Постанова

від 19.04.2019 по справі 804/558/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2019 року

Київ

справа №804/558/17

адміністративне провадження №К/9901/26335/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю НДП Промбудпроект на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Царікової О.В. від 20.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А. від 15.01.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НДП Промбудпроект до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю НДП Промбудпроект (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0010911201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 163360,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до Товариства застосовано штраф за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято за результатами камеральної перевірки, яка, в свою чергу, не може проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки її предметом може бути лише перевірка відомостей, що зазначені у податковій звітності. Крім того, така перевірка проведена податковим органом з порушенням строків її проведення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, і, як наслідок, правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зазначає, що камеральна перевірка є незаконною, проведена з порушенням строків її проведення та у спосіб, не передбачений законом. Крім того, вказує, що податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких позивачу нараховано штрафні санкції, були відправлені на реєстрацію вчасно, однак зареєстровані із запізненням з вини контролюючого органу, а саме поза межами робочого часу, що суперечить Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010, №1246 (податкової накладної від 10.06.2016 у вихідний день 30.06.2016 о 03:28, а податкової накладної від 23.12.2015 - 15.02.2016 о 05:06).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ НДП Промбудпроект з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних за грудень 2015 року та червень 2016 року відповідачем складено акт від 09.11.2016 №1571/431/04-83-12-01, яким встановлено порушення позивачем абзацу 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у грудні 2015 року та червні 2016 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 23.11.2016 №0010911201, яким до ТОВ НДП Промбудпроект застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 163360,00 грн.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

З огляду на зазначене, в розумінні пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2017, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01.01.2017 підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Так, згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до квитанцій №1 ТОВ НДП Промбудпроект зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з порушенням граничного терміну реєстрації, зокрема, податкова накладна від 23.12.2015 №2 на суму податку на додану вартість 672400,00 грн. зареєстрована в ЄРПН 15.01.2016, тобто з порушенням терміну реєстрації на 8 календарних днів, а податкова накладна від 10.06.2016 №1 на суму податку на додану вартість 961200,00 грн. зареєстрована 30.06.2016, тобто з порушенням терміну реєстрації на 5 календарних днів. При цьому, як вказано в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не був спірним.

Отже, зважаючи на факт порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Посилання ж касаційної скарги, які, в свою чергу, були і доводами апеляційної скарги, на те, що реєстрація податкових накладних проводилась контролюючим органом поза межами робочого часу, є безпідставними та жодним чином не спростовують факту реєстрації позивачем податкових накладних з порушенням строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Що ж до доводів позивача про проведення контролюючим органом камеральної перевірки з порушенням строку, передбаченого пунктом 200.10 статті 200 ПК України, слід зазначити таке.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, пунктом 76.3. якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Отже, у пункті 200.10 статті 200 ПК України, на яку посилається позивач, визначено строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних. Ця норма не встановлює строку проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НДП Промбудпроект залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду