Постанова

від 16.04.2019 по справі 824/833/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/833/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

16 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Марусяка М.В.

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом 13 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2018 року 13 Державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Новоселицького управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області від 10.08.2018 року № 0032905202 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Новоселицького управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 39392513) від 10.08.2018 року № 0032905202 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем не виконано належним чином норми ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

Сплата коштів на інший рахунок, не може розцінюватись як належне виконання обов'язку по сплаті єдиного внеску, оскільки внесення коштів на невірний рахунок призводить до зменшення суми, яка підлягає зарахуванню на один з видів загальнообов'язкового страхування та відповідно призводить до збільшення суми, яка розподілилася на інший вид загальнообов'язкового страхування, в результаті чого порушуються права та інтереси отримувачів відповідних коштів.

18 березня 2019 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив відмовити у її задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 13 Державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області є державним пожежно-рятувальним підрозділом із статусом аварійно-рятувальної служби, який включений до ЄДРПОУ (вид діяльності за КВЕД-2010) та являється платником єдиного внеску в розумінні пункту 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Рішенням керівника податкового органу від 10 серпня 2018 року № 0032905202 Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску , на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.01.2018року по 22.02.2018 року застосовано штраф у розмірі 10417,98 грн. та нараховано пеню-104,18 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем фактично здійснено всі необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого обов'язку по сплаті єдиного внеску, то помилкове зазначення коду бюджетної класифікації не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату або несвоєчасну сплату ним необхідної суми єдиного внеску у визначений строк та, як наслідок, для застосування штрафних санкцій та пені.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

При цьому, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 7,8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Згідно частини 10 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою-день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Нарахований за календарний місяць єдиний внесок сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому, штрафні санкції, передбачені пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску. В той же час помилкове визначення під час сплати суми єдиного внеску коду бюджетної класифікації не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми зобов'язання у визначений Законом №2464 строк, а відтак i для висновку про наявність у податкового органу підстав для застосування штрафу та нарахування пені.

Разом з тим, поняття єдиний казначейський рахунок закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (у редакції наказу Державного казначейства України від 30.11.2010 № 449) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 вказаного Положення встановлено, що ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Зі змісту таких пунктів названого Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Таким чином, здійснення помилки під час перерахування податкового зобов'язання до державного бюджету в визначений законом строк, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Наведене також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 11 грудня 2018 року (справа №804/444/16), від 01 жовтня 2018 року (справа №813/3782/17), від 29 серпня 2018 року (справа №804/5320/13-а), від 10 серпня 2018 року (справа №826/11681/16), від 20 листопада 2018 року (справа №813/1909/16), від 29 січня 2019 (справа №812/1209/16), від 19 лютого 2019 (справа №812/195/18).

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеним у постановах від 16.06.2015 у справі 21-377а15 та від 02.12.2015 у справі № 21-3920а15, які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень з відмітками територіального органу Державної казначейської служби України в Герцаївському районі, позивачем щомісячно у період з листопада 2017 року по березень 2018 року до 20 числа місяця наступного за звітним, здійснювались відрахування на сплату єдиного соціального внеску до Державного бюджету України. Водночас такі відрахування розподілялись на окремі рахунки з отриманої заробітної плати та винагороди за вільнонайманих осіб та військовослужбовців відповідно.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося представником відповідача під час апеляційного розгляду справи, в листопаді 2017 року позивачем внесено до Державного бюджету України єдиний внесок в сумі 26277 грн. із грошового утримання військовослужбовців за листопад 2017 року. Однак вказані кошти помилково внесені не на рахунок №37192202012402, передбачений для сплати єдиного внеску за військовослужбовців, а на рахунок № 37193201012402, на який 13 Державною пожежно-рятувальною частиною вносяться кошти за вільнонайманих працівників.

В результаті, на вказану суму згідно даних інтегрованої картки відповідачем збільшено переплату єдиного соціального внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру ), що також відображено станом на 22.01.2018 року, а сума 26276, 98 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців ) зазначена в графі як недоїмка.

Отже, зважаючи на те, що позивачем фактично здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого обов'язку щодо сплати єдиного внеску, колегія суддів вважає, що помилкове зазначення рахунку на який такий платіж здійснюється, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк, а відтак дії останнього, які не містять ознак бездіяльності не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.

Керуючись ст.ст. 77, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 квітня 2019 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.