ухвалення повного тексту рішення 25.01.2019

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В., судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Троцюка О.С. на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року та додаткове рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 04 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до голови Демидівської районної державної адміністрації Левшенюка Богдана Миколайовича, третя особа на стороні позивача : Боремельська сільська рада Демидівського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : ОСОБА_6, про визнання недійсним розпорядження голови Демидівської районної державної адміністрації №183 від 18.06.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою", -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до голови Демидівської РДА Левшенюка Б.М., третя особа на стороні позивача : Боремельська сільська рада Демидівського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження голови Демидівської РДА №183 від 18.06.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою"

В обґрунтування позову зазначає, що 13 червня 2018 року виконавчим комітетом Боремельської сільської ради за №02-21/768 ОСОБА_6 видано довідка, згідно якої за нею обліковується земельна частка (пай) загальною площею 1,995 га, в тому числі згідно проекту організації ріллі в масиві №9, ділянка №18 площею 1,85 га та кормові угіддя в масиві №24 ділянка №37 площею 0,145 га.

На підставі наданих ОСОБА_6 документів, головою Демидівської РДА Рівненської області було прийнято розпорядження №183 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою".

Позивач вважає дане розпорядження таким, що суперечить Конституції та Законам України, порушує його право власності і тому підлягає скасуванню.

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 04 лютого 2019 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні вимоги про покладення судових витрат на відповідача - голову Демидівської РДА Левшенюка Б.В.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Троцюк О.С., вважає рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, неповним засуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що судом першої інстанції не повно досліджено рішення Демидівського районного суду від 29.12.2017 у справі №558/312/17 та залишено поза увагою надані у вказаному рішенні пояснення ОСОБА_6 про набуття ОСОБА_3 права приватної власності на пай, зазначений у подарованому земельному сертифікаті серія НОМЕР_1 Також вказує, що вказаним рішенням суду від 29.12.2017 лише констатовано нікчемність правочину, а жодних прав сторін у спорі не припинено, не скасовано, не поновлено тощо.

Вказує, що суд першої інстанції неповно дослідив повідомлення відділу у Демидівському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №29-17-0.21-198/105/18 від 08.10.2018 та доданих до нього копій аркушів Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю, де зазначено, що у Відділі відсутня інформація про визнання недійсним державного акту від 21.02.2001 р. серія НОМЕР_1 на право приватної власності на землю ОСОБА_3 та скасування, визнання незаконним такого запису у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю.

Також вказує, що при дослідженні та оцінці доказів судом першої інстанції залишено поза увагою, що право на земельну частку (пай) посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай), отриману громадянином та лише сертифікат згідно пункту 17 розділу Х Перехідних положень ЗК України, а не подана відповідачу третьою особою довідка Боремельської сільської ради №02-21/768 від 13.06.2018, вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про право ОСОБА_6 на земельну ділянку (пай) згідно сертифіката серії НОМЕР_2 не ґрунтується на нормах права, які регулюють порядок паювання земель колективної власності сільськогосподарських підприємств і організацій. Подарувавши згідно договору від 14.03.2000 сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3, ОСОБА_6 відчужила позивачу сертифікат, який вибув з її володіння, відчужила посвідчене сертифікатом право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП "Застир"я" та право виділення її у натурі в приватну власність.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про право третьої особи на земельну частку (пай) згідно сертифіката, залишив поза увагою, що право на земельну частку (пай) посвідчується сертифікатом. Сертифікат ОСОБА_6, відповідачу не надавався, а отже своє право на пай ОСОБА_6 не посвідчила. Не наданий сертифікат і в матеріалах справи ні відповідачем, ні третьою особою, а тому висновок про право третьої особи на земельну частку (пай) згідно сертифікату не ґрунтується на доказах та положеннях законодавства.

Крім того вказує, що право приватної власності позивача у встановленому законом порядку (спосіб) рішенням суду про встановлення нікчемності правочину не припинено, а прийняття районною державною адміністрацією спірного розпорядження стосовно земельної ділянки приватної форми власності перебуває поза межами повноважень, визначених ст. 122 ЗК України.

При зверненні до суду першої інстанції позивач просив покласти судові витрати в сумі 5019,99 грн., в тому числі: судовий збір 704,80; витрати, пов'язані з розглядом справи 4315,19 (за надання правничої допомоги). При зверненні до апеляційного суду позивачем сплачено судового збору в сумі 1057,21 грн. Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції підлягають новому розподілу з покладенням судових витрат, у випадку скасування або зміни судового рішення, на відповідача. Також покладенню на відповідача підлягає судовий збір в сумі 1057,21 грн сплачений позивачем за подання апеляційної скарги.

Покликаючись на викладені обставини, просить рішення Демидівського районного суду від 17.01.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Скасувати додаткове рішення Демидівського районного суду від 04.02.2019 про відмову позивачу у покладенні судових витрат на відповідача. Здійснити перерозподіл судових витрат.

У поданому Демидівською РДА відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що вимоги позивача викладені в апеляційній скарзі, ними не визнаються повністю, так як Демидівська РДА діяла відповідно до законодавства. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 надала всі відповідні документи до райдержадміністрації які дали право отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Документи які були надані ОСОБА_6 до райдержадміністрації для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою були пред'явлені суду для ознайомлення та долучені до справи (довідка Боремельської сільської ради про те, що за ОСОБА_6 обліковується земельна частка (пай), рішення Демидівського районного суду та Апеляційного суду Рівненської області, згідно з яким встановлено нікчемність договору дарування земельного сертифікату та заява ОСОБА_6).

Зазначає, що відповідачем як стверджує позивач не було порушено пункт 7 статті 13, статтю 21,41 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" та статті 17,118 ЗК України.

За наведеного, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6 зазначає, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач та його представник посилаючись на нібито порушення норм Конституції України та чинного земельного та цивільного законодавства, а також Указів Президента України, вважає себе власником земельної ділянки, на яку ОСОБА_6 в судовому порядку відновила своє законне право, на підставі державного акта про право приватної власності на землю, який надано суду в якості доказу, оскільки рішенням Демидівського районного суду державний акт не скасовано.

Також зазначає, що позивач покликається на вигідні в контексті, на його думку підстави для задоволення позову, який є предметом спору, зокрема норм Конституції, земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства, аналізувати які недоцільно, оскільки на її думку ці підстави є надуманими та такими, що не могли бути взяті до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Вказує, що всі інші правовстановлюючі документи, які стали похідними внаслідок вчинення нікчемного правочину є нелегітимними з моменту вчинення нікчемного правочину, тому в даному випадку, позивач апріорі не може мати права власності на земельну ділянку, право на яку на даний час має лише ОСОБА_6

Оскаржуючи додаткове рішення апелянт покликається на порушення судом першої інстанції, які на його думку суд невірно застосував до даної позовної вимоги, разом з тим вважають, що судом першої інстанції правильно було прийнято додаткове рішення з підстав зазначених у статті 141 ЦПК України, якою врегульовано розподіл судових витрат.

Звертає увагу, що з огляду на наведені в апеляційній скарзі норми права, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позову та заяви про ухвалення додаткового рішення.

ОСОБА_3 та його представник адвокат Троцюк О.І. завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник Демидівської РДА ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Третя особа Боремельська сільська рада Демидівського району Рівненської області, подали до суду заяву в якій просили розгляд справи проводити без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження РДА, судом першої інстанції було взято до уваги рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 29.12.2017, яким було встановлено нікчемність договору дарування земельного сертифікату, що укладений 14.03.2000 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та місцевий суд виходив з того, що всі правовстановлюючі документи, які стали похідними внаслідок вчинення нікчемного правочину (договору дарування) є нелегітимними з моменту вчинення нікчемного правочину, а тому дійшов висновку, що ОСОБА_6 має право на земельну ділянку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_2, а відповідно має право на звернення до Демидівської РДА з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку.

