Ухвала

від 22.04.2019 по справі 580/1342/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2019 року справа № 580/1342/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/1342/19

за позовом Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Черкаській області

до ОСОБА_1,

про стягнення заборгованості із сплати капіталізованих платежів, прийнято ухвалу.

17.04.2019 Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, просить:

- стягнути з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області заборгованість із сплати капіталізованих платежів у сумі 412 269 грн. 51 коп., зобов'язавши ОСОБА_1 перерахувати кошти на р/р 37177001205825 в ГУДКС України в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 41420261.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення . Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, оскільки копії засвідчено іншою особою, ніж та, що підписала позовну заяву, а копії свідоцтва про смерть № 104433 та довідка № 177737 виготовлено з копій.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) страховим випадком за соціальним страхуванням від нещасних випадків є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці. Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. Статтею 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення юридичної особи , зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин . Згідно статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Зазначена Постанова прийнята відповідно до частини 1 статті 45 (встановлює черговість задоволення вимог кредиторів) і частини 2 статті 92 (відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом) Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII), тобто Порядок капіталізації платежів поширюється на правовідносини, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута.

Статтею 1 Закону № 2343-XII встановлено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2343-XII щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 2343-XII у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Відповідно до частини 2 статті 90 Закону № 2343-XII підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.

Враховуючи зазначене, капіталізація платежів здійснюється тільки у випадку ліквідації фізичної особи-підприємця - страхувальника, після визнання боржника банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури. З цього часу платежі, що мають бути виплачені потерпілому в майбутньому, належать капіталізації та повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до Закону № 2343-XII, оскільки строк виконання цих зобов'язань банкрута є таким, що настав.

Позивачем не надано доказів того, що господарським судом визнана неспроможність відповідача відновити свою платоспроможність та відповідач визнаний банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із сплати капіталізованих платежів, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- обґрунтування позовних вимог з наданням доказів на їх підтвердження;

- надання засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позовної заяви.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова