Рішення

від 16.04.2019 по справі 904/760/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019м. ДніпроСправа № 904/760/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О. за участю секретаря судового засідання Білана О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Борен груп (м. Київ)

до приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості в розмірі 2699710,51грн

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, ордер серії ХМ № 014955 від 27.03.2019

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Борен груп звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод про стягнення 2236200грн - заборгованості, 348489грн - пеня, 67086грн - штраф, 33889,16грн - витрати від інфляції, 14046,35грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- відповідачем неналежно виконані зобов'язання за договором поставки № 18065Т від 08.06.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар;

- із загальної суми поставленого товару в розмірі 4703400грн відповідачем оплачено лише 2467200грн і основний борг складає 2236200грн;

- сума пені становить 348489грн, штраф - 67086грн, інфляційні втрати - 33889,16грн, 3% річних - 14046,35грн.

Відповідач заперечує проти позову та вказує, що:

- позивач не надав суду документів, які підтверджують транспортування продукції на ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод ;

- рахунок на адресу відповідача не надходив і до матеріалів справи довіреності на отримання ТМЦ не додані;

- з урахуванням п. 13.4 договору прострочені грошові зобов'язання повинні виконуватись без 3% річних та інфляційних втрат;

- ТОВ Борен груп обрано неналежний спосіб захисту прав.

Відповідач не забезпечив явку представника та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку зі звільненням представника та необхідністю пошуку нового адвоката.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і причина неявки його представника не є поважною.

У судовому засіданні 16.04.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2018 між приватним акціонерним товариством Дніпропетровський тепловозоремонтний завод (замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю Борен груп (постачальник) було укладено договір №18065Т.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, у відповідності з цим договором постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника товар, вказаний у специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати державним стандартам і технічним умовам на даний вид товару. Найменування державних стандартів і технічних умов, інші вимоги, яким повинна відповідати якість товару, вказуються в специфікації.

Умови поставки: поставка товару здійснюється на умовах СРТ відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс-2010 на склад замовника за адресою м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7 транспортом та за рахунок постачальника (п. 1.3 договору).

Також, сторони підписали специфікацію №1 від 08.06.2018.

У специфікації вказано наступний товар: акумуляторна батарея Hawker ZeMa Rail, тип ZeMa DS, модель 8x12 ZeMa 214 (96V214 Ah) на загальну суму 5065200грн.

В зв'язку з невиконанням ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод умов договору, позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою від 07.12.2018 № 07/12-16 про сплату заборгованості в сумі 2236200грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказано вище, між сторонами було укладено договір поставки №18065Т від 08.06.2018.

Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4703400грн з ПДВ, що підтверджується: видатковою накладною від 31.07.2018 № 3107 на суму 1085400грн товарно-транспортною накладною від 31.07.2018 № Р3107; видатковою накладною від 27.08.2018 № 2708 (1809000грн), товарно-транспортною накладною від 27.08.2018 № Р2708; видатковою накладною від 12.09.2018 № 1209 (1447200грн), товарно-транспортною накладною від 12.09.2018 № Р12; видатковою накладною від 19.10.2018 № 1910 (361800грн), товарно-транспортною накладною від 19.10.2018 № Р1910.

ТОВ Борен груп були виписані рахунки на оплату від 31.07.2018 № 3107-1, від 27.08.2018 №27/08, від 12.09.2018 №1209, від 19.10.2018 №1910.

Для отримання товару відповідачем були оформлені довіреності від 31.07.2018 № 845, від 27.08.2018 № 941, від 12.09.2018 № 1018, від 19.10.2018 № 1213.

Відповідач частково оплатив вказаний товар на суму 2467200грн з ПДВ, що підтверджується виписками по особовому рахунку 2600.8.3.00003598 ТОВ Борен груп :

- за період з 22.08.2018 по 22.08.2018 - 1085400грн;

- за період з 10.09.2018 по 10.09.2018 - 981800грн;

- за період з 26.10.2018 по 26.10.2018 - 400000грн

У вказаній виписці зазначені як підстава платежу наступні рахунки: від 27.08.2018 №27/08, від 31.07.2018 № 3107-1.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 7.1 договору, розрахунки за договором провадяться у безготівковому порядку на рахунок постачальника протягом 60 банківських днів з дня поставки та на підставі отриманого від постачальника рахунку.

Однак, відповідач не здійснив оплату отриманого товару і заборгованість складає 2236200грн.

Наявність заборгованості у вказаній сумі підтверджується також і підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 21.02.2019.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пункті 10.3 договору зазначено, у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 3% від несплаченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача пеня за період з 21.11.2018 по 24.02.2019 складає 348489грн, штраф - 67086грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача інфляційні втрати за період з грудня 2018 року по лютий 2019 року складають 33889,16грн, 3% річних з 21.11.2018 по 24.02.2019 - 14046,35грн.

Суд не погоджується із доводами відповідача щодо неправомірності стягнення інфляційних втрат та нарахування 3% річних.

Згідно з п. 13.4 договору, сторони заявляють, що вони є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому порядку, діють відповідно до законодавства України і, що даний договір підписаний уповноваженими на те особами й підписання даного договору не є перевищенням їх повноважень. Сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов'язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Слід зазначити, що є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, оскільки нарахування інфляційних втрат прямо передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України, які не можуть бути змінені договором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України надають можливість встановлення у договорі саме іншого розміру процентів.

Однак, формулювання пункту 13.4 договору дозволяє стверджувати про те, що сторони не визначали інший розмір процентів у відповідності положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на звільнення представника, відсутність інших представників та скрутне фінансове становище.

Однак, звільнення представника товариства не може бути підставою для відкладення розгляду справи. Відповідач скористався своїм правом надавши відзив та направивши представника в попереднє судове засідання.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Борен груп до приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод про стягнення заборгованості в розмірі 2699710,51грн задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод (49038 м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Борен груп (04080 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 41799756) 2236200грн - основного боргу, 348489грн - пені, 67086грн - штрафу, 14046,35грн - 3% річних, 33889,16грн - інфляційних втрат, 40495,66грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено - 22.04.2019.

Суддя В.О. Татарчук