Рішення

від 12.04.2019 по справі 140/2618/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2618/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представників позивача Грибан Ж.В., Сусуловської О.В.,

представника відповідача Бутулай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Волиньбудпроект до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Волиньбудпроект (надалі - ПП Волиньбудпроект , позивач) звернулося з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (надалі - Управління ДАБІ у Волинській області, відповідач 1) про визнання протиправною та скасування постанови від 28 листопада 2018 року №24/3465 про накладення штрафу в сумі 165690,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнання протиправним та скасування припису від 23 листопада 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В обґрунтування позову позивач вказав, що Управлінням ДАБІ у Волинській області проведено планову перевірку об'єкта Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області , за результатами якої складено акт від 23 листопада 2018 року №41/1193, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Перевіркою виявлено, що проектна документація на зазначений об'єкт розроблена позивачем з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Волинській області Возним І.П. позивачу 23 листопада 2018 року видано припис з вимогою привести проектну документацію у відповідність до державних будівельних норм, стандартів та правил у термін до 23 січня 2019 року, а також прийнято постанову від 28 листопада 2018 року №24/3465 про накладення штрафу у сумі 165690,00 грн. на підставі абзацу другого частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, які стали підставою для прийняття спірних постанови про накладення штрафу та припису. З цього приводу зазначив, що об'єкт Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області відноситься до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а тому робочий проект (РП) розробляється в одну стадію, що і було виконано проектувальником - ПП Волиньбудпроект згідно із завданням на проектування. Відтак висновок головного інспектора будівельного нагляду про порушення позивачем пункту 4.6.1; пункту 8.2 ДБН А.2.2.3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (надалі - ДБН А.2.2.3-2014), підпункту 1 пункту 11.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2011 року №45 є безпідставним.

Згідно з додатком Д (довідковий) ДБН А.2.2.3-2014 до складу проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення входить пояснювальна записка, яка повинна містити відомості щодо доступності території об'єкта для маломобільних груп населення. Незважаючи на відсутність на момент перевірки в пояснювальній записці відомостей про доступність територій об'єкта для маломобільних груп населення, його проектування здійснено з урахуванням вимог до потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення, передбачених ДБН В.2.2.-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення (надалі - ДБН В.2.2.-17:2006), а тому твердження відповідача про порушення цих будівельних норм також є безпідставним. Зокрема, відповідно до пунктів 6.3.1, 6.11.1 ДБН В.2.2.-17:2006 робочим проектом передбачено влаштування похилого електропідйомника на сходовій клітинці; у будинку запроектовано один вхід, який пристосований для маломобільних груп населення, у вигляді похилої площадки з ухилом 1:12 (перепад відміток в 0,17).

Крім того, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 13 грудня 2018 року №758/5 проектна документація на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області, розроблена ПП Волиньбудпроект , за своїми архітектурно-планувальним і конструктивним рішеннями відповідає вимогам пунктам 4.6.1, 8.2. ДБН А.2.2-3-2014, пункту 11.2 наказу №45, ДБН В.2.2-17:2006 та ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення .

Також зазначає, що будівництво об'єкта не розпочато, а відповідач, виявивши факт порушення, надав позивачу термін для усунення виявлених недоліків і при цьому прийняв рішення про притягнення його до відповідальності за порушення законодавства в сфері містобудування. На думку позивача, відповідач неправомірно прийняв оскаржувану постанову про притягнення позивача до відповідальності за порушення у сфері містобудування, оскільки таку відповідальність визначив до закінчення терміну для усунення виявлених недоліків, визначеного у приписі від 23 листопада 2018 року.

З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 29 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (том 1, а.с.1).

У відзиві на позов (том 2, а.с.4-9,) відповідач 1 позов не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що перевірка позивача проведена правомірно: на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - ДАБІ України) від 24 вересня 2018 року №1193 Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на ІV квартал 2018року та направлення на проведення планового заходу від 09 листопада 2018 року №41/1193. Перевірка проведена у присутності директора ПП Волиньбудпроект Сусуловської О.В.

Під час перевірки встановлено, що проектна документація об'єкта будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області розроблена генеральним проектувальником ПП Волиньбудпроект з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: проектна документація розроблена згідно із завданням на проектування в одну стадію - робочий проект. Робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. На момент перевірки робоча документація не розроблялась, чим порушено пункти 4.6.1, 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, підпункт 1 пункту 11.2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за №651/19389 (надалі - Порядок №45); у пояснювальній записці затверджувальної частини робочого проекту відсутні відомості про доступність території об'єкта для маломобільних груп населення, чим порушено пункти 8.2; 8.3 та пункт 8 додатка Д (довідковий) Склад проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення ДБН А.2.2-3-2014, ДБН В.2.2-17:2006.

Згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт №ВЛ 061181931748 від 12 липня 2018 року вказаний об'єкт будівництва за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Зазначає, що позивач сам визнає, що на момент перевірки робоча документація (Р) у складі РП ним розроблена та передана замовнику не була,

Відповідач 1 вважає, що оскільки перевіркою встановлені порушення вимог державних будівельних норм, то застосування штрафу на підставі Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видання припису відповідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, що за формою та строком для усунення порушень відповідає додаткам 3-4 цього Порядку, є правомірним.

З наведених підстав відповідач 1 у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив (том 2 а.с.84-92) позивач заперечив доводи відзиву на позовну заяву та підтримав власну правову позицію у справі. Також вказує, що директор ПП Волиньбудпроект Сусуловська О.В. в акті перевірки висловила свою незгоду із викладеними у ньому порушеннями та подала до Управління ДАБІ у Волинській області письмові пояснення, в яких зазначила, що позивачем правильно було виконано проектування об'єкта в одну стадію РП та наводить аргументи в підтримку своїх доводів. Крім того, в пояснювальну записку було внесено зміни, зокрема, додано відомості про доступність території об'єкта для маломобільних груп населення. Звертає увагу, що не включення текстового змісту в пояснювальну записку не могло призвести до шкоди здоров'ю та життєдіяльності населення, так як забезпечення доступу маломобільних груп населення було виконано в кресленнях комплекту АР і будівництво об'єкта ще не почалось.

Розроблений робочий проект містить розділи, зазначені в додатках Д та Ж (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014. Наявність розділів, зазначених в додатку Д, відповідач не заперечує. Зауважує, що робочий проект містить розділи, зазначені в додатку Ж: робочі креслення (том 1, 2 , 3), креслення опоряджувальних робіт (том 2 , креслення ОВ.С, арк.19, 23), специфікацію обладнання виробів і матеріалів (том 2, креслення ОВ.С, арк. 1-14, креслення ВК.С, арк. 1-3, креслення ЗВК, арк. 1, креслення ЕТР.С, арк. 1-4). Кошторисна документація завданням на проектування не передбачена; обладнання та вироби, на які необхідні опитувальні аркуші, нестандартні будівельні та нетипові вироби не передбачені проектом. З цих підстав вважає необґрунтованим висновок акта перевірки, що робоча документація (Р) у складі робочого проекту (РП) передана не була.

На думку позивача, головним інспектором Возним І.П. безпідставно не було взято до уваги пояснення директора ПП Волиньбудпроект щодо вимог пункту 4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014 та не прийнято до уваги, що на момент винесення постанови в пояснювальну записку було внесено зміни та включено відомості відповідно до додатка Д (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014. Порушень же ДБН В.2.2.-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення , як зазначено вище, в проектній документації немає, а в акті перевірки є лише згадка про ці будівельні норми без посилання на конкретні його положення.

Ухвалою суду від 21 лютого 2019 року залучено до участі у справі як другого відповідача головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича (головний інспектор Возний І.П., відповідач 2) (том 2, а.с.105-106).

У відзиві на позов (том 2, а.с.112-115,) відповідач 2 позов не визнав з аналогічних відповідачу 1 підстав.

Інші заяви по суті справи від сторін не надійшли.

Ухвалою суду від 20 березня 2019 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду (том 2, а.с.122).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові; позовні вимоги просили задовольнити. Представник відповідача 1 та відповідач 2 в судовому засіданні позов заперечили з підстав, викладених у відзивах, та просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу ДАБІ України від 24 вересня 2018 року №1193 Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на ІV квартал 2018 року (том 2, а.с.11), повідомлення про проведення планового заходу від 01 листопада 2018 року №1003/19/3202-18 (том 2, а.с.10), направлення для проведення планового заходу від 09 листопада 2018 року №41/1193 (том 1, а.с.16) працівниками Управління ДАБІ у Волинській області проведено планову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області (замовник - ОСОБА_5, підрядник - фізична особа-підприємець ОСОБА_6 та генеральний проектувальник - ПП Волиньбудпроект , головний інженер проекту, особа, що здійснює авторський нагляд - Сусуловська О.В.). Перевірку проведено з 14 по 23 листопада 2018 року. За результатами даної перевірки складено акт від 23 листопада 2018 року №41/1193 (надалі - акт перевірки; том 1, а.с.17-26).

В акті перевірки встановлено, що будівельні роботи на об'єкті Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області не розпочато. За результатами проведеної перевірки виявлено порушення містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил генеральним проектувальником ПП Волиньбудпроект . Так відповідно до висновків акта перевірки під час виготовлення проектної документації має місце порушення пункту 4.6.1; пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , підпункту 1 пункту 11.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 №45 року: проектна документація розроблена згідно із завданням на проектування у одну стадію - робочий проект (РП). Робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. Для виконання будівельних робіт видається робоча документація в повному обсязі. На момент перевірки робоча документація не розроблялась. Також виявлено порушення пункту 8.2 та додатка Д (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014, ДБН В.2.2-17:2006, зокрема, відсутні відомості про доступність території об'єкту для маломобільних груп населення (пункт 8 Д-1. Пояснююча записка).

Примірники даного акта отримано суб'єктами будівництва - замовником та проектувальником, які були присутні під час перевірки (том 1 а.с.25). Акт перевірки підписаний директором ПП Волиньбудпроект із зауваженням про незгоду з такими висновками перевірки.

23 листопада 2018 року головним інспектором Возним І.П. складено також і протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1 а.с.12-13) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ПП Волиньбудпроект привести у відповідність проектну документацію згідно з вимогами пункту 4.6.1, пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014 , підпункту 1 пункту 11.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 №45 року; пункту 8.2 та додатка Д (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014; ДБН В.2.2-17:2006 у строк до 21 січня 2019 року (том 1 а.с.14-15).

28 листопада 2018 року головним інспектором Возним І.П. прийнято постанову №24/3465, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 165690,00 грн. (том 1 а.с.10-11). В основу постанови покладено висновки акта перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису від 23 листопада 2018 року.

Позивач, не погоджуючись із приписом та постановою про накладення штрафу, звернувся для захисту своїх прав із даним позовом до суду.

Згідно зі статтею 10 Закону України від 20 травня 1999 року №687-XIV Про архітектурну діяльність (надалі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно- будівельний контроль та нагляд.

Як визначено частиною першою статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 та 6 даного Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Як вказано у пункті 1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, у тому числі, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (у разі передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта такий строк становить один місяць).

Як встановлено судом, по завершенню 23 листопада 2018 року планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області посадовими особами Управління ДАБІ у Волинській області було складено акт перевірки (том 1, а.с.17-26); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1, а.с.12-13); видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (том 1, а.с.14-15).

Пунктом 12 Порядку №553 обумовлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Перевіряючи наявність підстав та дотримання порядку притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає таке.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР).

У розумінні статті 1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 26 Закону України від 20 травня 1999 року №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV) архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

22 липня 2010 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ПП Волиньбудпроект , основним видом діяльності якого є діяльність у сфері архітектури, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №532174 від 25 січня 2012 року (том 1, а.с.29). ПП Волиньбудпроект на підставі договору на виконання проектних робіт від 19 квітня 2018 року №36, укладеного між ним та ОСОБА_5 як замовником, виконував проектні роботи - робочий проект нового будівництва багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області (том 1 а.с.30).

Отже, у спірних відносинах позивач є суб'єктом містобудування та може нести відповідальність згідно з частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон) визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Так пунктом 2 Порядку №244 встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема Держархбудінспекцією. Накладати штрафи від імені Держархбудінспекції мають право, у тому числі, головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку № 244).

Пунктом 15 Порядку №244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

У пункті 16 Порядку №244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (пункт 17 Порядку №244).

Як встановлено з матеріалів справи, позивач був повідомлений про розгляд 28 листопада 2018 року його справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується підписом представника позивача Сусуловської О.В. при отриманні протоколу 23 листопада 2018 року.

Відповідно до пункту 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

З огляду на зазначені норми, обов'язком відповідача, серед іншого, було перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі, чи правильно кваліфіковано виявлені порушення щодо невідповідності переданої проектувальником проектної документації замовнику.

Статтею 1 Закону №687-XIV визначено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

У статті 1 Закону №3038-VI термін проектна документація має таке значення: затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно із частиною першою статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за №651/19389 (зі змінами та доповненнями, Порядок №45).

Відповідно до пункту 9 Порядку №45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Пунктами 3, 4 Порядку №45 визначено, що для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Пунктом 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (надалі - ДБН А.2.2-3-2014) визначено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

В акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено порушення позивачем пункту 4.6.1, пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, підпункту 1 пункту 11.2 Порядку №45.

Згідно з підпунктом 4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014 для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - робочий проект (РП).

Підпунктом 1 пункту 11.2 Порядку №45 визначено, що для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об'єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП) або у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП.

Отже, з наведеного випливає, що для об'єкта з класом наслідків СС1, щодо якого проводилися заходи контролю, проектування здійснюється у стадію робочий проект (РП).

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта (об'єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування, визначають генпроектувальник (проектувальник) і замовник (пункт 11 Порядку №45).

З матеріалів справи встановлено, що об'єкт Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області є об'єктом із незначним класом наслідків (СС1). Такий клас наслідків визначено позивачем у завданні на проектування, погодженому замовником (том 1 а.с.47).

Відповідно до пункт 3.5 ДБН А.2.2-3-2014 в завданні на проектування відображаються обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, які складаються з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Завданням на проектування визначено стадійність проектування - в одну стадію, робочий проект (пункт 6).

Позивач здійснив проектування об'єкту з класом наслідків СС1 у стадію робочий проект, яка є інтегруючою стадією затверджувальної частини та робочої документації (Р).

Пункт 8.2 ДБН А.2.2-3-2014 дає загальне визначення робочого проекту та визначає його склад. Водночас, щодо визначення складу і змісту затверджувальної частини даний пункт відсилає до додатків Д чи Е, які є довідковими.

Зі змісту пунктів 9.1, 9.2 ДБН А.2.2-3-2014 слідує, що стадія Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії. Склад Р викладено у додатку Ж.

Робочий проект на об'єкт Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області містить розділи, зазначені в додатках Д (довідковий) та Ж (довідковий) та включає: пояснювальну записку на 32 арк., креслення комплектів ПЗО - 4 арк., генплан (ГП) - 4 арк., архітектурні рішення (АР) - 23 арк., КБ - 38 арк., ОВ - 28 арк., ВК - 16 арк., ЗВК - 4 арк., ЕТР - 15 арк., БЗ - 8 арк. та проект організації будівельних робіт (ПОБ) - 14 арк., пояснювальна записка та 3 арк. Креслення (том 1 а.с.41-236).

Те, що робочий проект не поділений на дві частини, саме по собі не дає підстав вважати його таким, що не відповідає пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, якщо тільки у ньому за змістом враховано у даному випадку положення Додатків Д та Ж.

Додаток Д (довідковий) Склад проекту (Затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення передбачає: Д.1. Пояснювальна записка; Д.2. Архітектурно-будівельні рішення; Д.3. Технологічна частина; Д.4. Рішення з інженерного обладнання; Основні креслення; Д.5. Організація будівництва; Д.6. Кошторисна документація.

В матеріалах перевірки наявні зауваження виключно стосовно змісту пояснювальної записки; стосовно інших складових затверджувальної частини акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної документації та припис від 23 листопада 2018 року не містять.

Пояснювальна записка згідно з додатком Д (довідковий) містить такі положення: 1. Вихідні дані для проектування; 2. Коротка характеристика об'єкта, дані про проектну потужність об'єкта (місткість, пропускна спроможність); 3. Дані інженерних вишукувань; 4. Відомості про потреби в паливі, воді, електричній та тепловій енергії, заходи щодо енергозбереження тощо; 5. Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси; 6. Матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація; 7. Рішення з інженерного захисту територій і об'єктів; 8. Доступність території об'єкту для маломобільних груп населення; 9. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони); 10. Розділ із забезпечення надійності та безпеки; 11. Основні техніко-економічні показники; 12. Економічний розрахунок ефективності інвестицій; 13. Розділ із науково-технічного супроводу (у разі потреби); 14. Відомості з обсягами робіт; 15. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.

З огляду на те, що в матеріалах перевірки вказано виключно на відсутність в пояснювальній записці відомостей щодо доступності території об'єкту для маломобільних груп населення (підпункт 8 пункту 1 додатку Д), то слід дійти висновку, що в решті відповідачі погодилися про відповідність цієї частини робочого проекту вимогам додатку Д ДБН А.2.2-3-2014. Позивач не заперечує тієї обставини, що на момент проведення перевірки в пояснювальній записці був відсутній пункт щодо доступності території об'єкту для маломобільних груп населення.

Додаток Ж (довідковий) визначає склад робочої документації (Р): 1. Робочі креслення; 2. Паспорт опоряджувальних робіт; 3. Кошторисна документація; 4. Специфікації обладнання, виробів і матеріалів; 5. Опитувальні аркуші та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів; 6. Робоча документація на будівельні вироби; 7. Ескізні креслення загальних видів нетипових виробів. Як вказано у примітці, склад Р може уточнюватися і доповнюватися.

Відповідачі не надали безпосередніх доказів, що робочий проект не містить в собі розділи зазначені в додатку Ж, зокрема, спростування доводів позивача про те, що робочий проект містить в собі робочі креслення (Том 1, 2, 3), креслення опоряджувальних робіт (том 1, креслення АР, арк. 19, арк. 23), специфікацію обладнання виробів і матеріалів (том 2, креслення ОВ.С, арк. 1-14, креслення ВК.С, арк1-3, креслення ЗВК, арк. 1, креслення ЕТР.С, арк. 1-4). Кошторисна документація не була передбачена завданням на проектування; обладнання та вироби, на які необхідні опитувальні аркуші, нестандартні будівельні та нетипові вироби проектом не передбачені.

Матеріали фотофіксації (том 2 а.с.23-25), які надав відповідач 1 у судове засідання, не містять доказів про будь-які порушення з боку позивача. З них лише слідує, що будівництво об'єкта не розпочато; сфотографовано титульні аркуші та зміст робочого проекту.

Разом з тим, суд не може не звернути увагу на пункт 19 Порядку №244, яким передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Тобто, при вирішенні питання про притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності за порушення у сфері містобудівної відповідальності мають враховуватися не лише складені посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю матеріали, що містять їх суб'єктивну думку та відношення до фактів та подій, викладену у висновках акта перевірки, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а й інші докази, у тому числі й додатково подані суб'єктом містобудування. В іншому випадку нівелюється право суб'єкта містобудування надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку №553), а його участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до Порядку №244 буде формальною (презумпція винуватості суб'єкта містобудування за таких обставин буде очевидною лише з огляду на факт складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності). Однак суд зауважує, що такий підхід суперечить принципу об'єктивності та неупередженості здійснення державного контролю, оскільки позбавляє суб'єкта перевірки доводити свою позицію, у тому числі щодо підстав для притягнення його до відповідальності.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року директор ПП Волиньбудпроект Сусуловська О.В. до початку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надала головному інспектору Возному І.П. письмові пояснення щодо проектування об'єкта з класом наслідків (відповідальності) СС1 в одну стадію - робочий проект як інтегруючої стадії затверджувальної та робочої документації в одне ціле (том 1, а.с.27). На її думку, якщо роз'єднати затверджувальну частину згідно з додатком Д і робочу документацію згідно з додатком Ж ДБН А.2.2-3-2014, то вийде, що проект виконано в дві стадії - П (проект) та Р (робоча документація). Також у поясненні Сусуловська О.В. просила взяти до уваги, що таке незначне порушення як відсутність текстового змісту в пояснювальній записці не призвело до шкоди здоров'ю і життєдіяльності населення, оскільки забезпечення доступу маломобільних груп населення було виконано в кресленні комплекту АР і будівництво об'єкта ще не розпочалось. Одночасно надано докази про усунення недоліків у пояснювальній записці (том 2 а.с.45-76) шляхом внесення відомостей щодо доступності території об'єкта для маломобільних груп населення, зокрема, добавлено пункт Рішення для маломобільних груп населення (том IV. Пояснювальна записка, пункт 6.11).

Однак ці пояснення та додатково подані документи при прийняття спірної постанови до уваги взяті не були.

Суд не вважає, що за наведених обставин головний інспектор Возний І.П., який проводив перевірку та розглянув справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП Волиньбудпроект , діяв обґрунтовано (тобто, взяв до уваги усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи), розсудливо та пропорційно, зокрема, з дотриманням балансу між цілями, на які спрямовані заходи державного контролю та несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача, з огляду на те, що будівництво запроектованого об'єкта не розпочато, а в пояснювальній записці усунуто недоліки.

Також варто зауважити, що в акті перевірки зазначено лише загальне посилання на порушення ДБН В2.2.-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення , при цьому відсутні конкретні посилання, які саме його положення не дотриманні в робочому проекті. Відповідач 2 у судовому засіданні не заперечив, що проектування об'єкта Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області здійснено з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення, зокрема робочим проектом передбачено влаштування похилого електропідйомника (том 1, розділ АР, арк. 7); запроектовано один вхід, який пристосований для маломобільних груп населення (том 1, розділ АР, арк. 12).

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем ДБН В2.2.-17:2006 взагалі є необґрунтованими. З наведених підстав суд відхиляє письмові пояснення Возного І.П. (том 2 а.с.96), які є неналежними та недопустимими в розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) доказами.