Ухвалюючи додаткове рішення від 04.02.2019 про відмову позивачу ОСОБА_3 в задоволенні позовної вимоги про покладення судових витрат на відповідача - голову Демидівської РДА Левшенюка Б.В., суд першої інстанції дійшов висновку, що нормами ч.1 та п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, чітко передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі відмови в позові на позивача.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що як слідує з повідомлення відділу у Демидівському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області 29-17-0.21-198/105/18 від 08.10.2018 року та доданих до нього копій аркушів Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю, вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю від 21 лютого 2001 року серії НОМЕР_1 (а.с.17-19).

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року, було встановлено нікчемність договору дарування земельного сертифікату, що укладений 14 березня 2000 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори Котюбіним І.Ф. за реєстровим № 228. Рішення суду набрало законної сили 26 квітня 2018 року (а.с.10-15).

З довідки, виданої виконкомом Боремельської сільської ради Демидівського району, Рівненської області № 02-21/768 від 13.06.2018 року вбачається, що враховуючи рішення Демидівського районного суду від 29.12.2017 року, справа № 558/312/17, згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії РВ № 0196624, виданого 14.03.2000 року за гр. ОСОБА_6 обліковується земельна частка (пай) загальною площею 1,995 га, в тому числі згідно проекту організації ріллі в масиві № 9, ділянка № 18 площею 1,85 га та кормові угіддя в масиві № 24 ділянка № 37 площею 0,145 га (а.с.9).

Із заяви ОСОБА_6 вбачається, що остання звернулась до Демидівської РДА про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в масиві № 9 ділянка № 18 площею 1,85 га (рілля) та в масиві № 24 ділянка 37 площею 0,145 га (кормові угіддя) (а.с.48).

Відповідно до Розпорядження голови Демидівської РДА № 183 від 18 червня 2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою", ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі рішення Демидівського районного суду про визнання права на земельну частку (пай) КСП "Застир"я" в масиві № 9 ділянка № 18 площею 1,85 га (рілля) та в масиві № 24 ділянка 37 площею 0,145 га (кормові угіддя) за межами населених пунктів на території Боремельської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Зобов'язано ОСОБА_6 укласти договір із землевпорядною проектною організацією на виготовлення вищезгаданої технічної документації та після виготовлення подати її на розгляд та затвердження до райдержадміністрації (а.с.16).

Відповідно до п.7 ст.13, п. в ст.17 Закону України Про місцеві державні адміністрації та п. г ст.13 Закону України Про землеустрій , до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель;

Згідно абзацу 4 ст.1 Закону Про землеустрій , документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;

Отже, виходячи з наведеного та відповідно до ст.41 Закону України Про місцеві державні адміністрації , голова Демидівської РДА в межах своїх повноважень видав оскаржуване розпорядження № 183 від 18 червня 2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою".

Наявність у ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку на яку надано ОСОБА_6 дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою не є перешкодою для видачі зазначено розпорядження голови РДА.

Як зазначає ОСОБА_6, ОСОБА_3 намагається створити ілюзію захисту права, якого він не має.

Позивачу ОСОБА_3 достовірно відомо, що судовими рішеннями, які набрали законної сили та зазначені вище встановлена нікчемність договору дарування йому спірної земельної ділянки.

З посиланням на ст.215 та 216 ЦК України, місцевий суд дійшов вірного висновку, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому всі правовстановлюючі документи що стали наслідком нікчемного правочину (договору дарування від 14.03.2000 року) є не легітимними з моменту вчинення нікчемного правочину.

Крім того, як зазначає ОСОБА_6, на даний час в місцевому суді вирішується спір про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 недійсним.

Доводи апеляційної скарги про незаконність відмови позивачу в задоволення позовної вимоги про покладення судових витрат на відповідача - голову Демидівської РДА Левшенюка Б.В., що вирішувалась додатковим рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 04 лютого 2019 року, також, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено по справі і судом першої інстанції правильно було прийнято додаткове рішення з підстав зазначених у статті 141 ЦПК України, якою врегульовано розподіл судових витрат.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає,

Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Троцюка О.С. залишити без задоволення.

Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року та додаткове рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 04 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 квітня 2019 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: Н.М. Ковальчук

С.С. Шимків