Постанова

від 11.04.2019 по справі 815/1441/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 р.м. ОдесаСправа № 815/1441/18

Категорія: 5.1 Головуючий в І інстанції: Бойко О.Я.

Дата та місце ухвалення рішення: 22.10.2018 р. м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг до Заступника Одеського міського голови Рябоконь Петра Мусійовича, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Заступника Одеського міського голови Рябоконь Петра Мусійовича, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовної заяви, просило: ухвалити рішення, яким визнати дії Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26343789) зі складення акту № 1 про вчинення правопорушення від 21.02.2018 року протиправними; ухвалити рішення, яким визнати постанову № 1 про накладання фінансових санкцій з порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 02.03.2018 року, направлену листом від 03.03.2018 року за вих. № 02.2-16 вих/137, винесену Заступником Одеського міського голови Рябоконем Петром Мусійовичем, протиправною та скасувати; стягнути з відповідачів судові витрати, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг (код ЄДРПОУ 34253609), а саме: з Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26343789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг (код ЄДРПОУ 34253609 п/р 26005311196601, Акціонерний банк Південний , м. Одеса, МФО: 328209) 1762,00 гривень сплаченого судового збору; з Заступника Одеського міського голови Рябоконя Петра Мусійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг (код ЄДРПОУ 34253609 п/р 26005311196601, Акціонерний банк Південний , м. Одеса, МФО: 328209) 2250,00 гривень сплаченого судового збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлений позов, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Карнавал-Юг є власником житлових та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку за адресою: вулиця Гоголя, буд. 23, м. Одеса.

Будинок № 23 є багатоквартирним будинком і складається з трьох флігелів. Належні Товариству приміщення розташовані у фасадному флігелі будинку, в інших флігелях проживають мешканці.

Будівля, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23, є пам'яткою архітектури, містобудування та історії місцевого значення - Будинок Вассаля (арх. Бернардацці О.Й.), прийнятою під охорону держави рішенням виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів від 15.08.1985 року № 480, яка розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Одеси, визначеного Історико-архітектурним опорним планом, проектом зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси, затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року № 728/0/16-08.

TOB Карнавал-Юг є орендарем земельної ділянки комунальної власності, розташованої під зазначеною будівлею-пам'яткою, що відноситься до категорії земель громадської забудови історико-культурного призначення, вид використання - для реабілітації житлової будівлі з пристосуванням під готель і його подальшої експлуатації, а також є власником квартир та приміщень, що розташовані у відповідній будівлі, що підтверджується, зокрема, наданою позивачем до суду інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Як вбачається з цієї довідки, право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна у позивача виникло у період з 2006 по 2009 роки на підставі укладених договорів купівлі-продажу.

17.01.2012 року позивач підписав Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини, відповідно до якого (пункти 11-13 Договору) взяв на себе зобов'язання своєчасно проводити капітальний ремонт пам'ятки і роботи з упорядження території пам'ятки. Виконання реставраційних, ремонтних та інших робіт.

21.02.2018 року Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради складено акт № 1 про вчинення правопорушення. У вказаному акті зазначено, що будівля за адресою м. Одеса, вул. Гоголя, 23 знаходиться у незадовільному стані. Внаслідок бездіяльності власника пам'ятки, ухилення від вживання заходів щодо запобігання загрозі пошкодження, руйнування, знищення, спотворення та від підтримання пам'ятки в належному стані і своєчасного проведення ремонту за власні кошти - виникла загроза, яка негативно позначилася на стані пам'ятки (створювалась загроза знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), що разом суперечить вимогам ст.ст. 24, 27, 29 Закону України Про охорону культурної спадщини та про що складено акт візуального огляду об'єкту культурної спадщини від 22.01.2018 року.

02.03.2018 року заступником Одеського міського голови Рябоконь П.М. прийнято постанову № 1 про накладання на позивача фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини у розмірі 170000 грн.

В постанові № 1 від 02.03.2018 року зазначені наступні порушення: внаслідок бездіяльності власника пам'ятки, ухилення від вжиття заходів щодо запобігання загрозі пошкодження, руйнування, знищення, спотворення та від підтримання пам'ятки в належному стані і своєчасного проведення ремонту за власні кошти - виникла загроза, яка негативно позначилась на стані пам'ятки (створилась загроза знищення, руйнування, пошкодження спотворення пам'ятки), невиконання вимог охоронного договору, що призвело до порушення вимог ст.ст. 24, 27, 29, 44 Закону України Про охорону культурної спадщини ; вимоги припису Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради № 01-15/06зд від 26.01.2018 року до ТОВ Карнавал-Юг не виконані у встановлені строки, що є порушенням положень ст.ст. 30, 44, 45 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Не погоджуючись із діями щодо складання акту про вчинення правопорушення та постановою про накладання фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до TOB Карнавал-Юг заходів відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини та вчинення таких дій у відповідності до встановленого порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 1 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

Згідно зі статтею 9 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право безумовного доступу до об'єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов'язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов'язків до об'єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

У разі виникнення загрози для збереженості пам'ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка.

Частиною 1 статті 27 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Також, ст. 29 наведеного Закону визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам'ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), покладається обов'язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам'ятки в належному стані за власні кошти.

На підставі системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що порушення зобов'язання щодо утримання пам'ятки архітектури у належному стані є підставою для застосування до порушника відповідальності у порядку, визначеному законом.

Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини передбачена статтею 44 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції: за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 22.01.2018 року посадові особи Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради в рамках виконання покладених на них завдань у сфері охорони культурної спадщини провели ініціативний візуальний огляд стану чільного флігелю будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя 23, та є об'єктом культурної спадщини місцевого значення, за результатом чого складено акт візуального огляду об'єкта культурної спадщини.

В акті посадові особи контролюючого органу зробили висновок про те, що в цоколі на чільному фасаді будівля знаходиться у незадовільному стані, у місцях протікання дощової води з водолазних труб спостерігаються тріщини та руйнування як штукатурки, так і кладки стін; вимощення з асфальтового покриття перебуває у незадовільному стані. Також виявлено незадовільний стан зовнішніх фасадних стін, перед аркою головного фасаду як аварійні встановлені дерев'яні контрфорси, спостерігається обвалення елементів карнизу, стан карнизу аварійний, частково пошкоджена система водостоків, потребують проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи на фасадах) за даними акта перебуває у незадовільному (близько до аварійного) стані, місцями обвалення, сліди замокання атмосферними і талими водами, сандріки у задовільному стані (крім двох на 2-му поверсі головного фасаду), що потребує проведення ремонтно-реставраційних робіт. Під час обстеження вікон та дверей виявлено, що віконні прорізи здебільш відсутні, віконні прорізи першого поверху закладені газобетонними блоками, на другому та третьому поверхах - закриті целофановою плівкою. Покрівля будинку також перебуває у незадовільному стані, спостерігаються місця прямого впливу атмосферних опадів, потребує проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Стан конструкції балконів у цілому також є незадовільним - відсутня декоративна огорожа, потребує проведення ремонтно-реставраційних робіт з реставрації та реабілітації. У вхідної арки стіни та стелі перебувають у незадовільному стані, спостерігаються тріщини та руйнування штукатурки, розфарбовані графіті, по стінах хаотично розташовані телеінтернет мережі, що підлягають демонтажу, ворота відсутні.

У висновках та рекомендаціях зазначеного акту наведено, що будівля протягом біля 10 років знаходиться у стані незакінченої роботи з її реставрації, що через відкритість атмосферним впливам та бездіяльність власника приводить до пошкодження, руйнування пам'ятки, чим порушено ст.ст. 24, 27, 30 Закону України Про охорону культурної спадщини . З метою збереження, відтворення первісного вигляду будівлі, поліпшення загального технічного стану та підвищення експлуатаційних властивостей споруди необхідним є проведення ремонтно-реставраційних робіт з реставрації та реабілітації пам'ятки згідно з науково-проектною документацією, узгодженим паспортом оздоблення фасаду та відповідно до пам'яткоохоронного законодавства.

Всі перелічені вище пошкодження будівлі, знаходження її в аварійному, вкрай незадовільному стані, позивач не заперечує та посилається на те, що ним вживаються заходи по усуненню цих недоліків.

Зокрема, згідно матеріалів справи 28.02.2007 року на підставі заяви TOB Карнавал-Юг від 20.02.2007 року № 01-05/К-10 Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради видане планове завдання № 2 на реабілітацію об'єкта культурної спадщини, у вимогах до запланованих робіт на об'єкті яких передбачене забезпечення при виконанні коригування проектної документації з реабілітації житлових та дахових приміщень фасадного флігелю комплексного вирішення фасаду із збереженням композиційної та конструктивної схеми будівлі, ремонт інженерних мереж приміщень, ремонт та реставрацію несучих елементів, що забезпечують конструктивну надійність пам'ятки, благоустрій прилеглої території, заходи щодо запобігання негативного впливу та пошкодження технічного стану прилеглих будівель.

Також на замовлення TOB Карнавал-Юг 18.02.2008 року Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради було надано висновок по науково-проектній документації на проведення робіт з реабілітації об'єкта культурної спадщини Відкоригований ескізний проект реабілітації будівлі-пам'ятки з надбудовою мансарди за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23 Приморського району зі зміною функціонального призначення - під готельний комплекс .