Як вбачається з висновку будівельно-технічної експертизи від 13 грудня 2018 року №758/5, виконаної судовим експертом ОСОБА_7 саме щодо того робочого проекту, який був предметом дослідження під час перевірки відповідачами, ця проектна документація на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вулиці Шкільній в селі Липини Луцького району Волинської області, розроблена ПП Волиньбудпроект , за своїми архітектурно-планувальними і конструктивними рішеннями відповідає вимогам Державних будівельних норм України, а саме пункту підпункту 4.6.1 та пункту 8.2 ДБН А2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , та ДБН В2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення , пункту 11.2 Порядку №45, а також ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення (том 1 а.с.31-37).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

При цьому законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб'єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля.

На думку суду, штраф, застосований відповідачем згідно з постановою від 28 листопада 2018 року, що містить необґрунтовані та помилкові висновки про невідповідність проектної документації, розробленої позивачем та переданої замовнику, вимогам державних будівельних норм, порушує права позивача через непропорційний тягар на останнього. Принцип пропорційності передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідачів як суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів. Суд дійшов переконання про протиправність постанови головного інспектора Возного І.П. від 28 листопада 2018 року №24/3465 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки при прийнятті відповідач 2 діяв необґрунтовано, не врахувавши усіх обставин, що мають значення у спірних правовідносинах, з помилковим трактуванням положень ДБН А.2.2-3-2014 та Порядку №45, нерозсудливо (на час прийняття спірної постанови позивач усунув недоліки пояснювальної записки), непропорційно.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 23 листопада 2018 року, то тут варто зауважити, що недоліки пояснювальної записки робочого проекту, яка на момент перевірки не містила текстових відомостей про доступність об'єкта для маломобільних груп населення, мали місце і цього не заперечує позивач. Позивач вживав заходів для приведення проектної документації у відповідність до вимог підпункту 8 пункту 1 додатка Д (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014, тому вважати, що у цій частині припис від 23 листопада 2018 року є протиправним, у суду немає підстав. Водночас, судом встановлено, що службовою запискою відповідача 2 від 14 січня 2019 року, адресованою начальнику Управління ДАБІ у Волинській області (вх. №14), констатовано, що ПП Волиньбудпроект виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 листопада 2018 року щодо приведення у відповідність проектної документації згідно з вимогами пункту 4.6.1, пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, підпункту 1 пункту 11.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45, додатка Д (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014, ДБН В.2.2-17:2006 (том 2 а.с.132). Такий висновок зроблено за результатами аналізу листа ПП Волиньбудпроект від 28 листопада 2018 року (вх. №2049).

Наведене свідчить, що на час розгляду справи судом припис від 23 листопада 2018 року вичерпав свою дію та не містить негативних наслідків для позивача. Судовому захисту підлягає порушене (не визнане, оспорюване) право чи інтерес. Але за таких обставин справи припис уже не містить зобов'язань вчиняти будь-які дії, оскільки відповідач 2 погодився, що у проектній документації, розробленій ПП Волиньбудпроект , 28 листопада 2018 року усунуто порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Тому відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Разом з тим, зазначена вище службова записка від 14 січня 2019 року лише підтверджує висновки суду про те, що на момент прийняття спірної постанови від 28 листопада 2018 року №24/3465 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відсутні порушення, відображені в акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 листопада 2018 року, адже окрім недоліків пояснювальної записки проекту ПП Волиньбудпроект інших дій не вчиняв.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову частково: визнає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову від 28 листопада 2018 року №24/3465, в задоволенні решти позовних вимог (про визнання протиправним та скасування припису від 23 листопада 2018 року) відмовляє.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4247,35 грн. (2485,35 грн. за вимогу про визнання протиправною та скасування постанови та 1762,00 грн. за вимогу про визнання протиправним та скасування припису), що підтверджується платіжними дорученнями від 13 грудня 2018 року №841 та від 26 грудня 2018 року, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (том 1, а.с.2, 238, 244, 247).

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд позов задовольняє частково (визнає протиправною та скасовує постанову про накладення штрафу в сумі 165690,00 грн.), то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ України (як суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі) судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто, у сумі 2485,35 грн. (розмір судового збору відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Волиньбудпроект (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Шевченка, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37177788) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 38) про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича від 28 листопада 2018 року №24/3465 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства Волиньбудпроект за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912) судові витрати у сумі 2485,35 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять грн. 35 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 22 квітня 2019 року