Рішення

від 22.04.2019 по справі 300/295/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. справа № 300/295/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства Спецтехніка АЛОР про стягнення податкового боргу в сумі 281 031,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства Спецтехніка АЛОР (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 281 031,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 276 423,00 грн, податку на прибуток в сумі 4608,00 грн, яка станом на момент подання даного адміністративного позову не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 позовну заяву залишено без руху (а.с.68-69).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, яка надіслана судом на адресу відповідача зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 64-67), повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.

Згідно вимог ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, встановив таке.

Приватне підприємство Спецтехніка АЛОР відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби (а.с. 64-67).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Згідно з пп. 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Судом встановлено, що приватним підприємством Спецтехніка АЛОР подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість від 15.08.2017 на суму 13 517,00 грн.; від 18.09.2017 на суму 24 872,00 грн.; від 17.10.2017 на суму 71 366,00 грн.; від 22.01.2018 на суму 31 037,00 грн.; від 01.12.2017 на суму 3667,00 грн.; від 08.05.2018 на суму 31 367,00 грн.; від 08.06.2018 на суму 6964,00 грн.; від 19.07.2018 на суму 31 054,00 грн.; від 19.09.2018 на суму 8 943,00 грн.; від 22.10.2018 на суму 4 433,00 грн.; від 19.11.2018 на суму 16 667,00 грн.; від 17.12.2018 на суму 16 518,00 грн., що в загальному складає розмір заборгованості 252 408, 89 грн. (а.с.11-32).

Крім того, відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на прибуток підприємств від 12.02.2016 на суму 1315,00 грн., від 03.04.2017 на суму 1438,00 грн., від 23.02.2018 на суму 1812,00 грн. (а.с.33-41).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковий борг відповідача підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків та довідкою про борг, наявних у матеріалах справи (а.с. 58-62).

Згідно з пп. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість, податок на прибуток, у відповідності до 54.1статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та відповідно до пп. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ПП Спецтехніка АЛОР за період з 01.10.2016 до 31.07.2017 та встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначені п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2017 № 12393/09-19-12-08/37581723 (а.с. 46-47).

Крім того, позивачем 05.07.2018 року проведено перевірку своєчасності сплати платником податків самостійно визначеної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень форми Н №0004351201 від 29.11.2016, форми Ш №0003081208 від 15.06.2017, за результатами якої складено акт за №210487/09-19-55-01/37581723, яким встановлено порушення відповідачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с.51-52).

Відповідно до пп. 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За змістом вимог підпункту 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган, серед іншого, зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом.

За наслідками розгляду акту від 28.11.2017 № 12393/09-19-12-08/37581723, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004115501 від 22.01.2018 на суму 14 395,30 грн., якими до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції (а.с. 43).

05.07.2018 за наслідками розгляду акту від 05.07.2018 №10487/09-19-55-01/37581723, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0046875501 на суму 8 156,42 грн., податкове повідомлення-рішення №0046865501 від 05.07.2018 на суму 1 352,39 грн., якими до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції (а.с. 49-50).

Крім того, відповідачем подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками від 27.02.2018 на суму 110 грн. (а.с.42).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2018 року, від 05.07.2018 року направлялися відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.44, 54).

Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що згадані вище податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу.

На час розгляду справи визначені позивачем штрафні санкції, застосовані податковими повідомленнями-рішеннями за № НОМЕР_1 від 22.01.2018 року, № 00046875501, №0046865501 від 05.07.2018 року, а також відповідно до уточнюючого розрахунку від 27.02.2018 року, відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них в загальному становить 281 031,00 гривень.

Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України відповідачем не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, а тому суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції та визначене грошове зобов'язання в загальній сумі 281 031,00 грн., є узгодженими та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську надіслано податкову вимогу форми "Ю" №1832/25 за від 06.06.2014 року, яку отримано відповідачем 06.06.2014 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача (а.с.63). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті20 Податкового кодексу України.

Таким чином, вищенаведені грошові зобов'язання в загальному розмірі 281 031,00 грн вважаються узгодженими, набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню в судовому порядку. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин, на момент розгляду справи та ухвалення рішення, не встановлено.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство Спецтехніка АЛОР та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 281 031 (двісті вісімдесят одна тисяча тридцять одна гривня) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018

Відповідач:

Приватне підприємство Спецтехніка АЛОР (код ЄДРПОУ 37581723), адреса: вул.Дністровська, 49/16А, м.Івано-Франківськ, 76000.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1