Рішення

від 05.04.2019 по справі 240/5237/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м.Житомир справа № 240/5237/18

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Слобідської сільської ради до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Слобідська сільська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ 136ЖТ2976/94/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 09 жовтня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 11169 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 21.09.2018 за результатами інспекційного відвідування інспектором праці було складено акт №ЖТ 2976/94/АВ, яким встановлено порушення ч.4 ст.115 КзПП України в частині невиплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. Позивач вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог пунктів 6-7 Порядку №509 та без урахування всіх обставин, оскільки коштів місцевого бюджету не вистачає на покриття видатків сільської ради.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 було відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №240/5237/18.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.01.2019 проти позову заперечував з підстав, викладених у додаткових поясненнях до позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, на підставі направлення на проведення заходу державного контролю від 14.09.2018 №1490/04 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 проведено позапланове інспекційне відвідування Слобідської сільської ради (а.с.74).

На підставі встановлених порушень інспектором праці ОСОБА_3 складено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ2976/94/АВ/П від 21.09.2018, яким приписано усунути порушення ч.1, 2, 4 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.116 КЗпП України. Примірник вказаного припису отримано головним бухгалтером Слобідської сільської ради ОСОБА_4 (а.с. 29-30).

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено постанову № ЖИ 137ЖТ2976/94/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 09.10.2018 про накладення на позивача штрафу уповноваженими особами у розмірі 11169,00 грн (а.с.28).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 26.04.2017 видано постанову №265 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який в свою чергу передбачає проведення інспекційних відвідувань.

Згідно п.1. Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Положеннями ст.43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) передбачено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок №509)

Так, пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Як встановлено з матеріалів справи, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших законодавчих актів ОСОБА_3 проведено позапланове інспекційне відвідування Слобідської сільської ради.

09 жовтня 2018 року за результатами розгляду матеріалів управлінням винесено постанову про накладення штрафу ЖИ 136ЖТ2976/94/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС (а.с.28).

По змісту припису від 21.09.2018 №ЖТ297/94/АВ/П встановлено порушення ч.1,2,4 ст.115 та ч.1 ст.116 КЗпП України, приписано нарахувати і виплатити заробітню плату працівникам, виплатити заробітну плату працівникам за час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до початку відпустки та провести остаточний розрахунок із звільненим працівником в день звільнення. Вказані порушення слід усунути у строк до 28.09.2018 (а.с.29-30).

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку).

Причиною порушення сільською радою норм чинного законодавства стала невиплата завідуючій Слобідським дошкільним навчальним закладом ОСОБА_5 заробітної плати за три дні до початку відпустки, що надана з 02.08.2018 по 14.09.2018. Кошти за відпустку частково виплачені 12.07.2018 та 11.09.2018, на час проведення перевірки заборгованість по сплаті заробітної плати ОСОБА_5 становила 2779,56 грн.

Позивач стверджує, що Слобідська сільська рада із усіма своїми структурними підрозділами, включаючи дошкільні заклади освіти, є органом місцевого самоврядування, який отримує фінансування за рахунок місцевого бюджету та за рахунок коштів Державного бюджету, які передаються у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до Законів України "Про Державний бюджет". У 2018 році коштів місцевого бюджету, які повинні були отримуватись за рахунок сплати місцевих податків і зборів, не вистачило на покриття видатків Слобідської сільської ради. З державного бюджету було надано субвенцію у розмірі 114614 грн, однак і цих коштів не було достатньо для повноцінного фінансування дошкільних навчальних закладів.

Суд не погоджується з доводами позивача, що несвоєчасний розрахунок з ОСОБА_5 пов'язаний з відсутністю коштів на виплату заробітної плати за час щорічної основної відпустки через обставини, які не залежали від сільської ради.

Зі змісту позовної заяви та долучених доказів встановлено, що позивачем визнано факт порушення норм законодавства з оплати праці, однак позивач зазначив, що виплата заробітної плати працівникам проводиться в залежності від бюджетних асигнувань.

За таких обставин суд дійшов висновку, що факт скоєння сільською радою правопорушення, передбаченогоч.1,2,4 ст.115 та ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України є доведеним.

Посилання позивача на відсутність фінансової можливості як на причину невиконання покладеного на нього обов'язку по виплаті заробітної плати, суд оцінює критично, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для порушення строків виплати особі грошового забезпечення.

Так, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Обраний спосіб захисту позивачем та обґрунтування позовних вимог свідчить про знехтування правом особи, що гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону до мінімальних державних гарантій в оплаті праці входять: норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

З приводу аргументів позивача про грубе порушення відповідачем вимог п.6-7 Порядку № 509, щодо приводу відсутності завчасного повідомлення представників Слобідської сільської ради про дату, час та місце розгляду справи та проведення такого розгляду без участі позивача суд зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку №509 визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Управлінням Держпраці у Житомирській області було сформовано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу (а.с.90).

Як встановлено з поданих матеріалів, 26.09.2018 вказане повідомлення направлено на адресу позивача, розгляд справи призначено о 12 год. 30 хв. 09.10.2018 (а.с.89).

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що Управлінням відповідно до п.6 Порядку №509 завчасно направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, у зв'язку з чим Слобідська сільська рада вважається повідомленою належним чином та вчасно.

Пунктом 7 Порядку №509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Суд зауважує, що у разі неможливості прибути на розгляд 09.10.2018 позивач мав можливість скористатись правом на клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновків Верховного Суду в постанові від 20 червня 2018 року у справі №809/1198/17, фактичне неотримання рішень адресатом не залежать від відправника та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.

З метою встановлення обставин справи, в ході судового розгляду головного бухгалтера Слобідської сільської ради ОСОБА_4 було допитано судом в якості свідка. Вона повідомила, що у серпні 2018 року було двічі проведено перевірку. За результатами було виявлено порушення, що полягають у невиплаті відпускних та заробітної плати. Порушення пояснює тим, що ОСОБА_5 не було надано табелі та в звітності сільської ради було невиконання бюджетної частини. Крім того, у разі повного розрахунку з ОСОБА_5 інші працівники залишились би без заробітної плати. Виплати з приводу звільнення ОСОБА_5 були виплачені в повному обсязі до кінця вересня 2018 року. 09.10.2018 року вона прибула до Управління Держпраці у Житомирській області на розгляд справи, однак до розгляду не була допущена, копію постанови їй також не вручили, оскільки у неї було довіреності від голови сільської ради. Посадова особа управління повідомила, що вказаний акт буде направлено поштовим зв'язком.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що Слобідська сільська рада вважається повідомленою про розгляд справи про накладення штрафу у законом встановленому порядку, а тому посилання позивача на п.6-7 Порядку №509 є безпідставним.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини справи, з урахуванням визнання позивачем наявності факту порушень, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Слобідської сільської ради (вул. Центральна, 1, Слобідка, Коростишівський район, Житомирська область, 12512 ЄДРПОУ 04348668) відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 19 квітня 2019 року