29.04.2011 року Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради також на замовлення TOB Карнавал-Юг надано висновок по науково-проектній документації на реставрацію, реабілітацію та пристосування об'єкта культурної спадщини, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23, щодо науково-проектної документації Реабілітація будівлі з надбудовою мансардних приміщень та пристосування її під готель (частина робочого проекту, що підлягає затвердженню) .

Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не взяв до уваги аргументи позивача щодо вжиття ним відповідних заходів, оскільки відповідно до матеріалів справи позивач є власником приміщень починаючи з 2006 року. Охоронний договір відповідно до якого позивач зобов'язався своєчасно проводити капітальний ремонт, реставраційні та інші роботи був укладений у 2012 році. Таким чином, враховуючи досить тривалий період знаходження будівлі в неналежному аварійному стані та не вжиття ефективних заходів по захисту від руйнувань та збереженню пам'ятки архітектури, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не дотримався своїх зобов'язань за Охоронним договором та порушив приписи ч. 1 ст. 24 Закону України Про охорону культурної спадщини щодо своєчасності вжиття відповідних заходів.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, у реставраційному завданні на розроблення науково-проектної документації від 30.10.2015 року, наданому позивачем до суду, по-перше, підтверджено незадовільний стан зазначеної будівлі, по-друге, передбачено проведення наступних робіт: усунути причини, що призводять до замокання ґрунтів в основі фундаментів (на ділянці від суміжних примикаючих будівель), пропонується виконати комплекс робіт з влаштування тимчасової покрівлі на ділянці примикання з недобудованою будівлею за адресою: вул. Гоголя, 23/1, влаштування гідроізоляції над дворовим підвальним приміщенням та прилеглої до будівлі території, влаштування тимчасової покрівлі над ділянкою між суміжними будівлями з влаштуванням системи водовідведення в зливову каналізацію; зробити закладку газоходів в несучих стінах, закласти місця вивалів кладки, провести встановлення тимчасових кріплень у дверних та віконних отворах, нішах, у місцях порушення цілісності клинчастих перемичок; виконати демонтаж завалених конструкцій перекриттів, провести розбирання аварійних ділянок; виконати ремонт покрівлі будівлі з облаштуванням тимчасової кроквяної системи замість зруйнованих елементів, виконати ремонт пелени карнизів, водостічних систем, виконати тимчасову гідроізоляцію балконів; розвантаження покриттів шляхом видалення засипки з будівельного сміття без демонтажу підшивки з подальшим відновленням чорнової підлоги; провести встановлення тимчасових огороджувальних конструкцій замість втраченого скління зовнішніх віконних прорізів і дверей з метою виключення атмосферних впливів на будівельні конструкції будівлі.

При цьому у попередніх та невідкладних роботах зазначено виконання протиаварійних робіт та невідкладних консерваційних заходів, що забезпечать збереження автентичних конструктивних елементів пам'ятки, які є предметом охорони.

Однак, з огляду на укладений позивачем з TOB Марія договір підряду, виконання вищезгаданих робіт у кошторисі не закладено, а наданим до суду актами приймання виконаних будівельних робіт їх виконання також не підтверджено. Крім того, надані до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт не містять дат їх складання, тобто, не містять одного із обов'язкових реквізитів первинного документу, що позбавляє їх статусу належного та допустимого доказу у справі.

Окрім викладеного, як вірно зазначено судом першої інстанції, за даними цих документів підрядником виконані лише роботи з очищення приміщень від сміття, розбирання димових цегляних труб і лежаків в один канал, установлення дерев'яного розвантажувального стояка при ремонті конструкцій, установлення та розбирання дерев'яних інвентарних риштувань з улаштуванням настилу через кожні 2 м по висоті, розбирання та улаштування покриття покрівлі з азбоцементних листів, облаштування з листової сталі розжолобків, установлення розвантажувальних стійок в кам'яних стінах мурування стін із легкобетонних каменів без облицювання, улаштування перегородок з газобетон них блоків, улаштування основи з рейки під облицювання, облицювання дверей та вікон фіброю.

Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконання наведеного переліку робіт не забезпечує виконання позивачем покладеного на нього Законом України Про охорону культурної спадщини обов'язку щодо належного утримання належних йому на праві власності об'єктів культурної спадщини, що жодним чином не спростовує факту допущеного порушення. Більш того, позивачем також і не підтверджено, що з травня 2017 року ним вживаються подальші заходи щодо виконання всього обсягу першочергових протиаварійних будівельних робіт, необхідність проведення яких визначена у реставраційному завданні, погодженому органом охорони культурної спадщини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні завдання, погоджене позивачем із Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради у 2007 році, ні завдання, погоджене ним з Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації у 2015 році, не реалізовано у необхідному обсязі по відношенню до пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23, стан цієї пам'ятки продовжує бути незадовільним, а будівля піддається негативному атмосферному впливу, що продовжує її руйнування, що прямо вказує на триваюче порушення позивачем вимог ст.ст. 24, 27, 30 Закону України Про охорону культурної спадщини , що полягає у недодержанні вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, фінансові санкції за що визначені у ст. 44 вищезгаданого Закону.

Також, колегія суддів зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи доводи учасників справи в обґрунтування заявлених вимог, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, витребувано від позивача: письмові пояснення та докази, на підтвердження вжиття позивачем заходів щодо утримання належної йому на праві власності частини пам'ятки за адресою вул. Гоголя, 23 у м. Одесі у належному технічному стані; письмові пояснення із обґрунтуванням вчинення дій з метою проведення протиаварійних робіт належної позивачу на праві власності частини пам'ятки за адресою вул. Гоголя, 23 у м. Одесі лише з 2015 року.

Проте, жодних доказів, на підтвердження вжиття позивачем заходів щодо утримання належної йому на праві власності частини пам'ятки за адресою вул. Гоголя, 23 у м. Одесі у належному технічному стані, а також обґрунтувань вчинення дій з метою проведення протиаварійних робіт належної позивачу на праві власності частини пам'ятки за адресою вул. Гоголя, 23 у м. Одесі лише з 2015 року, позивачем на надано та не наведено.

Надані позивачем копії договорів щодо придбання частини пам'ятки за адресою вул. Гоголя, 23 у м. Одесі, актів щодо надання послуг технічного огляду, щодо експертизи проекту реабілітації будинку, а також актів щодо утримання будинку, які підписані з КП ЖКС Порто-Франківський , жодним чином не підтверджують додержання позивачем вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації належної йому пам'ятки та не свідчать про вжиття належних заходів щодо утримання належної йому на праві власності частини пам'ятки за адресою вул. Гоголя, 23 у м. Одесі у належному технічному стані.

Колегія суддів зазначає, що як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, позивач посилається на те, що обов'язок утримувати фасадний флігель належить КП ЖКС Порто-Франківський , оскільки позивач не єдиний власник приміщень у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23, та не є власником самої цієї будівлі.

Разом з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, ці доводи не виключають відповідальність TOB Карнавал-Юг за неналежне утримання частини вказаної будівлі-пам'ятки, в якій розміщені об'єкти нерухомості, належні товариству та не знімають його обов'язку відповідно до укладеного ним Охоронного договору від 17.01.2012 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що спірні акт про вчинення правопорушення від 21.02.2018 року № 1 та постанова про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 02.03.2018 року № 1 прийняті за результатами обстеження фасадного чільного флігеля будівлі - пам'ятки архітектури місцевого значення за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23, тобто, саме тієї частини будівлі, в якій розміщені житлові та нежитлові приміщення, що перебувають у приватній власності TOB Карнавал-Юг .

Окрім цього, обов'язки щодо належного утримання частини будівлі - пам'ятки, у якій знаходяться об'єкти нерухомості TOB Карнавал-Юг , а також щодо виконання робіт із попередження руйнування конструкцій будівлі, її збереження з наступним капітальним ремонтом і реставрацією передбачені і Реставраційним завданням на розроблення науково-проектної документації від 30.10.2015 року, узгодженим директором позивача та наданим самим позивачем до суду.

Що стосується посилань позивача, як в заявленому позові, так і поданій апеляційній скарзі, на те, що проведення огляду об'єкта культурної спадщини посадовими особами Управління повинно відбуватись із дотриманням порядку, передбаченого Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме шляхом проведення саме перевірки, колегія суддів вважає, що такі посилання позивача вірно визнані судом першої інстанції безпідставними з огляду на викладене.

Сфера дії зазначеного Закону окреслена у статті 2 останнього. Відповідно до частини 4 вказаної норми заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не належить ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Вказаний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , є вичерпним, і спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини до нього не входять, що виключає можливість застосування положень вказаного Закону до діяльності таких органів.

Таким чином, порядок проведення уповноваженими органами охорони культурної спадщини обстежень об'єктів культурної спадщини визначається саме Законом України Про охорону культурної спадщини .

Згідно ст. 45 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем цілком правомірно прийнято оскаржувану постанову про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини на підставі акту про вчинення такого правопорушення, такі дії відповідача відповідають наведеним вимогам Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини .

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно залишив без задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 1540/3716/18 за позовом ТОВ Карнавал-Юг до Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування припису Управління з охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування припису № 01-15/06зд від 26.01.2018 року, оскільки в даному випадку до позивача застосовані фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації, а не виконання наведеному припису, а тому зібрані в цій справі докази дозволяють встановити факти, які є предметом позову.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки наявні факти порушень пам'яткоохоронного законодавства. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що накладення на позивача фінансових санкцій оскаржуваною постановою відбулось з дотримання порядку, визначеного Законом України від 08 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини .

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 22.04.2019 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька